Розділ «Слова, найбільш поширені в культовій практиці»

Крилас — місце для півчих, читців та причетників у православному храмі, розташоване перед іконостасом праворуч і ліворуч від амвона.

Ксьондз — духовна особа в Польщі в сані священика, як із білого духовенства, так і з ченців.

Курія — назва сукупності центральних установ Ватикану для управління католицькою церквою. К. видає папські грамоти і булли, завідує фінансами, "відпущенням гріхів", шлюборозвід-ними процесами, розглядає апеляції, вирішує питання канонізації святих, заснування орденів. К. є провідником міжнародної політики Ватикану.

Кущі — іудейське свято, відмічається восени в пам'ять про сорок років мандрів євреїв у пустелі на шляху із Єгипту в Хана-ан. Свято триває дев'ять днів і включає магічні обряди, звичаї, котрі використовують служителі культу для підтримки релігійних настроїв віруючих. В останній день свята починається річне коло читання Тори в синагозі.

Кюре — католицький парафіяльний священик у Франції, Бельгії та деяких інших країнах.

Лавра — назва великих православних чоловічих монастирів, найбільш значних центрів розповсюдження релігійної ідеології та паломництва віруючих. У руському православ'ї їх було чотири: Києво-Печерський (з 1598 p.), Троїце-Сергіїв (з 1744 p.), Олександро-Невський (з 1797 р.) та Почаївський (з 1833 p.). До 1917 р. мали великі земельні володіння. Настоятелями їх були місцеві єпархіальні архієреї, а керували ними намісники, як правило, в сані архімандрита. В наш час ченці залишилися в Трої-це-Сергієвій та Почаївській Л., їм передана і частина колишньої Києво-Печерської Л. На території Олександро-Невської Л знаходиться духовна академія, семінарія та резиденція Санкт-Пе-тербурзького митрополита.

Лама — буддистський монах у Тібеті та Монголії, яки" вважається посередником між Богом і людьми та виконує функції не тільки служителя культу, а й учителя, юриста, лікаря, психолога, наставника і навіть пророка.

Легат — особа, яка виконує особливе доручення папи римського в країнах, з якими Ватикан, як правило, не мас офіційних дипломатичних відносин.

Лісовик — лісовий дух, господар лісу в стародавній слов'янській міфології та фольклорі.

Магія — сукупність релігійних уявлень та обрядів, пов'язаних з вірою у надприродну силу, яка нібито здатна чудодійно впливати на хід подій в житті людей, зумовлювати збіг сприятливих чи несприятливих обставин в їх життєдіяльності. М. поширилася серед усіх народів земної кулі у різних формах: виробнича, лікувальна та ін. Магічні уявлення та дії відзначаються сильною живучістю, збереглись у формі побутових забобонів ло наших днів.

Мара — бог смерті в буддизмі, який царствує в цьому світі і прирікає все живе на смерть. Згідно з буддійською ролик ю. шлях звільнення з-під влади М. пролягає через неухильне виконання повчань Будди.

Мартиролог — збірник оповідей про мучеників перших сточіть християнства, які зазнавали гонінь у боротьбі за віру з язичеством. В епоху середньовіччя було відомо кілька подібних збірників. Пізніше М. ввійшли в святці, в яких розповіді про мученики" чергувалися з життєписами "святих".

Масорети — іудейські автори, які переписували, редагували, зберігали та передавали із покоління в покоління стародавні тексти: єврейські та арамейські, Старого завіту. М. встановили правопис біблійних текстів, упорядкували богословські примітки до старозавітних оповідань. Відредагований М. текст дістав нашу масоретського.

Махді — ісламський месія, уявлення про якого виникло в шиїзмі, а потім було прийняте сунітами. Вчення про міфічного М. використовувалося служителями культу для насаджування серед мусульман лсевдооптимістичних поглядів на майбутнє та відвертання трудящих мас від боротьби за краше майбутнє.

Маца — пасхальні тонкі коржі із неквашеного тіста, які іудеї витикають в пам'ять про мандри євреїв у пустелі. Насправді випічка М. запозичена із стародавнього східного магічного обряду приготування хліба із продуктів нового урожаю.

Медресе — релігійна ісламська школа, розташована в мечеті або спеціальному приміщенні при ній. В М. готують мусульманських мулл, суддів шаріатських судів, викладачів, а іноді і службовців державного апарату.

Мечеть — ісламський храм. До М. звичайно прилягає відкритий двір з криницею, фонтаном чи басейном для ритуального обмивання. Над М. здіймаються одна або кілька чотирикутних, круглих або в нижній частині чотирикутних, а у верхній циліндричних башт — мінаретів, з балконів яких служителі М. кілька разів на день закликають мусульман до молитви. Митра — головний убір вищого духовенства в православ'ї. Митрополит — єпископ митрополії спершу у Візантії, потім головного міста області чи провінції. На Русі М. до введення патріархату (1589) були главами руської православної церкви. їх резиденцією був Київ (до XII ст.), потім Володимир, а з XVI ст. — Москва. В наш час М. — глави великих єпархій і, як правило, входять до складу священного синоду на правах його постійних членів.

Монастир — основна форма організації християнського чернецтва, яке об'єднане в громади з єдиним статусом життя, спільно володіє жилими та богослужебними приміщеннями й іншою власністю.

Монах — особа, яка прийняла обряд постригання в чернецтво і дала обітницю вести аскетичне життя в монастирі згідно з монастирським статутом. Вища церковна ієрархія — єпископи, архієпископи, митрополити, екзархи, кардинали, патріархи, попи, як правило, вихідці із чернецтва.

Мулла — служитель культу в ісламі.