• а) Горизонтальний зріз: об'єктна площина: предмети, цілі, завдання, інтереси, установки, потреби; суб'єктна площина: мотивації, поведінкові диспозиції, ціннісні орієнтації; інтерактивна пло- щина: системи впливів, навіювань, очікувань.
• б) Вертикальний зріз: індивідуальна площина: кооперація, конфронтація, конкуренція; соціальна площина: статус, ролі, престиж; культурна площина: цінності, ідеали, норми.
Динаміка: доцільна раціональність (припустимість будь-яких засобів для досягнення цілей); санкціонована раціональність (обумовленість засобів цілями); традиційна нераціональність (ототожнення засобів з цілями); афект на нераціональність (нерозрізнюваність засобів з цілями).
Процес безпосередньої або опосередкованої взаємодії соціальних суб'єктів (акторів) одного з іншим, процес обміну діями між двома і більше акторами представляє собою соціальну взаємодію. Взаємодія є основною життєвою потребою людини, лише у взаємодії з іншими людьми людина може задовольняти переважну більшість своїх потреб, інтересів, цінностей. При цьому дія може бути ініційованою самим актором (індивідом, групою) і розглядатися як "виклик", а може бути реакцією у відповідь на дії інших — "відзив на виклик".
Макс Вебер відзначав, що в ході взаємодії люди прагнуть максимально раціоналізувати свою поведінку з метою досягнення щонайбільшої економічної ефективності. Тому для соціальних дій характерними є такі якості, як: усвідомленість, раціональність і орієнтованість на інших. Пітірим Сорокін убачав в соціальній взаємодії, перш за все, взаємний обмін колективним досвідом, знаннями, поняттями. Це соціокультурний процес, в ході якого колективний досвід передається від покоління до покоління. При цьому "кожне покоління до отриманої у спадок суми знання (досвіду) додає свою частину, набуту їм протягом життя, і сума колективного досвіду (знання) таким чином постійно зростає".
Дж. Хоманс, розробляючи концепцію соціального обміну, показує, що в процесі взаємодії кожна із сторін прагне отримати максимально можливі винагороди за свої дії і мінімізувати витрати. Взаємно винагороджувальна взаємодія має тенденцію до регулярності і переростає у взаємини на основі взаємних очікувань. Якщо очікування не підтверджуються, то мотивація до взаємодії і обміну буде знижуватися.
Але між винагородою і витратами немає прямої пропорційної залежності, оскільки окрім економічної і іншої вигоди дії людей обумовлені безліччю інших чинників. Наприклад, бажанням отримати максимально можливу винагороду без належних витрат; або напроти — бажанням зробити добро, не розраховувавши на винагороду. Згідно Т. Парсонсу, соціальна взаємодія на рівні соціальних систем відбувається завдяки "зонам взаємопроникнення" і здійснюється в процесі взаємо обміну.
Символічний інтеракціонізм особливу увагу звертає на те, як дія сприймається, яке значення (символ) йому надається. Дж. Г. Мід відзначав, що у взаємодії більш важливу роль відіграє не та або інша дія, а її інтерпретація. Перш, ніж відповісти на дію ззовні, люди розгадують значення дії, тобто наділяють її певним символом.
Однакова інтерпретація дій-символів сприяє успіху взаємодії. На думку Н. Смелзера, "сутність символічного інтеракціонізму полягає в тому, що взаємодія між людьми розглядається як безперервний діалог, в процесі якого вони спостерігають, осмислюють наміри один одного і реагують на них".
В процесі взаємодії відбувається обмін інформацією, знаннями, досвідом, матеріальним, духовними і іншими цінностями. Індивід або група визначають свою позицію відносно інших, своє місце, статус в соціальній структурі, свої соціальні ролі. Роль же, у свою чергу, диктує індивіду певні зразки поведінки і робить взаємодію передбачуваною.
Передбачуваність взаємних очікувань, взаєморозуміння між акторами є найважливішим компонентом соціальної взаємодії. Якщо актори "говорять різними мовами" і переслідують цілі і інтереси, що є взаємовиключними, то результати такої взаємодії навряд чи будуть позитивними.
Як взаємопов'язані основні сфери життєдіяльності суспільства?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціологія: 100 питань 100 відповідей» автора Подольська Є.А на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Які основні характеристики соціологічної уяви?“ на сторінці 2. Приємного читання.
