Серед основних причин явища глобалізації можна назвати прискорення темпів суспільного розвитку сучасного світу і його тенденцію до цілісності, що вимагає особливої напруги, пошуку внутрішніх резервів поступального розвитку, нового рівня концентрації зусиль, координації всіх складових явища, надзвичайної саморегуляції і організації.
Іншою характеристикою цього процесу є рух до цілісного функціонування явища як нероздільного, нерозчленованого.
Особливо важливою характеристикою цілісності є сувора підпорядкованість всієї системи (явища, предмета) певній домінанті. Завдяки цьому система і виступає як різноманітна єдність всіх її виявів. Аналізуючи сучасний світ за останнє сторіччя, можна переконатися, що прискорений розвиток і його взаємозв'язок — фактично нероздільні процеси. Сучасний світ складний, багатогранний, динамічний і суперечливий; це світ драматичних альтернатив і вибору, тривог і надій. Людина, як ніколи раніше, піднялася до висот творіння, але, як ніколи, стала уразливою перед досягненнями, які сама створила.
Суперечності сучасного світу мають неоднакову природу і масштаби свого вияву: одні з них — результат світової політики, інші з'явилися в результаті науково-технічної революції, господарської діяльності людини — але всі вони повинні розв'язуватися сумісними зусиллями. Глобалізація і є тим кульмінаційним етапом в історії, який сьогодні фокусує ці проблеми. В явищі глобалізації украй загострена загально цивілізаційна потреба розумного, справедливого і толерантного розв'язання проблем, що стоять перед людством.
Глобалізація представляє собою складний, суперечливий процес соціальних перетворень. Загальність змін. Глобалізація пронизує всі рівні соціальної структури і проникає у всі соціальні шари, які перестають бути замкненими в собі; формує сіткові структури спілкування, підтримки і соціального контролю. Все стає швидкотекучим, змінюється і набуває скороминущого характеру. У зв'язку з цим утворюються нові цінності, пов'язані з мінливістю, "гнучкістю", "пластичністю" реальності. Руйнування організаційних основ соціальної структури, її децентралізація. Охопивши всі соціальні структури, глобалізація набуває статусу вищої нормативної цінності. Все старе відкидається, а все нове усвідомлено вважається кращим. Тепер локальним структурам не потрібно проходити всі рівні вертикальної ієрархії, щоб вийти на загальносвітовий рівень, Значущість вертикальної ієрархії знижується, а, навпаки, посилюється горизонтальна мобільність, що сприяє культурній глобалізації. Локальні структури можуть зберегти себе тільки в тому випадку, якщо успішно формуються сіткові зв'язки, сприяючи глобалізації на своєму рівні. Змішування культур. Глобалізація змінює уявлення людей про культуру як про щось успадковане з минулих часів, від попередніх поколінь, або про те, що спускається "зверху". В сучасних умовах культура стає результатом змішування глобальних і регіональних форм, нестабільних і суперечливих в порівнянні з традиційними формами культури.
Послаблення національно-державного чинника. Глобалізація підриває національні структури на всіх рівнях їхнього вияву: державному, національно-етнічному, особистому. Проте сам національно-державний чинник зберігається (у вигляді національних держав, національних урядів, національних культур і т.п.), але він перестає бути визначальним. Соціальні спільноти об'єднуються, створюють свої горизонтальні структури.
Перехід до нового типу раціональності. Глобалізація несе в собі нову нормативно-теоретичну парадигму, що, з одного боку, припускає свободу різноманіття і через це знаходить своє втілення в теорії "мультикультуралізму", в основу якого покладений принцип мозаїчності культур різних соціальних груп, а з іншого боку — диктує свої правила незалежно від суб'єктивного бажання її учасників. Глобалізація несе гомогенізацію світової спільноти, життя відповідно до єдиних принципів, єдині ціннісні переваги, бажання все універсалізувати.
Зміна системи цінностей. Глобалізація обумовлює трансформацію нормативно-регулятивної функції держави, що приводить до послаблення впливу держави на людину. Процес соціалізації деформується, розкріпачуються примордіальні феномени особистісного порядку. В суспільстві створюється мозаїчний набір цінностей.
Глобалізація породила ланцюг "глобальних проблем людства": екологічних, демографічних, політичних. Фундатор міжнародного дослідницького центру "Римського клубу", шо вивчає перспективи людства перед лицем сучасних глобальних проблем, А. Печчеї сформулював сутність глобальної проблеми "виживання людства": істинна проблема людського виду на даному рівні його еволюції полягає в тому, що він виявився повністю нездатним в культурному відношенні йти в ногу і повністю пристосуватися до тих змін, які сам вніс в цей світ. Оскільки проблема, що виникла на цій критичній стадії його розвитку, знаходиться всередині, а не зовні людської істоти, узятої як на індивідуальному, так і на колективному рівні, то і її розв'язання, на думку Печчеї, повинно виходити, перш за все і головним чином, зсередини нього самого.
Явище глобалізації — це обов'язковий період в розвитку сучасної цивілізації, коли вона прийшла до необхідності розв'язання питань, без яких її подальший гуманістичний розвиток практично неможливий; передусім це питання про основні, пріоритетні напрями розвитку людства. їхнє обґрунтовування вимагає копіткого порівняльного аналізу соціально-економічних, духовно-культурних, державно-правових і, перш за все, світоглядних основ сучасної і майбутньої цивілізації. Розв'язання цих проблем пов'язано з розв'язанням питань про механізми досягнення глобальних, загальносвітових цілей. Вже зараз значно загострилося питання про своєрідні рушійні сили цього процесу. Світ характеризується сьогодні наявністю декількох світових релігій, спектру ідеологій, способів життя і т.д. Без створення своєрідної загально цивілізаційної етики співіснування майбутня цивілізація встане перед проблемами ще більш глибокого змісту.
Таким чином, глобалізація представляє собою незворотний, історично унікальний об'єктивний процес, викликаний розвитком капіталізму, який передбачає інтенсифікацію виробничо-економічних, соціальних, політичних і культурних інтеракцій у всесвітньому масштабі. В кожній сфері життя суспільства глобалізація активізує цілий комплекс проблем:
у виробничо-економічному вимірі це — лібералізація ринку і символізація фінансової сфери, а також необхідність захисту стратегічно важливих галузей від економічної неефективності;
в соціальній сфері це — динаміка багатства і бідності, проблема нерівності, безробіття, неконтрольована міграція і "викачка мозків", демографічні, а також викликані техногенною дія- льністю екологічні проблеми;
в політичному вимірі — деетатизація (тобто проблема прозорості державних кордонів), протистояння глобалізму і антиглобалізму, феномен міжнародного тероризму;
в культурному вимірі — проблеми культурної, релігійної і національної ідентичності, проблема віртуалізації, уніфікація і такі її наслідки як масовізація і соціокультурна шаблонізація.
В чому сутність еволюціоністських теорій розвитку суспільства?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціологія: 100 питань 100 відповідей» автора Подольська Є.А на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СУЧАСНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ І СОЦІАЛЬНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ“ на сторінці 2. Приємного читання.
