У кожного з дітей існує своя мотивація виходу на вулицю, однак і до нашого часу проводиться ряд досліджень, щоб виявити причини дитячої безпритульності. Так, наприкінці 90-х років фахівцями Українського інституту соціальних досліджень був проведений аналіз ситуації, що дав змогу детально окреслити причини виходу дитини на вулицю.
Якщо роздивлятися ситуацію на рівні родини:
• сімейне неблагополучия (алкоголізм, наркоманія);
• недієві державні механізми захисту дітей та сімей;
• особливості підліткового віку;
• психофізичні вади дітей;
• матеріальна неспроможність батьків;
• злочинні дії батьків;
• раннє або позашлюбне материнство;
• неповна родина.
Сьогодні у нашій державі законодавче вирішення захисту прав дітей- сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, базується на Законі України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування". Цей закон регулює правовідносини, пов'язані з наданням матеріальної, соціальної та правової допомоги дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, а також особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Базові положення щодо влаштування дітей, котрі з певних причин не можуть виховуватися у власній родині (смерті батьків, позбавлення батьківських прав чи засудження батьків, асоціальні умови виховання в рідній родині), викладені у Сімейному кодексі України.
Законодавчим документом, що містить основні положення щодо захисту прав дітей, є Закон України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 р. Законом визначення основні положення щодо створення і забезпечення оптимальних умов для розвитку дітей – сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки. Зокрема, безпритульні діти влаштовуються тимчасово до притулків для неповнолітніх, у яких створюються умови для соціальної адаптації, ведеться підготовка до повернення у рідні сім'ї або до передачі під опіку (піклування). Контроль за умовами виховання і проживання дітей – сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування у родинах опікунів (піклувальників), усиновителів, у дитячих будинках сімейного типу, у прийомних сім'ях покладається на органи опіки й піклування чи інші спеціально уповноважені органи.
На подолання негативних явищ, зокрема попередження дитячої бездоглядності та безпритульності, профілактики правопорушень серед дітей, спрямований Указ Президента України "Про затвердження комплексних заходів щодо профілактики бездоглядності і правопорушень серед дітей, їхньої соціальної реабілітації в суспільстві" від 18 березня 1998 року. Указом постановляється:
• створювати умови для підвищення рівня організації змістовного дозвілля дітей та підлітків, їх естетичного, правового та патріотичного виховання, залучення до секційної роботи у позашкільних закладах різних типів і форм власності;
• забезпечувати функціонування існуючих дитячих ігрових і спортивних майданчиків в житлових мікрорайонах та вживати заходів до розширення їх мережі, благоустрою і використання за призначенням;
• запровадити систематичне проведення цільових рейдів для виявлення бездоглядних дітей та здійснення заходів щодо їх соціальної реабілітації;
• опрацювати ефективний механізм виявлення та повернення до навчальних закладів дітей шкільного віку, які не навчаються.
Для розробки стратегії соціальної роботи з "дітьми вулиці" доцільно буде поділити об'єкт на 9 груп. В основу такого поділу лягли показники: де живуть діти, з яких вони сімей:
Діти, які реально не мають сім'ї й постійно мешкають на вулиці. В даному випадку важливим є влаштування в сім'ї (усиновлення, опіка, прийомна сім'я, будинок сімейного типу) або в дитячий будинок, інтернат чи інший заклад.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технології соціальної роботи з "дітьми вулиці"“ на сторінці 3. Приємного читання.
