Розділ «9.2. Гірничо-металургійний комплекс»

Для чорної металургії характерним є високий рівень концентрації виробництва: 95% чавуну і 96% сталі виробляється на підприємствах з річним виплавлянням понад 1 млн. т. За рівнем концентрації виробництва чорних металів Україна посідає одне з перших місць у світі. Найпоширенішою формою організації виробництва в чорній металургії є комбінати. Особливо ефективне тут комбінування металургійної переробки з коксуванням вугілля. Існують комбінати з повним металургійним циклом (виробляється три основні види продукції: чавун, сталь, прокат) і комбінати з неповним циклом (виробляється один або два види цієї продукції). Основним чинником, що зумовлює розміщення металургії повного циклу є велика матеріалоємність продукції. Для виробництва 1 т чавуну необхідно близько 6 т сировини: 1,5-2,5 т сирої залізної руди, або 1,6-1,7 т концентрату, 1,1-1,5 т коксу, 0.5 т вапняку, 10-20 т води, марганцева руда, вогнетриви. Отже, при розміщенні металургійних підприємств вирішальне значення має наявність сировини, палива та води.

Таблиця 9.8

Динаміка обсягів виробництва сталі у світі, млн. т

Джерело: World Steel Association [Електронний ресурс]. – Режим доступу: worldsteel.org.

Найбільші комбінати в Україні – "Азовсталь" (Маріуполь), "Арселор Міттал" (Кривий Ріг), "Інтерпайп Сталь" (Дніпропетровськ), Алчевський МК. "Дніпровський МК ім. Дзержинського", "Дніпропетровський М3 ім. Петровського", "Запоріжсталь" (Запоріжжя), "Дніпроспецсталь" (Дніпропетровськ), "Донецький ЕМЗ", "Донецьксталь", "Маріупольський МК ім. Ілліча", Макіївський, Єнакіївський М3 (рис. 9.10).

Основними виробниками сталі в Україні є холдинги:

– група "Метінвест" – міжнародна вертикально інтегрована гірничо- металургійна компанія, що володіє 24 підприємствами в Україні, Європі та США й здійснює видобування руди та вугілля, виробництво коксу, виплавку сталі та виробництво плоского, сортового й фасонного прокату, виготовлення труб великого діаметра та іншої продукції. Підприємства компанії "Метінвест" у 2013 р. випустили приблизно 35% усієї сталі в Україні (приблизно 11,3 тис. т). До складу холдингу входять: "Азовсталь", "Запоріжсталь", Єнакієвський металургійний завод, Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча, "Харцизький трубний завод", "Авдіївський коксохімічний завод", Північний гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК), Центральний ГЗК, Інгулецький ГЗК, "Докучаєвський флюсодоломітний комбінат","Новотроїцьке рудоуправління", "Криворізький центральний рудоремонтний завод", "Кривбаспідривпром", Дзсржинський фенольний завод, та ін.;

– "Арселор Minimal Кривий Ріг" (в минулому металургійний завод "Криворіжсталь", у 2005-2007 pp. називався "Мітгал Стіл Кривий Ріг", м. Кривий Ріг) – один з найбільших металургійних комбінатів в Україні та у Європі. Сильною стороною є те, що компанія фактично не залежить від поставок залізорудної сировини оскільки має на своїй території крупне родовище залізної руди (приблизно 1 млрд, т, частка на ринку металопродук ції – 20%). В 2013 році "Арселор Міттал Кривий Ріг" було вироблено 6,4 млн. т сталі, що приблизно відповідало результату попереднього року. За підсумками 2013 р. підприємство експортувало продукції на 23,3 млрд. грн. Приблизно 15% від цього експорту направлялось до Російської Федерації. Експорт також здійснюється до Центральної Азії, держав Перської затоки, Африки та Європи;

– "Індустріальний Союз Донбасу" – одна з найбільших корпорацій України, інтегрована холдингова компанія, яка володіє або керує пакетами акцій понад 40 промислових підприємств в Україні (Донецької, Луганської та Дніпропетровська області), Угорщині та Польщі. Корпорація має у своєму складі один з найпотужніших в Україні металургійний комбінат та коксохімічний завод, ці активи знаходяться у м. Алчевськ (Луганська обл.). Також "ЇСД" володіє "Дніпровським металургійним комбінатом ім. Дзержинського", має декілька зарубіжних крупних виробничих активів. "Дніпровський МК ім. Дзержинського" та "Алчевський МК" почали вдало застосовувати технологію вдування вугільного пилу для заміщення природного газу у виробництві сталі. Слабким місцем металургійного бізнесу "ІСД" є відсутність власних родовищ залізорудної сировини.

За підсумками 2013 року "Алчевський металургійний комбінат" експортував продукції на 12 млрд. грн. В РФ було експортовано приблизно 13,6% усіх зовнішніх поставок.

– Група "Інтерпайп" (Interpipe Group) – науково-виробничо-інвестиційна група, впливовий український бізнес-холдинг. Група зосереджена на сталеливарній промисловості (зокрема, прокат), хоча і опосередковано контролює активи в різних сферах промисловості, послуг та інформації. "Інтерпайп" є глобально важливим гравцем на ринку металевих труб (звідси й назва). Підприємства групи "Інтерпайп" в основному розташовані в Дніпропетровській області, холдинг об'єднує в собі три з восьми найбільших трубних заводів в Україні: "Інтерпайп НТЗ", "Інтерпайп Ніко-Тьюб", "Інтерпайп Новомосковський трубний завод". Також до групи входить "Інтерпайп Сталь" (до 2012 року Дніпросталь) – металургійний електросталеплавильний завод – ключовий інвестиційний проект компанії "Інтерпайп". У 2013 році в Україні скоротилося виробництво труб на 17,3%. У 2013 році експорт труб підприємствами "Інтерпайп" скоротився приблизно на 10-20%, частка експорту до Росії становила близько 40% на "Інтерпайп НТЗ" та "Інтерпайп Ніко-Тьюб" і близько 15% на "Інтерпайп Новомосковський трубний завод", також продукція "Інтерпайп" експортувалась до Європи, Африки та Азії. Слід відмітити, що "Інтерпайп" є одним з найбільш інноваційних українських холдингів в металургійній промисловості.

Рис. 9.10. Гірничо-металургійний комплекс України

Так, наприклад, проект будівництва та відкриття електросталеплавильного комплексу (ЕСПК) "Інтерпайп Сталь" зробив можливим заміну енергозатратного, застарілого, екологічно-шкідливого мартенівського виробництва на прогресивний електроплавильний спосіб виробництва сталі. Це найбільший інноваційно-інвестиційний проект, реалізація якого обійшлася інвесторам та власникам в 700 млн. дол. США. Запуск ЕСПК "Інтерпайп Сталь" – це по-перше, технологічно унікальний проект для України та СНД в цілому, життєво важливий крок для вітчизняної трубної промисловості. По-друге, економічні і соціальні аспекти функціонування ЕСПК забезпечують: щорічний приріст платежів до бюджету й позабюджетних фондів нашої держави у розмірі близько 150 млн. грн.; скорочення споживання природного газу в Дніпропетровській області на 87 млн. м3 на рік (що відповідає тижневому споживанню газу на Дніпропетровському трубопрокатному заводі (НТЗ), або трьохмісячному споживанню газу на "ІнтерПайп НТЗ"); скорочення валових викидів шкідливих речовин в атмосферу більш ніж у 2,5 рази; створення більше 600 нових робочих місць. І це ше не весь перелік переваг, які забезпечив такий інноваційний, технологічний проект.

Тим не менше, спад обсягів виробництва основних видів продукції металургійного комплексу (чавуну, сталі, прокату, феросплавів) характерний практично для усіх галузей, починаючи з 2011 року (табл. 9.9).

Таблиця 9.9

Виробництво найважливіших видів продукції чорної металургії (млн. т)

Джерело: ДСС України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ukrstatgov.ua

У переробній металургії України використовуються в основному ресурси металевого брухту (підприємства, які не мають чавунного виробництва, належать до переробної металургії). Переробна металургія часто тяжіє до місць споживання готової продукції. "Мала металургія" орієнтована на великі машинобудівні центри, що виготовляють металомістку продукцію, спеціалізується на виробництві сталі і прокату.

Великі металургійні підприємства, незважаючи на переважно негативні результати господарської діяльності, намагалися у 2012-2013 роках наблизитися до стандартів світових лідерів галузі у сфері соціальної відповідальності, екологічності виробництва та якості продукції. Прикладами можуть бути: освоєння понад 30 видів нової продукції підприємствами компанії "Метінвест", реалізація екологічних проектів, подальша модернізація майже на усіх підприємствах з метою підвищення енергоефективності та екологічності виробництва (закриття компанією "Арселор Міттал Кривии Ріг" мартенів до 2015 року) та ін.

Коксохімічна промисловість – підгалузь чорної металургії, яка спеціалізується на постачанні бездимного палива – коксу на металургійні комбінати, територіально сконцентрована в Придніпров'ї та на Донбасі, тому, що основною сировинною базою є коксівне вугілля Донбасу, а основним споживачем – є центри металургійного виробництва Придніпровського району та Приазов'я. Тому тяжіє галузь до металургійних підприємств та районів видобутку вугілля. На Україні коксохімічні заводи зосереджені в основному у Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій областях. Серед них найбільші – Маріуполь, Горлівка, Стаханов, Макіївка (Ясинівський коксохімічний завод), Авдіївка, Алчевськ на Донбасі; Дніпродзержинськ (Баглійський КХЗ), Кривий Ріг, Запоріжжя, Дніпропетровськ – в Придніпровському економічному районі (рис. 9.10).