Розділ «Слова, найбільш поширені в культовій практиці»

Прозеліт — людина, яка прийняла нову віру, неофіт.

Проскомідія — перша частина християнської літургії, під час якої готується хліб та вино для освячення. Дія обряду П. має символічне значення, зображує воскресіння Ісуса Христа. Хліб та вино божественною силою "перетворюється" на кров і тіло Христа. Поїдаючи їх під час причастя, віруючі нібито об'єднуються з богом тілесно і одночасно приносять йому жертву за живих та мертвих. Обряд П. має свій початок в уявленнях стародавніх релігій про помираючих та воскресаючих богів.

Псалом — релігійний гімн, пісня, яка прославляє Бога. П. короткі і не дуже складні за формою вірші, написані від першої особи. В них домінує ідея смирення та звеличення божества, його праведних рішень, добра і совісті. Тому християнське духовенство пропонує їх віруючим для спасенного читання. У минулому П. використовувалися для навчання людей із народу грамоті.

Псаломщик — те ж, що і причетник, паламар, дячок, — нижчий служитель у православній церкві.

Псалтир (книга псалмів) — збірник із 150 релігійних пісень, одна із книг Біблії (Старого завіту).

Пустинь — у православ'ї відлюдний монастир (може бути і чернеча келія), часто розташований у віддалених та важкодоступ-них місцях (лісах, горах, степах).

Рабин — служитель культу в іудейській релігії, керівник іудейської громади: він і законоучитель, і суддя в усіх релігійних та нерелігійних питаннях.

Реквієм — заупокійна меса в католицькій церкві. Р. може бути також вокальний чи вокально-інструментальний траурний твір.

Ризниця — в християнських церквах та монастирях приміщення, де зберігається культовий одяг церковників.

Ритуал — сукупність і порядок обрядових дій, церемоній релігійного культу, які передбачають безумовне виконання певних правіш здійснення молитви віруючими та інші елементи. Ритуал, являючись зовнішнім проявом релігійного акту (богослужіння, весілля та ін.), ніби дає можливість вступити в контакт з духами, богами тошо. Р. має магічне значення, притаманний усім релігійним культам.

Розп'яття — зображення засновника християнства Ісуса Христа на хресті. Хрест із зображенням Христа є предметом поклоніння, особливо в католицизмі, як ікона в православ'ї. Р. — це ще один із стародавніх способів страти непокірних рабів, який, за християнськими джерелами, був застосований щодо Христа.

Ряса — верхній повсякденний одяг православного духовенства, довгий, майже до землі, із стоячим коміром, з довгими і широкими рукавами, звичайно чорний або темного кольору. До XVII ст. Р. носили тільки монахи.

Саваоф — одна із назв Бога-отця в християнстві. Згідно з біблійними легендами, С. жив у Єрусалимі в особливому ковчезі (скрині), який стародавні євреї возили з собою у військових походах. На іконах зображується у вигляді бородатого старця. С. — один із багатьох прикладів політеїзму стародавніх євреїв, затушованого в Біблії шляхом перетворення імені цього Бога на одне з імен Ягве.

Сатана, диявол, шайтан — згідно віровченню іудаїзму, християнства, ісламу — злий дух, супротивник Бога, уособлення зла на землі, володар пекла.

Свічки церковні — відгомін стародавнього вогнепоклонства в християнстві, коли вогню надавали магічного значення. Про це свідчать такі християнські звичаї, як кадити ладаном в нових будинках для вигнання бісів, ставити вогнем свічки хрест на одвірках дверей, запалювання її під час грози і пожежі. Та й сам християнський Бог-отець безпосередньо пов'язаний із магічним шануванням вогню та диму: у вогні неспалимого куша являється він Мойсею, вогнем та димом він являється Іллі.

Свята — в православ'ї період між святами Різдва і Хрещення (від 25 грудня до 6 січня за ст.ст.). Святкування С. супроводжувалось співом колядок, ворожінням, рядженими і різноманітними обрядами, які являли собою суміш язичеських та християнських обрядів.

Святенництво (святенність) — показне благочестя, удавана релігійність, яка маскує аморальність та розбещеність; різновид лицемірства, що проявляється в строго педантичному і показному слідуванні зовнішньому боку релігійної моралі чи віровчення внутрішньої переконаності в їх правильності.

Святці - збірник православно-церковних пісень, молитов та інших текстів. Тут же міститься календар церковних свят. С. включають перелік святих (спочатку чоловіки, потім жінки) за днями їх поминання.

Священик — у християнстві сан служителя культу, котрий має право здійснювати богослужіння і таїнства (крім священства). Друга назва: ієрей (старший священик — протоієрей). / Секта — замкнута група, що відкололася від основної течії релігії в даній країні; також віросповідання, котрого дотримується, порівняно з основним напрямом, незначна кількість віруючих. Породжена суспільними протиріччями,.С. може виступати в ролі організації, яка є виразником протесту соціальних груп незадоволених своїм становищем. Для С. характерна претензія на винятковість своєї ролі, доктрини, ідейних принципів, цінностей та настанов.

Симфонія — своєрідний "предметний покажчик" до Біблії чи її частин, в якому в алфавітному порядку наводяться слова і окремі висловлювання Біблії із зазначенням, в якій книзі, главі, вірші слід шукати дане слово чи вислів.