Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії

Соціальна географія

Залежно від будови таксонів виділяють їх структурні характеристики. Зокрема, для окремих частин таксонів застосовують єдиний узагальнюючий термін ділянка (ареалу, зони, району тощо). З інших структурних елементів виділяють:

• точку — в географії може означати утворення (об'єкт, ділянку тощо), розмірами якого можна нехтувати;

• центр — точка, зв'язки котрої з навколишньою геоторією (периферією) є функціональними;

• вогнище — центр, що поширює на територію потоки мобілів — речовини, інформації, енергії, людей;

• фокус — центр, у напрямі якого відбувається стягування, концентрація мобілів у вигляді тих самих потоків речовини, енергії, інформації, людей;

• ядро — ділянка таксона, в межах якої найбільшою мірою (з найбільшою щільністю, інтенсивністю) виражені ознаки цього таксона, або ділянка таксона, що концентрує максимум інформації про нього;

• периферія — територія таксона, яка протистоїть центру, вогнищу, фокусу, ядру;

• лінія — географічне місце одномірно впорядкованих точок.

Особливе значення має понятійно-термінологічна підсистема "Географічні відношення". До її складу входять:

• 1. Відношення між геоторією і явищами, що виражаються такими поняттями, як розміщення (розподіл явищ по геоторії), щільність (ступінь насиченості тієї чи іншої геоторії певними явищами, об'єктами; вимірюється відношенням одиниць географічного спостереження до площі геоторії), критична щільність (щільність максимального чи мінімального насичення території цими об'єктами, перевищення якої приводить до якісних змін у довкіллі), граничнодопустима щільність (рівень щільності, перевищення якого у зв'язку з тими чи іншими обставинами або причинами недопустиме або небажане), ємність території (відношення між фактичною і гранично допустимою щільністю, що повинно дорівнювати одиниці, тобто відображати стан рівноваги: коли відношення менше одиниці — територія недонасичена, коли більше — перенасичена); потенціал території (ємність території в різних умовах).

• 2. Відношення між таксонами, що виражається такими термінами, як кратність (збіжність меж різних таксонів при їх уявному суміщенні); покритість (відношення площі ділянки ареалу з певними об'єктами чи явищами до всієї площі ареалу); концентрація (відношення між таксонами з найвищим показником щільності явища й іншими таксонами); ієрархія (структурні відношення у середині систем таксонів). Крім того, територіально-структурні геопросторові процеси (геопросторовий процес — це послідовна зміна станів або стадій розвитку, що виявляється на поверхні землі), до яких належать диференціювання (процес зростання складності територіальної структури, збільшення диференціації, розчленування території, зростання її строкатості); нівелювання (процес, зворотний диференціюванню); концентрування (процес збільшення щільності об'єктів, явищ на одній з ділянок, зростання концентрації); деконцентрування (процес, зворотний концентруванню); стягування (переміщення об'єктів з периферії до ядра концентрації); дифузія (процес, зворотний стягуванню); поляризація (процеси, водночас характерні зворотними явищами на різних ділянках) та ін.

• 3. Відношення між географічними об'єктами, що визначається такими термінами, як дія (зміна одного об'єкта приводить до зміни іншого); взаємодія (взаємна зміна об'єктів при дії один на одного); зв'язки (відношення між об'єктами, що супроводжуються обміном речовиною, енергією, інформацією); процес (послідовна зміна станів або стадій розвитку об'єкта).

Отже, соціальна географія і регіональна соціальна географія як географічні науки можуть використовувати багату понятійно-термінологічну систему "Географія" у дослідженнях, розробленні та збагаченні власної теоретичної основи, подальшому розвитку цих важливих і цікавих галузей знань.

Оскільки і соціальна географія, і регіональна соціальна географія сформувалися на межах таких наук, як соціологія і географія, то поряд з понятійно-термінологічною системою "Географія" вони повинні використовувати понятійно-термінологічну систему "Соціологія". Найважливішими термінами у цій системі є "соціологія", "соціологічні об'єкти" ("людина", "сім'я", "соціальна група", "суспільство", а також "соціальний простір", "соціальний час"), "соціальні відносини" ("демографічні відносини", "національні відносини" та ін.), "соціальні процеси" (у тому числі "процес соціалізації", "рухомість населення", "стратифікація суспільства" тощо). Розкриємо зміст найголовніших понять, позначених згаданими термінами.

