Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії

Соціальна географія

• всі вони використовують низку термінів і понять таких наук, як логіка, етика, естетика;

• склад та зміст понять і термінів усіх понятійно-термінологічних систем, наук, що входять до складу соціальної географії, а також регіональної соціально-географічної науки, засвідчують необхідність здійснення узгодження національної та міжнародної соціально-географічної термінології, вироблення методологічних засад подальшого розвитку українських терміносистем, залучення українських термінологів для розроблення міжнародних соціально-географічних понятійно-термінологічних словників.

Крім того, більшість термінів і понять, фактично всіх згаданих понятійно-термінологічних систем, знайшли місце у нормативно-правових і законодавчих актах України. І, нарешті, дуже важливою особливістю є те, що в усіх складових соціальної географії та в регіональній соціальній географії використовується понятійно-термінологічна система "Інформатизація", яка активно розвивається останнім часом в Україні. Низка понять і термінів цієї системи також закріплені у нормативно-правових і законодавчих актах України, зокрема в Законі України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 p. № 2657-ХІІ. Найважливіші з них:

• база даних — іменована сукупність даних, що відображає стан об'єктів та їх відношень у визначеній предметній галузі;

• база знань — масив інформації у формі, придатній до логічної і смислової обробки відповідними програмними засобами;

• геоінформаційні системи — сучасні комп'ютерні технології, що дають змогу поєднати модельне зображення території (електронне відображення карт, схем, космо-, аерозображень земної поверхні) з інформацією табличного зразка (різноманітні статистичні дані, списки, економічні показники тощо);

• засоби інформатизації — електронні обчислювальні машини, програмне, математичне, лінгвістичне й інше забезпечення, інформаційні системи або їх окремі елементи, інформаційні мережі та мережі зв'язку, що використовуються для реалізації інформаційних технологій;

• інформатизація — сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, спрямованих на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян і суспільства на основі створення, розвитку та використання інформаційних систем, мереж, ресурсів, інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки;

• інформаційна послуга — дії суб'єктів стосовно забезпечення споживачів інформаційними продуктами;

• інформаційна технологія — цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, роззосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування;

• інформаційний продукт (продукція) — документована інформація, підготовлена і призначена для задоволення потреб користувачів;

• інформаційний ресурс — сукупність документів у інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо);

• інформаційний суверенітет держави — здатність держави контролювати і регулювати потоки інформації з-поза меж держави з метою дотримання законів України, прав і свобод громадян, гарантування національної безпеки держави;

• локалізація програмних продуктів — приведення програмних продуктів, які використовуються в Україні, відповідно до законів України й іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що діють в Україні;

• окреме завдання — комплекс проектів інформатизації, взаємопов'язаних і взаємопогоджених за термінами реалізації, складом виконавців і спрямованих на досягнення конкретних цілей;

• проект інформатизації — комплекс взаємопов'язаних заходів, зазвичай інвестиційного характеру, що узгоджені за часом, використанням певних матеріально-технічних, інформаційних, людських, фінансових та інших ресурсів і мають на меті створення заздалегідь визначених інформаційних і телекомунікаційних систем, засобів інформатизації й інформаційних ресурсів, які відповідають певним технічним умовам і показникам якості.

Наведені терміни і поняття — найосновніші в сфері інформатизації та комп'ютерних технологій з-поміж тих, що можуть бути застосовані в сфері соціальної географії. Безумовно, в найближчій перспективі понятійно-термінологічний апарат з цієї тематики не лише збагатиться, а й удосконалиться. Його використання в царині соціальної географії — вагомі кроки на шляху побудови інформаційного суспільства.

Отже, незважаючи на багатий і різноманітний понятійно-термінологічний апарат соціальної географії, регіональної соціальної географії, він продовжує розвиватися й удосконалюватися, що засвідчує закономірний поступ цих галузей знань.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії

  • Місце соціальної географії в системі географічних наук

  • СУСПІЛЬНІ (ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ) НАУКИ:

  • Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

  • Функції соціальної географії та підходи до її вивчення

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Розвиток соціальної географії у XVIII—XIX ст.

  • Виникнення назви науки "Соціальна географія".

  • Розвиток соціальної географії у радянський період.

  • Сучасний період розвитку соціальної географії у Західній Європі, США, Японії.

  • Закони, закономірності та принципи соціальної географії

  • Закон системності

  • Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії
  • Методична база сучасної соціальної географії

  • Соціологічне дослідження

  • Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

  • Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.

  • Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.

  • Теорія соціального поля в соціальній географії

  • Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

  • Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.

  • Оцінка сучасного суспільного менталітету й інтелекту України.

  • Віртуальна соціальна географія як важливий напрям розвитку соціальної географії у XXI ст.

  • Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Особливості перспективного розвитку географії населення і діяльності населення як соціально-географічних наук

  • Напрями перспективного розвитку географії культури

  • Поступ сакральної географії у XXI ст.

  • Розвиток медичної географії

  • Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії

  • Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії

  • Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень

  • Нові види програмного забезпечення для здійснення соціально-географічних досліджень

  • Забезпечення захисту інформації

  • Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії