Розділ «Слова, найбільш поширені в культовій практиці»

Патер — священик у католицькій церкві. Називаючи священика П. — "отцем", церква прагне, як і в багатьох інших випадках, примусити віруючих ставитися до неї з певним послухом.

Патристика — християнська релігійна філософія И—VIII ст., створена так званими отцями церкви. Філософія П. зводиться до спроб доведення необхідності панування релігії над наукою, віри над знанням, підпорядкування науки завданню обгрунтування християнських догматів, перетворення філософії в служницю богослов'я. Соціальні ідеали П. — проповідь теократичного панування християнства, споконвічної соціальної нерівності. П. служила духовним знаряддям боротьби церкви проти науки, культури, соціального прогресу. Церква, особливо православна, приписує незаперечний авторитет патричній ("святоотчеській") літературі.

Патріарх — титул глави деяких з церков, у тому числі Руської православної, та єпархій в католицизмі. Патріархат існував в Руській православній церкві з 1589 р. За Петра 1 в 1721 р. П. був скасований і замінений державним управлінням церквами — священним Синодом на чолі з обер-прокурором. Патріархат був відновлений православним помісним собором при радянській владі в 1917-1918 рр.

Патрологія — розділ християнського богослов'я, присвячений творам і біографіям так званих отців церкви; ряд зведень творів "отців церкви".

Піст — релігійна заборона на їжу взагалі або м'ясну, рибну, молочну, яка встановлюється церквою на певний час. Згідно з релігійним віровченням, пости сприяють підготовці віруючих до психологічного та розумового сприймання істин і церковних повчань.

Подвижник — людина, яка з релігійних мотивів піддає себе всіляким нестаткам та стражданням (пустельництво, відмова від усяких зручностей земного життя); згідно з християнськими уявленнями, він здійснює релігійно-моральний подвиг особливого служіння Богу і підносить себе до релігійної досконалості, рівно-ангельської свідомості. Багатьох П. канонізовано католицизмом і православ'ям як святих.

Помазаник — пророк, першосвященик чи монарх, помазаний миром в знак одержання влади нібито від Бога. Стародавній єврейський звичай помазання, зафіксований в Біблії і відновлений православними монархами, щоб звеличити і освятити свою владу.

Послання — ранньохристиянські твори, листи, адресовані громадам, приватним особам чи усім християнам, написані подвижниками раннього християнства. За церковною традицією, вони звичайно приписуються апостолам.

Послушник — людина, яка, прислуговуючи в монастирі або якій-небудь духовній особі, готується стати монахом. В монастирях П. виконували різні обов'язки під час церковної відправи та у веденні монастирського господарства, що символізувало їх

послух.

Постриг — церковний обряд у християнстві, який здійснюється при посвяченні у чернецтво, запозичений християнством в Стародавній Греції та Стародавньому Римі звичай, що полягає у постриганні волосся на знак зречення власної волі і повної згоди пшкорюватись волі Бога.

Праведник — згідно церковним уявленням людина, що виконує всі вимоги релігії, не грішить. Така людина, як вчить релігія, після смерті одержує особливу небесну нагороду, а при житті є обранцем небесної благодаті і завдяки їй нібито має силу "виганяти бісів", лікувати хвороби і т.ін.

Прелат — високопоставлена духовна особа в католицькій та лютеранській церквах.

Пресвітер — в ранньохристиянській громаді особа, яка виконує адміністративні функції; в протестантських церквах і християнських сектах — керівник громади, який обирається із числа активних віруючих і затверджується вищими органами церкви. Б православ'ї використовується як урочиста назва священнослужителя.

Престол — в православній церкві столик в олтарі храму, призначений для здійснення під час літургії релігійних таїнств, на якому розмішено хрест, Євангеліє та інші предмети культу.

Примас — в католицькій та англіканській церквах — головний із єпископів, який має вищу владу відносно духовенства даної країни. Наприклад, у титулі папи римського значиться, що він примас Італії.

Притвор — передня західна частина (сіни) православної церкви яка прилягає до паперті або сама паперть. Призначена для тих, хто кається в гріхах, іновірців, які бажають прийняти християнство, а також для читання сорокаденної очищувальної молитви

Причетник — те саме, що і паламар, і дячок, — нижчий служитель православної церкви, який допомагає свяшенику у проведенні церковної відправи та обрядів. На відміну від священно- служителів (священика, диякона), причетник відноситься до так званих церковнослужителів.

Прівр — 1 Настоятель невеликого католицького чоловічого иря, в період раннього середньовіччя — помічник абата, другий після великого магістра вищий сановник у військово-чернечих орденах.

Провидіння, промисел — цілеспрямована дія божества. Згідно з релігійним ученням, недоступна людському розумові воля, діяльність "всемогутнього Бога", спрямована нібито до найбільшого блага творення взагалі, а людини особливо. Вчення про П. має на меті виховати у людини невір'я у свої сили, марність боротьби за досягнення будь-якої мети. Іменем Бога воно виправдовує соціальну несправедливість і привчає людину до пасивності, сковує її творчу активність.