• туристична поведінка людини, різних груп людей, суспільства у конкретних геопросторово-часових координатах;
• туристична інфраструктура (сукупність готельних та інших споруд, які забезпечують туристичну життєдіяльність людини, груп людей, суспільства);
• територіальні туристичні системи (ТТС), до складу яких входять: функціональне ядро — сукупність закладів, що здійснюють головну функцію системи, — надання туристичних послуг населенню (туристичні ресурси — природні об'єкти, зокрема заповідники, заказники; історичні, наприклад, замки, укріплення; архітектурні, такі як зразки середньовічних міст; сакральні, наприклад, церкви, монастирі, лаври); сукупність закладів, установ і підприємств туристичної інфраструктури (наприклад, транспортна інфраструктура); сукупність закладів, установ і підприємств, що виконують периферійні функції стосовно ядра системи (навчальні заклади, які готують спеціалістів для праці у сфері туризму та ін.); сукупність закладів, інституцій управління туристичним життям і діяльністю. Зазначимо, що територіальні туристичні системи можуть мати власні назви, які залежать від розмірів території (наприклад, Західний туристичний район).
Географія туризму має багатий і різноманітний понятійно-термінологічний апарат, який безперервно розвивається й удосконалюється.
Основним методом у географії, отже, і в географії туризму як у важливій географічній дисципліні, є геометод. Для географічних наук, у тому числі й для географії туризму, характерне застосування геопросторової парадигми. Оскільки географія туризму відноситься до соціальних наук, то соціальний підхід повинен бути визначальним.
Географія туризму перебуває у пошуках власної нової парадигми, яка повинна містити елементи нових знань різних наук, у тому числі й наук, які скурпульозно вивчають саму людину.
Тому, незважаючи на те, що методологія географії туризму охоплює геопросторову парадигму, соціальний підхід та інші засоби, вона ще потребує збагачення, нових методів, нових прийомів і для цього повинна розвивати не лише власну теорію, а вчасно вивчати і використовувати все найцінніше з інших наук.
Географія туризму використовує багатий арсенал методів. Чільне місце з-поміж використовуваних методів посідає системний підхід.
Уміння проводити туристично-географічні дослідження зі застосуванням системного підходу — обов'язкова умова підготовки соціогеографи, основним науковим інтересом якого є географія туризму, а також спеціаліста сфери туризму, котрий повинен добре володіти туристично-географічними знаннями.
До методів дослідження географії туризму входять також давні традиційні та нові методи зі застосуванням сучасних, технологій збирання й оброблення інформації, загальнонаукові, міжпредметні методи і методи, що використовуються в географічних науках, у тому числі в географії туризму.
Сучасні теоретичні та практичні проблеми становлення і подальшого розвитку географії туризму, їх характер — це своєрідний критерій рівня розвитку цієї галузі знань.
Подальший розвиток понятійно-термінологічного апарату становить чи не найбільшу теоретичну проблему сучасної географії туризму.
Вагоме завдання, що постає перед ученими цієї галузі знань — створення підручників з географії туризму українською мовою. Для підготовки висококваліфікованих дослідників цієї проблеми і педагогів доцільно, щоб на географічних факультетах були створені кафедри географії туризму. Важливою теоретичною проблемою і настільки ж складною є розроблення концепції територіальної організації туристично-географічної життєдіяльності людини.
Розв'язання туристичного районування України має неабияке практичне значення. Адже виважена економічно і соціально доцільна регіональна стратегія розвитку держави можлива лише за умов урахування туристичного районування.
Значної уваги потребують пошук методів і систем показників для обґрунтування закономірностей науки "Географія туризму", виявлення потреби у туристичних спорудах, випуску туристичної літератури, детальне вивчення особливостей довкілля людиною при здійсненні подорожей в умовах адаптації до навколишнього середовища в конкретних геопросторово-часових координатах, дослідження особливостей формування ТТС та ін.
Хоча географія туризму сформувалася як самостійна галузь знань, надзвичайно гостро постає проблема уточнення "паспортних" даних цієї науки — предмета географії туризму, конкретизація завдань цієї галузі знань.
Необхідно розв'язати теоретичні проблеми географії туризму: розроблення теоретичних узагальнень соціальних, економічних, екологічних та інших чинників форм просторової організації географії туризму, дослідження туристично-географічних аспектів індивідуального та суспільного здоров'я, а також практичне завдання висвітлення суспільної (соціальної) ролі туризму в незалежній Україні, піднесення цієї ролі на належний рівень у межах держави загалом і в окремих її регіонах. Не менш важливо розкрити ту особливу роль географії туризму, яка їй належить у вихованні підростаючого покоління, у розв'язанні проблем охорони здоров'я, боротьбі з бідністю та соціальними недугами сучасного суспільства.
З-поміж найважливіших практичних сучасних туристично-географічних проблем сьогодення вирізняються такі: вивчення особливостей поведінки населення окремих країн і всього світу в сфері туризму; дослідження сучасної і створення нової, ефективнішої територіальної організації туристичної сфери; аналіз стану економіки туризму та готельного бізнесу в різних країнах і регіонах світу, оцінка їх ролі у житті людей різних національностей; визначення територіальних аспектів розвитку туризму в контексті еволюції релігії та культури в різних етнічних спільностях; дослідження змін окремих туристично-економічних ознак територіальних суспільних систем у процесі історичного розвитку (розвиток конкретних видів туризму, ставлення населення до туризму як до економічної діяльності, впливу розвитку економіки туризму на формування особливостей господарської діяльності, культури та їх сукупного значення для суспільного розвитку території), прогноз нових стандартів туристичних послуг на найближчу та віддаленішу перспективу.
На нашу думку, серед практичних завдань географії туризму особливу увагу слід приділити належній оцінці її міжнародного значення як виду економічної діяльності.
Наголосимо, що знання з географи туризму необхідні також і вчителям загальноосвітніх шкіл. Вони дадуть їм змогу глибше пізнати і довести до розуміння учнів географічні закономірності рекреаційних явищ у земному просторі, усвідомити особливості сучасної туристичної поведінки населення. Крім того, саме ці знання сприятимуть вихованню толерантності у підростаючого покоління.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії“ на сторінці 6. Приємного читання.