Соціологія — це наука про соціальні спільності, соціальні відношення, закономірності та механізми їх становлення, функціонування і розвитку.

Людина в соціології і в соціальній географії — об'єкт вивчення, одиниця спостереження.

Суспільство — одна з основоположних категорій у багатьох науках, у тому числі в соціології, соціальній географії, регіональній соціальній географії. Суспільство — багатозмістовна категорія. Нею позначають: по-перше, сукупність усіх людей на Землі; по-друге, органічне цілісне утворення, що постає як сукупність історично сформованих способів і форм взаємодії індивідів та їх груп; по-третє, соціальний організм та ін.

Як уже згадувалося, соціальна географія об'єднує в понятійно-термінологічному апараті понятійно-термінологічні системи. Вони головні в складі понятійно-термінологічного апарату тих галузей знань, що формують структуру соціальної географії. Серед цих систем — "Людська діяльність", "Релігія" і "Сакральна географія", "Культура" і "Географія культури", "Освіта" і "Географія освіти", "Наука" і "Географія науки" та ін. Розкриємо їх особливості на прикладі понятійно-термінологічних систем "Релігія" і "Сакральна географія".

Згадана система формувалася тисячоліттями, тому до її складу входять терміни і поняття, які в сучасних наукових дослідженнях трактуються по-різному через складність перекладу, що дуже часто унеможливлює однозначне тлумачення їх змісту. Саме тому деякі терміни і поняття цієї системи потребують осучаснення через пошук зрозумілих і загальноприйнятих українських аналогів.

Понятійно-термінологічна система "Релігія" має кілька підсистем: "Культові споруди", "Культові дійства", "Священні книги", "Релігійні свята", "Релігійна освіта" та ін. Найголовніша особливість усіх підсистем та, що їх поняття позначаються специфічними термінами у межах кожної конфесії (наприклад, культова споруда у православному християнстві — церква, католицизмі — костел, в ісламі — мечеть). Однак найцікавіше, що в багатьох випадках, навіть у межах однієї конфесії чи вірування, застосовуються різні терміни для визначення одних і тих самих понять, коли ці конфесії розглядаються в межах різних країн (наприклад, священнослужитель православної конфесії України — священик, Росії — піп, Польщі — ксьондз). Тобто всі поняття і терміни названих підсистем характеризуються географічними ознаками, які зумовлені ареалом поширення конфесій в світі, розповсюдженням їх в тих чи інших країнах тощо. Крім того, до складу понятійно-термінологічної системи "Релігія" входять суто географічні терміни, тобто "прив'язані" до конкретної території. Як приклад можна навести термін єпархія (грец. eparchia — область). Ним визначають основну церковно-адміністративну територіальну одиницю (округ) у Православній, Католицькій, Англіканській церквах (єпархія очолюється єпископом, в Росії — єпархіальним архієреєм; в Україні виникла за часів Київської Русі в X ст. під час запровадження християнства).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії

  • Місце соціальної географії в системі географічних наук

  • СУСПІЛЬНІ (ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ) НАУКИ:

  • Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

  • Функції соціальної географії та підходи до її вивчення

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Розвиток соціальної географії у XVIII—XIX ст.

  • Виникнення назви науки "Соціальна географія".

  • Розвиток соціальної географії у радянський період.

  • Сучасний період розвитку соціальної географії у Західній Європі, США, Японії.

  • Закони, закономірності та принципи соціальної географії

  • Закон системності

  • Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії
  • Методична база сучасної соціальної географії

  • Соціологічне дослідження

  • Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

  • Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.

  • Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.

  • Теорія соціального поля в соціальній географії

  • Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

  • Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.

  • Оцінка сучасного суспільного менталітету й інтелекту України.

  • Віртуальна соціальна географія як важливий напрям розвитку соціальної географії у XXI ст.

  • Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Особливості перспективного розвитку географії населення і діяльності населення як соціально-географічних наук

  • Напрями перспективного розвитку географії культури

  • Поступ сакральної географії у XXI ст.

  • Розвиток медичної географії

  • Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії

  • Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії

  • Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень

  • Нові види програмного забезпечення для здійснення соціально-географічних досліджень

  • Забезпечення захисту інформації

  • Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії