Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії

Соціальна географія

Науки розвиваються за допомогою методології, методів. Очевидно, що загальнонаукові терміни методологія, методи не можуть не використовуватися в соціальній географії, регіональній соціальній географії — самостійних галузях знань.

Отже, в соціальній географії і в регіональній соціальній географи вживається чимало загальнонаукових термінів і понять, що є одним із своєрідних критеріїв істинності сакрально-географічних знань.

Оскільки і соціальна географія, і регіональна соціальна географія — науки географічні, то вони використовують значну кількість термінів, спільних для всіх географічних наук. Такі терміни об'єднуються в понятійно-термінологічну систему "Географія". Е. Алаєв поділяє цю систему на дві частини:

• поняття, які відображають сукупність наукового знання за змістом;

• поняття, що відображають сукупність наукового знання в методологічному аспекті*113.

*113: {Алаев Е. Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. — С. 48.}

Отже, перша група понять відповідає на запитання, що вивчає географія (географічні об'єкти); друга — як вона це робить (методологія і методика географічного дослідження).

До складу першої групи понять входять елементи земної поверхні, географічні утворення й об'єкти, географічні таксони, структурні характеристики таксонів, географічні відношення, геопросторові процеси. Чи не найважливіший термін цієї групи — територія, під якою розуміють обмежену частину твердої поверхні Землі з властивими їй природними й антропогенними властивостями та ресурсами, що характеризується протяжністю (площею) як особливим видом "просторового" ресурсу, географічним положенням та іншими якостями, що виступають об'єктом конкретної діяльності чи дослідження.

У межах кожної конкретної території виділяють географічні об'єкти й утворення, серед яких розрізняють:

• географічне утворення (географічно цілісне, тобто нерозривне скупчення на земній поверхні будь-яких об'єктів чи їх ознак, що відрізняють цю територію від інших і є результатом певних процесів);

• географічне формування (коли в процесі вивчення геоторіального цілісного скупчення об'єктів або явищ увага зосереджується не на процесах, а на формі об'єкта дослідження);

• географічний об'єкт (природне чи створене людиною цілісне і відносно стабільне географічне утворення, характерне певним розташуванням на поверхні Землі, участю у формуванні та зміні ландшафту);

• об'єкт географічного дослідження (процес відношення, стан на земній поверхні, що характеризується територіальністю або геоторіальністю, комплексністю, конкретністю, картуються, впливають на стан чи розвиток географічної оболонки);

• об'єкт географічного спостереження (географічний об'єкт, котрий можна кількісно виміряти в одиницях площі, віддалі, кількості будь-яких явищ та ін.).

При цьому розрізняють об'єкти, що не мають ознак стаціонарності (мобіль), прості об'єкти (симплекс, елемент, компонент), складні об'єкти (симплекс, поєднання, група, мережа, система, комплекс та ін.).

У географічних дослідженнях самостійне значення має просторова структуризація, яка полягає у виділенні різних таксонів — територіальних (геоторіальних) одиниць, зі специфічними кваліфікаційними ознаками. Просторова структуризація, або таксонування, належить до основних методологічних прийомів або підходів у географії. Найпоширеніші такі таксони:

• ареал — геоторія, в межах якої спостерігаються такі явища чи об'єкти, яких немає на сусідніх (суміжних) геоторіях;

• зона — геоторія, в межах якої простежується однозначність показників їх інтенсивності або географічне місце точок з однозначною інтенсивністю цієї ознаки;

• район — геоторія, що за сукупністю насичення елементами відрізняється від інших територій, характеризується єдністю, взаємозв'язністю елементів, які її складають, цілісністю, що є об'єктивною умовою і закономірним наслідком розвитку цієї території;

• регіон — багатозначний термін, вживається як синонім терміна район, для позначення таксонів, що зіставляються, але належать до різних систем таксонування, для позначення будь-яких територій, що розглядаються в дослідженні, позначення територіальних одиниць певного класу в конкретній системі таксонування.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії

  • Місце соціальної географії в системі географічних наук

  • СУСПІЛЬНІ (ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ) НАУКИ:

  • Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

  • Функції соціальної географії та підходи до її вивчення

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Розвиток соціальної географії у XVIII—XIX ст.

  • Виникнення назви науки "Соціальна географія".

  • Розвиток соціальної географії у радянський період.

  • Сучасний період розвитку соціальної географії у Західній Європі, США, Японії.

  • Закони, закономірності та принципи соціальної географії

  • Закон системності

  • Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії
  • Методична база сучасної соціальної географії

  • Соціологічне дослідження

  • Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

  • Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.

  • Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.

  • Теорія соціального поля в соціальній географії

  • Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

  • Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.

  • Оцінка сучасного суспільного менталітету й інтелекту України.

  • Віртуальна соціальна географія як важливий напрям розвитку соціальної географії у XXI ст.

  • Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Особливості перспективного розвитку географії населення і діяльності населення як соціально-географічних наук

  • Напрями перспективного розвитку географії культури

  • Поступ сакральної географії у XXI ст.

  • Розвиток медичної географії

  • Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії

  • Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії

  • Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень

  • Нові види програмного забезпечення для здійснення соціально-географічних досліджень

  • Забезпечення захисту інформації

  • Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії