Судово-психіатрична експертиза

Експертизи у судочинстві України

Судово-психіатрична експертиза призначається за необхідності застосування знань у галузі психіатрії для вирішення питань, що мають правове значення. Згідно з чинним кримінально-процесуальним, адміністративним процесуальним і цивільним процесуальним законодавством України судово-психіатрична експертиза призначається органами досудового розслідування або судом і проводиться за їх рішенням з метою отримання відповіді на питання, що виникають під час досудового розслідування й судового розгляду кримінальних проваджень, розгляду судом адміністративних, цивільних справ з приводу визначення психічного стану особи.

Згідно з вимогами кримінально-процесуального законодавства під час досудового розслідування слідчий, прокурор, а під час судового розгляду кримінального провадження – суд зобов'язані звернутися до експерта для проведення судово-психіатричної експертизи щодо визначення психічного стану підозрюваного (підсудного) за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності (п. З ч. 2 ст. 242, ст. 509 КПК). Застосування судом примусових заходів медичного характеру можливе лише щодо особи, яка визнана в установленому для цього порядку неосудною або обмежено осудною.

Тяжкість тілесного ушкодження може бути зумовлена, в тому числі, і виникненням у потерпілого після отриманих ушкоджень психічної хвороби, наявність і причина виникнення якої можуть бути встановлені тільки судово-психіатричною експертизою. Призначення такої експертизи є обов'язковим (ч. 1 ст. 121 КК, п. 2 ч. 2 ст. 242 КПК).

Згідно із ст. 486 КПК, яка стосується особливостей застосування кримінально-процесуальних норм під час кримінального провадження щодо неповнолітніх, у разі необхідності для вирішення питання про наявність у неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого психічного захворювання чи затримки психічного розвитку та його здатності повністю або частково усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними в конкретній ситуації призначається комплексна психолого-психіатрична експертиза. Така експертиза призначається в обов'язковому порядку слідчим або судом, залежно від того, на якій стадії кримінального провадження такі обставини виявлено.

Чинним кримінально-процесуальним законодавством не визначено вимог щодо умов і порядку встановлення можливості допиту свідків, потерпілих з урахуванням їх здатності правильно сприймати факти, які мають доказове значення, і давати показання про них, якщо такі особи страждають на психічні хвороби чи мають інші вади психіки. І тому в разі потреби органи досудового розслідування, суд не зобов'язані, але мають право призначити судово-психіатричну або комплексну психолого-психіатричну експертизу для з'ясування відповідних питань.

Згвалтування визнається вчиненим з використанням безпорадного стану особи в тому випадку, коли остання за своїм психічним станом не могла усвідомлювати характер і значення вчинюваних з нею дій. За наявності психічної безпорадності воля потерпілої особи щодо вступу в статеві зносини або відсутня взагалі, або є неповноцінною. Викрадення чужого майна може визнаватися таємним (крадіжкою) і у випадках, коли воно вчиняється у присутності потерпілого чи інших осіб, які через свій психічний стан не усвідомлювали факту протиправного вилучення майна. Для встановлення таких психічних станів особи у кримінальному провадженні необхідно призначати судово-психіатричну експертизу.

Зважаючи на важливість висновку експерта-психіатра, який може вплинути на прийняття того чи іншого рішення у кримінальному провадженні, ч. З ст. 242 КПК передбачена можливість примусового залучення особи для проведення судово-психіатричної експертизи під час досудового розслідування – за ухвалою слідчого судді, а під час судового розгляду – за рішенням суду. Примусово залученими для проведення психіатричної експертизи можуть бути підозрюваний, потерпілий, свідок, обвинувачений (підсудний).

Цивільне законодавство перебуває на сторожі інтересів кожної людини, захищаючи, у тому числі, і інтереси осіб, які мають психічні вади. Згідно з цивільним законодавством фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ст. 39 ЦК); якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово- психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною (ст. 40 ЦК). Правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті – за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені (ст. 223 ЦК). На вимогу опікуна правочин, вчинений недієздатною фізичною особою, може бути визнаний судом дійсним, якщо буде встановлено, що він вчинений на користь недієздатної фізичної особи; водночас, у разі незгоди опікуна дієздатна сторона зобов'язана повернути опікунові недієздатної фізичної особи все одержане нею за цим правочином, а в разі неможливості такого повернення – відшкодувати вартість майна за цінами, які існують на момент відшкодування (ст. 226 ЦК). З метою визначення психічного стану особи у цивільній справі суддя, в порядку підготовки справи про визнання громадянина недієздатним до розгляду, призначає для визначення його психічного стану судово-психіатричну експертизу (ст. 258 ЦПК). Згідно із ст. 145 ЦПК для встановлення характеру і ступеня ушкодження здоров'я та психічного стану особи призначення експертизи є обов'язковим. На висновках цієї експертизи ґрунтується рішення суду про визнання особи недієздатною з усіма наслідками, що випливають з такого рішення.

Відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Обставинами, що виключають адміністративну відповідальність, законодавець називає перебування особи в стані неосудності, і в разі встановлення судом такого стану особа звільняється від адміністративної відповідальності (ст. 17 КУпАП). Джерелами доказів в адміністративному судочинстві, поміж інших, законодавець називає також висновки експертів (ч. 1 ст. 69 КАС), а способами забезпечення доказів виступає призначення судом експертизи (ст. 74 КАС). Як і в кримінальному або цивільному, в адміністративному судочинстві висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним має бути вмотивована в постанові або ухвалі (ч. 5 ст. 82 КАС). Рішення суду щодо наявності у особи ознак психічного стану, який зумовлює неосудність і потребує звільнення такої особи від адміністративної відповідальності, може бути прийнято лише на підставі оцінки висновку судово-психіатричної експертизи.

Отже, необхідність і порядок призначення судово-психіатричної експертизи визначаються відповідними нормами, що містяться в кодексах України: Кримінальному і Кримінально-процесуальному; Цивільному і Цивільному процесуальному; Про адміністративні правопорушення і Адміністративного судочинства. Застосування судово-психіатричної експертизи має відповідати вимогам інших законів України, зокрема "Про судову експертизу", "Про психіатричну допомогу", Основам законодавства України про охорону здоров'я. Порядок виконання судово-психіатричної експертизи регулюється спеціальним наказом МОЗ від 8 жовтня 2001 р. № 397 "Про затвердження нормативно-правових документів з окремих питань щодо застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які страждають на психічні розлади" і затвердженим цим наказом Порядком проведення судово-психіатричної експертизи.

Приводом для призначення судово-психіатричної експертизи можуть бути лише фактичні дані, що підтверджуються матеріалами відповідних досудових розслідувань чи судових проваджень. Сумніви щодо стану психічного здоров'я особи можуть бути лише обґрунтовані припущеннями про наявність у неї психічного розладу, який здатен вплинути на юридично значущу поведінку. Формальними підставами для направлення особи на судово-психіатричне обстеження в межах виконання судово-психіатричної експертизи можуть бути: відомості про психічні порушення в минулому; перебування на лікуванні у психіатричному або наркологічному лікувальному закладі; перебування на обліку в психоневрологічному диспансері; дані про те, що особа визнавалась раніше неосудною і перебувала на примусовому лікуванні чи має інвалідність по психічному захворюванню; відомості про те, що особа навчалась у школі для розумово відсталих дітей; звільнення від строкової військової служби осіб чоловічої статі з причини психічного захворювання; відомості про перенесені захворювання головного мозку (черепно-мозкові травми, менінго-енцефаліти, порушення мозкового кровообігу тощо) або тяжкі соматичні захворювання, які супроводжуються психічними порушеннями; дані про психічні захворювання у близьких родичів досліджуваного.

