Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії

Соціальна географія

• з'ясувати закономірності розподілу туристичних організацій по території;

• проаналізувати вплив туризму на спосіб життя різних соціальних верств населення;

• визначити особливості туристичної поведінки людей;

• дослідити роль туризму в формуванні суспільного розуму та суспільного інтелекту на конкретній території;

• вивчити вплив туризму як економічної діяльності на розвиток продуктивних сил, динаміку соціальних процесів;

• дослідити регіональні й національні особливості територіальної організації сфери туризму, їх вплив на рівень життя населення.

До найважливіших завдань географії туризму, безумовно, належить обґрунтування системи чинників розвитку та геопросторової організації територіальних туристичних систем, виявлення й обґрунтування законів і закономірностей їх формування, функціонування, структур; розроблення й удосконалення понятійно-термінологічного апарату.

Предметом географи туризму є територіальна організація сфери туризму, в тому числі територіальних туристичних систем, а також туристичної життєдіяльності людини, групи людей, країни, групи країн, світу та вивчення впливу територіальної організації сфери туризму на територіальну організацію суспільства загалом в умовах соціального рекреаційного часу і соціального рекреаційного простору в співвідношенні з конкретними геопросторово-часовими координатами.

Географія туризму виконує численні функції, зокрема загальноосвітню. Географія туризму допомагає зрозуміти особливості світогляду різних людей, спільностей, націй у різних державах і на основі цього формувати власний світогляд.

Інша надзвичайно важлива функція — виховна. Маючи туристично-географічні знання, людина може свідомо регулювати свої відносини з людьми різних політичних поглядів, національностей, вірувань, конфесій.

Велику роль виконує туризм у відтворенні духовного і фізичного здоров'я. Отже, йому належить оздоровча функція. Географія туризму — самостійна галузь знань, що зародилася в надрах рекреаційної географії і має власний об'єкт, аспект, мету, завдання дослідження, предмет вивчення. Як і кожна самостійна наука, вона виконує низку функцій, необхідних і корисних для суспільства.

Географія туризму пов'язана також з природничими науками, філософією і багатьма іншими. У числі суміжних їй дисциплін можна, зокрема, назвати екологію, соціальну психологію, територіальне планування. При цьому зазначимо її унікальний внесок у теорію: розроблення "власної" проблеми — простір і поведінка в ньому людини, окремих соціальних груп суспільства під час відпочинку. Подальший розвиток географії туризму, її внесок у потреби практики прямо залежить від успіхів і досягнень в інших галузях знань, саме географія туризму виступає стимулятором або вагомим фактором розвитку інших наук.

Географія туризму в свою чергу має достатньо розвинуту структуру. Вона розпадається на три блоки: теоретично-прикладний; історично-прогностичний; галузево-регіональний.

У складі першого блоку дисциплін туристичної географії ми виділили такі складові; теоретичну географію туризму; прикладну географію туризму. В складі другого блоку об'єднуються: історична географія туризму; конструктивна географія туризму; прогностична географія туризму. До складу третього блоку входять географії: пізнавального туризму; краєзнавчого туризму; заповідного туризму; екотуризму; гірського туризму; історико-архітектурного туризму; сакрального туризму; сентиментального туризму; економіки туризму.

Подаємо коротку характеристику кожної з названих туристично-географічних дисциплін.

Перший блок:

Теоретична географія туризму — це наука, яка об'єднує і розвиває теоретичні, методологічні, методичні основи географії туризму. Головне її завдання — розроблення нових концепцій, розвиток теорій, накопичення і використання нових методів для розвитку самої географії туризму.

Прикладна географія туризму звертає увагу дослідників, спеціалістів на особливості застосування концепцій, елементів теорій і самих теорій у процесі розвитку власне туризму.

Другий блок:

Історична географія туризму як наукова галузь почала формуватися з розвитком географії туризму, що викристалізувалася з рекреаційної географії, яка зародилася в Україні наприкінці 60-х — початку 70-х років XX ст. на стику фізичної географії, географії населення та медичної географії. Отже, до вагомих завдань історичної географії туризму належить, по-перше, виявлення і дослідження особливостей виникнення, підходів до формування, основні етапи розвитку географії туризму, тобто вивчення історії географії туризму як науки, по-друге, — дослідження історичних аспектів розвитку сфери туризму в просторі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії

  • Місце соціальної географії в системі географічних наук

  • СУСПІЛЬНІ (ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ) НАУКИ:

  • Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

  • Функції соціальної географії та підходи до її вивчення

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Розвиток соціальної географії у XVIII—XIX ст.

  • Виникнення назви науки "Соціальна географія".

  • Розвиток соціальної географії у радянський період.

  • Сучасний період розвитку соціальної географії у Західній Європі, США, Японії.

  • Закони, закономірності та принципи соціальної географії

  • Закон системності

  • Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії

  • Методична база сучасної соціальної географії

  • Соціологічне дослідження

  • Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

  • Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.

  • Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.

  • Теорія соціального поля в соціальній географії

  • Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

  • Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.

  • Оцінка сучасного суспільного менталітету й інтелекту України.

  • Віртуальна соціальна географія як важливий напрям розвитку соціальної географії у XXI ст.

  • Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Особливості перспективного розвитку географії населення і діяльності населення як соціально-географічних наук

  • Напрями перспективного розвитку географії культури

  • Поступ сакральної географії у XXI ст.

  • Розвиток медичної географії

  • Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії
  • Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії

  • Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень

  • Нові види програмного забезпечення для здійснення соціально-географічних досліджень

  • Забезпечення захисту інформації

  • Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії