На цьому етапі соціальний працівник повинен прояснити сутність запиту в формі психологічної консультації. Це момент встановлення контакту і збір інформації про проблеми людини. Мета діагностики на першому етапі полягає в тому, щоб виявити сутність проблеми і історію її виникнення. Етап психодиагностичного обстеження людини має важливе значення для корекційної роботи у зв'язку, з вибором адекватних методів і методик, які б відповідали виявленим проблемним зонам. Результатом обстеження є психологічний висновок, який визначає психологічну проблему людини і спрямованість профілактично – корекційної роботи.
II. Профілактично – корекційний етап.
Даний етап можна представити у вигляді трьох основних підетапів.
Підготовчий. За результатами діагностики, яка включає в себе консультації з родичами та колегами і комплексної психодіагностики особистості, виділяються основні проблемні сфери і розробляється система дій і комплекс заходів щодо корекційної роботи. Підбираються відповідні методики.
Консультаційно-корекційний. Корекційна робота потребує системного і комплексного впровадження на всіх рівнях: інтелектуальному, емоційному, соціальному.
Формами корекційної роботи можуть виступати як індивідуальні консультації, так і групові заняття (якщо це клас корекції). Одночасно відбувається консультування родичів і надання рекомендаційних консультацій психолога сім'ї.
Відстеження змін в поведінці і проявах людини. Цей підетап передбачає систематичне відстеження змін в проявах людини за допомогою зворотної інформації від сім'ї і колег, і можливу діагностичну процедуру під час суто корекційної роботи. Ці зміни повинні відповідати критеріям оцінки або норм.
III. Супроводжувальний етап.
Даний етап пов'язаний з двома аспектами. По-перше, він стосується психокорекції стосунків та з реадаптацією людини в групі і т. д., включення його в сумісну діяльність з колегами. Основними методами на цьому етапі виступають групові тренінгові методи, імітаційні, ситуативно-рольові, ділові ігри. На цьому етапі психолог або соціальний працівник отримує зворотний зв'язок про клієнта від сім'ї і колег.
Консультант, який зустрічається з клієнтами, які мають суїцидальні наміри, насамперед зобов'язаний проаналізувати власні установки і почуття по відношенню до самогубства. В роботі ніколи не слід скривати власні почуття. Гарний контакт з консультантом може бути тією ниткою, яка зв'язує людину, яку залишила надія з життям.
Розглядаючи будь-який намір самогубства, не треба забувати про можливість маніпулятивної загрози з метою запевнити консультанта в важливості своєї проблеми і претендувати на максимум його часу. Більшість симулянтів є істеричними особистостями. Деякі клієнти говорять про самогубство з бажання помсти тим, хто, за їх думкою, їх не любить. Взагалі, елемент ворожості присутній майже в кожному суїциді.
Про подібні бажаннях суїциденти говорять і попереджають заздалегідь, 80% суїцидних спроб відбувається вдома, в денний або вечірній час, коли хтось може втрутитися. Багато хто з них відверто демонстративні, адресовані комусь конкретному, іноді можна навіть говорити про суїцидальній шантажі. Тим не менше все це надзвичайно серйозно і вимагає чуйності та уваги вчителів, батьків і психологів- консультантів.
Іншим превентивним заходом є обмеження доступу передбачуваних суїцидентів до засобів, за допомогою яких можна легко вбити себе. Такі методи, як бар'єр, який не дозволяє людям легко зійти з моста, а також обмеження доступу до вогнепальної зброї довели свою ефективність в зниження рівня суїцидів у суспільстві. Такі методи дозволяють створити перешкоди на шляху негайного суїциду, внаслідок чого суїцидальні думки можуть змінитися і рішучість вчинити суїцид зникне. Перешкоди також дозволяють в деяких випадках випадковому рятувальнику фізично втрутитися в суїцид.
Суїцид надає руйнівний вплив на друзів і родичів суїцидента. Навмисна, несподівана і насильницька смерть людини часто змушує інших відчувати безпорадність і покинутість. Члени сім'ї та друзі можуть мати додатковий стресовий фактор для виявлення трупа. Батьки часто страждають від вираженого почуття сорому і провини. Так як суїцид розглядається, як соціальна стигма пережили суїцид намагаються уникати спілкування з іншими людьми, також як і оточуючі уникають спілкування з ними. Незважаючи на ці надзвичайні проблеми, дослідження показують, що пережили суїцид, проходячи крізь такі ж психологічні проблеми, як і люди, які втратили своїх близьких, зрештою оговтуються від своїх печалей. Групи підтримки можуть відігравати позитивну роль у психологічному відновленні жертв невдалого суїциду.
Ступінь вірогідності самогубства консультант може виявити, задаючи клієнту обхідні питання. Прямо питаючи: "Чи не намагаєтесь Ви здійснити самогубство?" – призводить клієнта до відхиляння від проблеми самогубства, тому ефективна тактика поступового розпитування [59].
Існують конкретні правила консультування осіб, які мають намір здійснити самогубство.
З такими клієнтами потрібно частіше зустрічатися.
Консультант повинен звертати увагу суїцидного клієнта на позитивні аспекти його життя.
Виявив наміри клієнта здійснити самогубство, не слід панікувати, пробуючи відволікти його будь-яким заняттям і займатися моралізуванням. Така тактика лише впевнить клієнта, що його ніхто не розуміє, і консультант – теж.
Спеціаліст повинен привернути до роботи з клієнтом значимих для нього людей (близьких, друзів).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технології соціальної роботи з особами, які схильні до суїциду“ на сторінці 5. Приємного читання.