Треба звертати увагу на такі факти, як недоречності в поведінці, повідомлення особи про свої хворобливі переживання та суб'єктивні відчуття, які можуть свідчити про наявність певних розладів психічної діяльності, інтелектуальна неспроможність особи, спроби самогубства. Особлива жорстокість у вчиненні злочину або вчинення немотивованих дій чи правочинів, які явно суперечать інтересам особи, не може свідчити про наявність психічних відхилень, але їх необхідно розглядати у сукупності з іншими даними про особу та її поведінку. Своєчасність виявлення і направлення на експертизу осіб, які викликають сумніви щодо їх психічної повноцінності, є запорукою справедливого правосуддя, а також має суттєве значення для профілактики суспільно небезпечних дій осіб з психічними відхиленнями від норми поведінки.

Юридичними підставами для призначення експертизи є постанова органу досудового розслідування чи ухвала суду або сумі. Вітчизняним законодавством встановлено лише процесуальний порядок призначення судово-психіатричної експертизи. Інші юридичні документи (доручення, супровідні листи, список запитань для відповіді тощо) підставою для виконання експертних досліджень бути не можуть.

Збір і підготовка необхідних для проведення експертизи матеріалів (медичної документації, протоколів допитів стосовно особливостей особистості та поведінки підекспертного, інших матеріалів відповідного процесуального провадження тощо) є виключнообов'язком органів досудового розслідування та суду. Характер і обсяг таких матеріалів залежать від підстав для призначення експертизи і питань, які ставляться на її вирішення.

Однак у всіх випадках до матеріалів судово-психіатричної експертизи мають бути додані медичні документи, які відображають результати раніше проведених досліджень психічних станів особи. За наявності даних щодо перебування особи на лікуванні у психіатричному закладі або під наглядом психіатра експертам в обов'язковому порядку має бути надана відповідна медична документація. Незважаючи на те, що в амбулаторних картках хворого є короткі дані про перебування на лікуванні у психіатричній лікарні, необхідно запросити медичну документацію з усіх психіатричних закладів, куди ця особа зверталась за психіатричною допомогою до поміщення її в стаціонар.

У випадках отримання особою психіатричної допомоги в приватному порядку також слід запросити медичну документацію або, за її відсутності, допитати приватного лікаря-психіатра як свідка щодо психічного стану пацієнта, причин звернення до психіатра, встановленого діагнозу, лікарських призначень і результатів лікування. Водночас, необхідно затребувати медичну документацію з наркологічних закладів. Серед осіб, які проходили курс наркологічного лікування, чимало таких, які страждають на психічні розлади, хоча ніколи не звертались до психіатра раніше.

Не менш важливими є дані медичних документів із закладів загальносоматичного профілю, в яких можуть бути відображені скарги підекспертних на психічні розлади. Пацієнти могли бути госпіталізовані до цих лікувальних закладів з різноманітними захворюваннями (гіпертонічна хвороба, атеросклероз судин головного мозку, порушення мозкового кровообігу, онкологічні захворювання, цукровий діабет тощо), які супроводжуються психічними розладами. Проте у медичній документації із соматичних стаціонарів найчастіше відсутні вичерпні дані про психічний стан особи, опис неврологічного стану проводиться за стандартизованою формою, можуть мати місце вказівки на інтелектуально-мнестичне зниження, але без чіткої оцінки ступеня зниження пам'яті та інтелекту. В таких випадках особливу цінність мають детальні та конкретні показання медичних працівників (лікарів стаціонару і поліклініки, дільничних лікарів, медичних сестер).

У випадках, коли особа має групу інвалідності, важливо надати експертам медичну картку МСЕК.

