Розділ «9.2. Гірничо-металургійний комплекс»

Керченський залізорудний басейн розміщений на Керченському півострові. У Керченському залізорудному басейні залягає бурий залізняк із вмістом заліза до 40%. Руди залягають близько до поверхні і видобуток можливий відкритим способом. Його запаси становлять 1,8 млрд. тонн. Геологи вважають, що перспективним на залізну руду є дно Азовського моря. За потенціалом це другий басейн в Україні, проте анексія Криму внесла корективи щодо процесів розробки даного басейну Україною.

У керченських рудах вміст марганцю до 2,5%. Це дає можливість використовувати їх у металургії без додавання марганцевого концентрату. У руді є також ванадій, тому ці руди є сировиною для ферованадію. Добування (відкритим способом), збагачення та агломерація руд здійснюються на Комиш-Бурунському ГЗК.

У 2013 році в Україні було видобуто близько 70 млн. тонн неагломерованих залізорудних концентратів (у 2003 році – 55,0 млн. т).

Україна багата на марганцеві руди. За обсягом загальних запасів марганцевих руд Україна займає у світі друге місце після ПАР, а за підтвердженими запасами – перше місце (далі йдуть ПАР, Казахстан та ін.). Нікопольський марганцевий басейн – один з найбільших у світі. Складається з Нікопольського і Великотокмацького родовищ, а також рудоносних площ у межиріччі Дніпро-Інгулець. Басейн розміщений на території Дніпропетровської і Запорізької областей. Вміст марганцю в окисних рудах в середньому 25-30%. На збагачувальних фабриках басейну вміст марганцю у руді доводять до 50- 60%. Найбільші підприємства – Марганецький та Орджонікідзевський ГЗК. Загальні запаси руди – понад 2 млрд. тонн. 95% всіх марганцевих руд споживає чорна металургія. Вилучені з марганцевої руди сполуки додають при виплавці кольорових металів, виготовленні скла, кераміки, фарб, медпрепаратів тощо.

У Нікопольському басейні видобуток марганцевих руд проводиться відкритим способом на кар'єрах Орджонікідзевського ГЗК (73%) та підземним способом на шахтах Марганецького ГЗК (27%). Крім того, діють Шевченківський, Грушівський і Запорізький кар'єри, Чкаловська, Богданівська і Грушівська збагачувальні фабрики. Річний видобуток марганцевих руд в Україні становить близько 10 млн. т, виробництво марганцеворудного концентрату – 3,5 млн. т.

Потужним є Великотокмацьке родовище. На його базі функціонує Таврійський марганцеворудний комбінат. Марганцеві руди є і в інших районах: Карпати (Чивчинське родовище), Передкарпаття (Бурштинськс родовище). Марганцеворудні прояви є в Донбасі і на Поділлі, але останні названі родовища нині промислового значення не мають.

Складовою частиною металургійного комплексу є видобування нерудної сировини – флюсів і вогнетривких глин. Флюси використовуються для виплавляння металу і вилучення шкідливих сполук із залізної руди. Вогнетривкі глини є основою для виробництва вогнетривкої цегли. Високоякісні флюсові вапняки та доломіти видобувають у Донецькій області (Новотроїцьк, Докучаєвськ, Первомайськ, Комсомольськ). Найбільші в Україні родовища флюсових вапняків знаходяться на півдні Донбасу, в Криму (Балаклава) і в Дніпропетровській області (поблизу Кривого Рогу).

Сировину для виробництва вогнетривів отримують з Новорайського, Часівярського, та Веселішівського родовищ (Донецька область).

Галузі чорної металургії. Питома вага чорної металургії у загальному обсязі промислової продукції у 2013 році складала близько 16% (в 2010 – 20%). Близько 60% продукції металургійного комплексу орієнтовано на експорт.

У металургійному виробництві, за підсумками 2013 року відмічався спад виробництва промислової продукції на 5,8% (в 2011 р. було одержано приріст продукції на 8,5%,), у тому числі:

– виробництво чавуну, сталі та феросплавів знизилось на 1,1% (в 2011 році було зростання на 6,9%);

– випуск труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі зменшився на 19,1%. (в 2011 році відмічалось зростання на 21,5%);

– іншої продукції первинного оброблення сталі – на 15,5%, (в 2011 р. +4,6%);

– дорогоцінних та інших кольорових металів – 4,3%;

– готових металевих виробів зменшення на 5,5% (в 2011 р. +15%).

Окрім виплавки чавуну, сталі, прокату до чорної металургії належить коксохімія, феросплавна промисловість, виробництво труб, вогнетривких матеріалів, метизів (рис. 9.9).

Рис. 9.9. Галузева структура чорної металургії

За 2013 рік виплавлено 29,1 млн. тонн чавуну (в 2011 році – 28,9 млн. тонн); 33,2 млн. тонн сталі з напівфабрикатами (за 2011 рік – 35,5 млн. тонн), отриманими безперервним литтям; випущено 17,8 млн. тонн готового прока ту (в 2011 році – 19,5 млн. тонн); 1,8 млн. тонн труб, трубок та порожнистих профілів зі сталі (в 2011 році – 2,4 млн. тонн).

Зменшення частки чорної металургії у загальному промисловому виробництві зумовлено складною економічною ситуацією в країні. Українська металургійна галузь дуже вразлива до кон'юнктури зовнішніх ринків, адже 80% її продукції поставляється на експорт, а внутрішній ринок дуже слабкий. Українські виробники металургійної продукції програють цінову конкурентну боротьбу закордонним компаніям у зв'язку з тим, що вони своєчасно не модернізували своє виробництво. Для вітчизняної металургійної промисловості характерна вузькість номенклатури та асортименту продукції, яка має переважно низьку додану вартість.

Так, спостерігалося зниження обсягів виробництва готового прокату, феросплавів та труб; обсяги ж виплавки сталі залишалися майже незмінними. Усе це призвело до зміщення України у світовому рейтингу виробників сталі на 10 місце – на 2 позиції нижче порівняно з 2010 р. Україна поступилася позиціями Туреччині та Бразилії, які у післякризовому періоді значно наростили обсяги виробництва (табл. 9.8).