Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії

Соціальна географія

У понятійно-термінологічній системі "Релігія" є терміни, що відображають релігійні (сакральні) процеси: сакралізація, церквоутворення, сектоутворення тощо.

Отже, понятійно-термінологічна система "Релігія", яка в повному обсязі використовується в сакральній географії, є не лише її окрасою, не лише надзвичайно багатою, обширною і різноманітною, а й консервативною. Вона потребує удосконалення, осучаснення, українізації, але в розумних межах.

Понятійно-термінологічна система "Сакральна географія" почала формуватися з появою аналогічного терміна, що стало юридичним свідченням народження нової науки. До складу понятійно-термінологічної системи "Сакральна географія" входять такі терміни:

• об'єкт дослідження сакральної географії (людина, конфесійні й інші спільноти людей, суспільство);

• предмет дослідження сакральної географії (територіальна організація сакральної життєдіяльності людини, конфесійних та інших груп населення, суспільства в умовах співіснування і співвідношення сакрального (священного) простору і часу та реальних конкретних геопросторово-часових координатах);

• сакрально-географічні комплекси (поєднання конфесійних спільностей людей, сакральної інфраструктури тощо);

• сакральна поведінка людини, різних груп людей, суспільства у конкретних геопросторово-часових координатах;

• сакральна інфраструктура (сукупність культових та інших споруд, які забезпечують сакральну життєдіяльність людини, груп людей, суспільства);

• сакральний (священний) простір (простір, що формується сакральними об'єктами, явищами і процесами, в межах якого реалізується сакральна поведінка людини, групи людей);

• сакральний (священний) час — це час, пов'язаний з релігійними дійствами, подіями, явищами, процесами, який існує поза реальним часом і створює у людей ілюзію вічного буття;

• територіальні сакральні системи (ТСС), до складу яких входять: а) функціональне ядро — сукупність закладів, що здійснюють головну функцію системи — надання релігійних послуг населенню (церкви, монастирі, лаври); б) сукупність закладів, установ і підприємств релігійної інфраструктури; в) сукупність закладів, установ і підприємств, що виконують периферійні функції стосовно ядра системи (церковні школи і шпиталі та ін.); г) сукупність закладів, інституцій управління релігійним життям і діяльністю.

Зазначимо, що територіальні сакральні системи можуть мати власні назви, які залежать від розмірів території (наприклад, Західний релігійний район). Територіальні сакральні системи формують власний сакральний простір і час, що, накладаючись на геопросторово-часові координати, детермінують життя людини, групи людей, котрі використовують саме ці сакральні системи.

Сакральна географія, як і кожна інша наука, з розвитком збагачується новими власними термінами, поняттями. Крім того, вона використовує численні терміни та поняття інших наук, зокрема таких, як логіка, етика, естетика (знак, значення, совість, краса, милосердя).

На сучасному рівні розвитку сакральної географії важливо реєструвати всі терміни і поняття, якими вона користується, і видати спеціальний понятійно-термінологічний словник. До такого словника повинні увійти терміни, що відповідають таким головним вимогам: значення терміна має бути постійним і відповідати одному поняттю в межах певної терміносистеми; точність терміна — відповідність значення терміна обсягу і змісту поняття; однозначність терміна — усунення багатозначності в єдиній терміносистемі; термін не може мати синонімів (факультативна вимога); термін має бути зручним для утворення нових похідних термінів; термін має відповідати нормам і правилам української мови. Всі відібрані для вміщення до словника терміни повинні бути обговорені на спеціальних науково-термінологічних семінарах або конференціях. Досвід такої роботи існує. Наприклад, у Львові в 90-х роках було проведено кілька міжнародних конференцій з проблем науково-технічної термінології, де обговорювались прикладні аспекти українського терміноутворення, певні аспекти формування української науково-технічної термінології, питання української науково-термінологічної спадщини у світлі сучасних проблем, актуальні проблеми відродження та розвитку української термінології, а також проблеми формування понятійно-термінологічного апарату соціальної географії, в тому числі сакральної географії. Аналогічні питання розглядалися і на конференції "Проблеми географії України" у Львові 25—27 жовтня 1994 р.

Отже, сакральна географія має багатий і різноманітний понятійно-термінологічний апарат, який безперервно розвивається, примножується, удосконалюється.

Перед новою галуззю знань — сакральною географією — постало завдання найближчим часом узгодити національну і міжнародну сакрально-географічну термінологію, виробити методологічні засади подальшого розвитку українських терміносистем, залучити українських термінологіє для розроблення міжнародних сакрально-географічних понятійно-термінологічних словників.

Отже, беручи до уваги особливості становлення і розвитку понятійно-термінологічних систем "Релігія" і "Сакральна географія", ми можемо узагальнити особливості сучасного стану розвитку інших понятійно-термінологічних систем, які є основними у відносно самостійних галузях знань соціальної географії. Серед таких особливостей найважливіші:

• спостерігається історичне нашарування змісту, що часто унеможливлює однозначне тлумачення дефініцій у складі сучасних понятійно-термінологічних систем наук, які входять до складу соціальної географії, а також регіональної соціально-географічної науки;

• формування понятійно-термінологічних систем наук, що входять до складу соціальної географії, а також регіональної соціально-географічної науки, беруть, зазвичай, початок від виникнення офіційних назв цих наук;

• усі понятійно-термінологічні системи наук, які входять до складу соціальної географії, а також регіональної соціально-географічної науки, містять власне трактування соціального простору і соціального часу, що формується у межах відповідних соціальних територіальних систем;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії

  • Місце соціальної географії в системі географічних наук

  • СУСПІЛЬНІ (ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ) НАУКИ:

  • Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

  • Функції соціальної географії та підходи до її вивчення

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Розвиток соціальної географії у XVIII—XIX ст.

  • Виникнення назви науки "Соціальна географія".

  • Розвиток соціальної географії у радянський період.

  • Сучасний період розвитку соціальної географії у Західній Європі, США, Японії.

  • Закони, закономірності та принципи соціальної географії

  • Закон системності

  • Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії
  • Методична база сучасної соціальної географії

  • Соціологічне дослідження

  • Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

  • Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.

  • Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.

  • Теорія соціального поля в соціальній географії

  • Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

  • Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.

  • Оцінка сучасного суспільного менталітету й інтелекту України.

  • Віртуальна соціальна географія як важливий напрям розвитку соціальної географії у XXI ст.

  • Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Особливості перспективного розвитку географії населення і діяльності населення як соціально-географічних наук

  • Напрями перспективного розвитку географії культури

  • Поступ сакральної географії у XXI ст.

  • Розвиток медичної географії

  • Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії

  • Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії

  • Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень

  • Нові види програмного забезпечення для здійснення соціально-географічних досліджень

  • Забезпечення захисту інформації

  • Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії