Розділ «§2. Мусульманське віровчення та звичаї»

Корак і Суна

Святим письмом мусульман є Коран ("ал-Куран" — "читання вголос, напам'ять"), за їх уявленням це слова Аллаха, що безпосередньо або через ангелів були звернені до Мухаммада та були виголошені останнім як "пророчі одкровення" головним чином в Мецці і Медині між 610 і 632 рр. За життя Мухаммада текст Корану головним чином переказувався напам'ять. Після смерті пророка за дорученням перших халіфів його секретар Зайд бен Сабіт склав писемний текст, який близько 650 р. був проголошений канонічним. Він має 114 сур (тобто глав), які поділяються на айати (вірші). Після першої короткої сури — Фатіхі, яка використовується в ісламі як головна молитва, йдуть найдовші сури і простежується тенденція до зменшення розміру сур від початку Корану до його кінця. Як святе письмо мусульман Коран відіграє важливу роль у житті сучасних мусульманських держав. Його викладають в різних учбових закладах, його образи та ідеї знаходять відображення в художній літературі, широко використовуються в суспільному житті.

Якщо Коран — це святе письмо мусульман, то святим переказом ісламу є Суна — збірка переказів (хадисів). Вона містить приклади з життя Мухаммада як зразок та керування для усього мусульманського загалу та кожного мусульманина зокрема, як виток відомостей про те, яка поведінка чи думка до вподоби Аллаху. У звичайному лексиконі суна може означати просто правильні, відповідаючі Суні вчинки ("суна" — звичай, приклад). Чотири канонічних збірки суни були укладені ще в IX ст.

П'ять "стовпів" ісламу

Догматика

Шаріат