• екскурсійна діяльність — діяльність, спрямована на організацію подорожей, що не перевищують 24 год., у супроводі фахівця-екскурсовода за заздалегідь складеними маршрутами з метою ознайомлення з пам'ятками історії, культури, природи, музеями, визначними місцями тощо;
• туристичні ресурси — сукупність природно-кліматичних, оздоровчих, історико-культурних, пізнавальних і соціально-побутових ресурсів відповідної території, які задовольняють різноманітні потреби туриста;
• суб'єкти туристичної діяльності — підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, фізичні особи, котрі зареєстровані у встановленому чинним законодавством України порядку і мають ліцензію на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг;
• туристична індустрія — сукупність різних суб'єктів туристичної діяльності (готелі, туристичні комплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати" підприємства харчування, транспорту, заклади культури, спорту тощо), які забезпечують прийом, обслуговування та перевезення туристів;
• туристичні послуги — послуги суб'єктів туристичної діяльності стосовно розміщення, харчування, транспортного, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг, спрямовані на задоволення потреб туристів;
• туристичний продукт — комплекс туристичних послуг, необхідних для задоволення потреб туриста під час його подорожі;
• туристський ваучер (путівка) — документ, що підтверджує статус особи чи групи осіб як туристів, оплату послуг або її гарантію і є підставою для отримання туристом або групою туристів туристичних послуг;
• тур — туристична подорож (поїздка) за визначеним маршрутом у конкретні терміни, забезпечена комплексом туристичних послуг (бронювання, розміщення, харчування, фахові знання про країну (перебування);
• гід (екскурсовод) — особа, котра володіє фаховою інформацією про країну (місцевість) перебування, визначні місця, об'єкти показу, а також мовою цієї країни чи мовою іноземних туристів, яких приймають, або загальнозрозумілою для них мовою надає екскурсійно-інформаційні, організаційні послуги та кваліфіковану допомогу учасникам туру в межах договору про надання туристичних послуг. Гід-індивідуал здійснює функції лише на підставі ліцензії;
• ліцензія на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг, — спеціальний дозвіл, який підтверджує право його власника на здійснення відповідного виду або комплексу видів діяльності, визначених цим Законом, іншими актами законодавства України;
• сертифікат відповідності — документ, Що підтверджує якість туристичних послуг та їх відповідність конкретному стандарту чи іншому нормативному документу.
Зміни у понятійно-термінологічному апараті географії туризму, пов'язані з нормативно-законодавчими актами і документами, не лише продовжують відбуватися, а й будуть інтенсифікуватися у найближчій перспективі в зв'язку з перетворенням туризму в планетарне явище з яскраво вираженими ознаками глобалізму в усіх його виявах.
Наукова мова географії туризму перебуває на стадії трансформації у зв'язку зі сучасними особливостями формування української термінології.
Назвемо й інші особливості формування понятійно-термінологічного апарату географії туризму, пов'язані з історією розвитку суспільства, науки, культури, економіки загалом, а також самої географії туризму. Аналіз перелічених особливостей дає підставу дійти висновку, що вони мали вплив не лише на численність і розмаїття термінів, а й на їх структуру, формування окремих понятійно-термінологічних систем географії туризму.
Оскільки, як уже зазначалось, географія туризму — це наука географічна, то вона використовує значну кількість термінів, спільних для всіх географічних наук. Такі терміни об'єднуються в понятійно-термінологічну систему "Географія". Особливе значення має понятійно-термінологічна підсистема "Географічні відношення".
Отже, географія туризму як географічна наука може використовувати багату понятійно-термінологічну систему "Географія" у дослідженнях, розробленні та збагаченні власної теоретичної бази, подальшому розвитку цієї важливої й цікавої галузі знань. "Географія туризму" широко використовує такі понятійно-термінологічні системи, як "Політика", "Міжнародні відносини", "Економіка", "Культура", "Релігія".
Понятійно-термінологічна система "Географія туризму" почала формуватися з появою аналогічного терміна, що стало юридичним свідченням народження нової науки. До її складу входять такі терміни:
• об'єкт дослідження географії туризму (людина, групи людей, сфера туризму та розмаїття взаємозв'язків і взаємовідношень між ними);
• предмет дослідження географії туризму (територіальна організація сфери туризму, особливості життєдіяльності людини і груп людей у цій сфері в конкретних геопросторово-часових координатах та в умовах соціального рекреаційного часу і соціального рекреаційного простору);
• туристично-географічні об'єкти (об'єкти туристичних ресурсів, підприємства, організації, установи, необхідні для здійснення туристичної діяльності);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії“ на сторінці 5. Приємного читання.