Оригінали медичних документів мають бути надані у, повному обсязі, оскільки копії цих документів, ксерокопії, виписки з них не можуть задовольнити експертів, тому що нерідко вони нечіткі, незручні для читання, у них непомітні виправлення та дописки. Уся медична документація, отримана слідчим або судом, має бути ними оглянута й вивчена до направлення експерту. Виявлення будь-яких дефектів (дописки, виправлення, відсутність ряду сторінок) потребує встановлення причин їх появи за допомогою відповідних слідчих (розшукових) або судових дій.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Судово-психіатрична експертиза“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступне слово

  • Спеціальні знання та форми їх використання у судочинстві

  • Процесуальні та організаційні основи застосування спеціальних знань у судочинстві України

  • Організаційні питання діяльності експерта і спеціаліста

  • Науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України

  • Судово-експертні установи Міністерства охорони здоров'я України

  • Експертна служба СБУ

  • Експертна служба МВС України

  • Класифікація судових експертиз

  • Класифікація експертиз за характером галузі спеціальних знань

  • Окремі види судових експертиз: предмет, завдання, питання, що вирішуються

  • Техніко-криміналістична експертиза документів

  • Підготовка матеріалів для проведення технічної експертизи документів

  • Трасологічна експертиза

  • Дактилоскопічна експертиза

  • Експертиза слідів ніг і взуття

  • Експертиза слідів знарядь злому та інструментів

  • Експертиза транспортних засобів і утворених ними слідів

  • Експертиза слідів зубів

  • Судово-балістична експертиза

  • Експертиза холодної зброї

  • Фотопортретна експертиза

  • Фототехнічна експертиза

  • Експертиза відеозвукозапису

  • Вибухотехнічна експертиза

  • Судово-медична експертиза

  • Експертиза трупа

  • Експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Судово-медична експертиза з приводу визначення статевих станів і розслідування злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканності особи

  • Експертиза речових доказів

  • Проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної криміналістики

  • Експертиза у відділеннях судово-медичної токсикології

  • Генотипоскопічна експертиза

  • Експертиза за медичною документацією та матеріалами кримінального провадження, цивільної справи

  • Фармацевтична та фармакологічна експертизи

  • Експертиза у кримінальних провадженнях про порушення професійних обов'язків медичними працівниками

  • Судово-психіатрична експертиза
  • Судово-психологічна експертиза

  • Судово-економічна експертиза

  • Судова товарознавча експертиза

  • Автотоварознавча експертиза

  • Інженерно-технічна експертиза

  • Інженерно-транспортна експертиза

  • Будівельно-технічна експертиза

  • Пожежно-технічна експертиза

  • Гірнично-технічна експертиза

  • Електротехнічна експертиза

  • Агротехнічна експертиза

  • Комп'ютерно-технічна експертиза

  • Експертиза матеріалів і речовин

  • Експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів

  • Порядок надання об'єктів на експертне дослідження

  • Експертиза металів і сплавів

  • Експертиза лаків, фарб і покриттів

  • Експертиза нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів

  • Порядок вилучення об'єктів та надання їх на експертизу

  • Експертиза скла та кераміки

  • Експертиза волокон, волокнистих матеріалів і виробів з них

  • Об'єкти експертизи волокон, волокнистих матеріалів та виробів з них

  • Порядок вилучення й дослідження волокнистих матеріалів і виробів з них

  • Експертиза пластмас і полімерів

  • Експертиза рідин, що містять спирт

  • Експертиза парфумо-косметичних виробів

  • Експертиза харчових продуктів

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясопродукти

  • Риба та рибопродукти

  • Хліб та хлібобулочні вироби

  • Кондитерські вироби

  • Алкогольні, слабоалкогольні та безалкогольні напої

  • Порядок відбирання зразків на експертизу

  • Ґрунтознавча експертиза

  • Порядок підбору й надання матеріалів на ґрунтознавчу експертизу

  • Гемологічна експертиза

  • Біологічна експертиза

  • Судово-ботанічна експертиза

  • Судово-зоологічна експертиза

  • Ветеринарна експертиза

  • Екологічна експертиза

  • Одорологічна експертиза

  • Експертиза об'єктів інтелектуальної власності

  • Мистецтвознавча експертиза

  • Лінгвістична експертиза

  • Технологічна експертиза

  • Вибухотехнологічна експертиза

  • Експертиза спеціальних технічних засобів

  • Оцінка висновку експерта