Ґрунтознавча експертиза

Експертизи у судочинстві України

Судово-ґрунтознавча експертиза призначається у випадках необхідності дослідження об'єктів Ґрунтового походження. Об'єкти зі слідами ґрунтового забруднення виступають речовими доказами у кримінальних провадженнях. Встановлення фактів контактної взаємодії предметів є основним завданням судової ґрунтознавчої експертизи при досудовому розслідуванні у кримінальних провадженнях, зокрема про вбивства, згвалтування, грабежі, дорожньо-транспортні події тощо, в котрих як речові докази можуть фігурувати ґрунтові нашарування на різноманітних предметах-носіях. Експертиза виконується з метою встановлення джерела походження цих нашарувань або належності до конкретної локальної ділянки місцевості. Судово-ґрунтознавча експертиза може призначатися і в межах цивільного судочинства, коли необхідно точно встановити характеристики ґрунтових об'єктів, наприклад товарних властивостей ґрунту для квітів, родючості шару ґрунту, завезеного з метою благоустрою території, – його товарні характеристики (експертиза чорнозему та торфу), їх сумісність, товщина родючого шару. Експертиза ґрунту проводиться на предмет встановлення причин загибелі рослин (чагарників, дерев, трав).

Ґрунтові нашарування – це сліди особливого роду, вони доволі складні і своєрідно відбивають особливості зовнішньої будови та внутрішньої структури ділянки місцевості, на якій вони утворилися. Специфіка експертного дослідження ґрунтів полягає в тому, що ґрунти як самостійне органо-мінеральне природне тіло являють собою доволі складний об'єкт, що характеризується суттєвою просторово-часовою мінливістю. Крім основних ґрунтових компонентів – гумусових і гумусово-глинистих часток, зерен мінералів і муміфікованих рослинних залишків – об'єктами дослідження майже завжди виступають включення неґрунтового походження (домішки). Домішки неґрунтового генезу – це включення різноманітних за походженням часток, пов'язаних з діяльністю людини (вугілля, будівельне сміття, скло, фарба, шлаки тощо), і хімічних речовин (важких металів, пестицидів, нафтопродуктів тощо). Велику частину твердих домішок складають, технічні або штучні породи.

Об'єктами судово-ґрунтознавчої експертизи є: ґрунтові нашарування на предметах-носіях; предмети із забрудненнями, схожими на ґрунт (одяг, взуття, транспортні засоби та їх частини, знаряддя та інструменти тощо); порівняльні і контрольні зразки ґрунту з ділянки місцевості або сукупності ділянок місцевості (при пересуванні людини, транспортного засобу, тварини через низку ділянок у зв'язку з подією злочину).

Найчастіше на вирішення судово-ґрунтознавчої експертизи ставляться такі питання:

• 1) Чи є на предметах, наданих для дослідження (одязі, взутті, знаряддях злочину тощо), нашарування ґрунту (чи інших речовин ґрунтово-мінерального походження)?

• 2) Чи мають спільну родову (групову) належність нашарування ґрунту (чи інших речовин ґрунтово-мінерального походження) на представлених об'єктах-носіях і зразки (осип) ґрунту, вилучені з місця події (або ж зразки речовин ґрунтово-мінерального походження – нашарування з підлоги підвалу, сараю, будівельного складу чи майданчика, засипки сейфів тощо)?

• 3) Чи походять ґрунтові (чи ґрунтово-мінеральні) нашарування на об'єктах-носіях з місця події (локальна ділянка місцевості, нашарування на підлозі певного приміщення, засипка сейфу тощо)?

• 4) Чи залишені сліди ґрунту (відшарування), виявлені на місці події, – на підлозі будинку, місці ДТП – певним об'єктом (взуттям, автомобілем)?

• 5) Якою є характеристика місцевості, з якої походять нашарування ґрунтово-мінерального походження?

• 6) Який механізм утворення ґрунтових нашарувань на одязі потерпілого?

• 7) Чи утворились вказані нашарування внаслідок контактної взаємодії з іншими предметами, забрудненими ґрунтово-мінеральними нашаруваннями (комплектом одягу, взуттям, автомобілем тощо)?

При вирішенні подібних питань об'єктами експертних досліджень виступають: ґрунтові чи ґрунтово-техногенні нашарування на речових доказах, які зазвичай підлягають порівнянню між собою або з відповідними матеріальними елементами місця події; пов'язана з подією локальна ділянка місцевості (приміщення), стосовно якої вирішується питання про тотожність (дані щодо неї експерту надаються, як правило, у вигляді певної кількості зразків); зразки; інші відомості, що містяться у матеріалах кримінального провадження і необхідні для вирішення поставленої задачі (протоколи огляду місця події та вилучення зразків, схеми місця події, довідки про погодні умови, про роботи, що проводились на місці події, тощо).

Отже, в межах судово-ґрунтознавчої експертизи вирішуються такі завдання: виявлення нашарувань ґрунту на об'єктах-носіях; встановлення природи нашарувань; порівняльне дослідження нашарувань із порівняльними та контрольними зразками ґрунту з місця події; встановлення належності ґрунтових нашарувань ґрунтам конкретної ділянки (локалізація ділянки місцевості).

Локальна ділянка місцевості в якості об'єкта розглядається як упорядковане за площею та об'ємом розміщення компонентів геологічного, біологічного та антропогенного походження. Ґрунт – це самостійне природно-історичне органо-мінеральне природне тіло, що виникло на поверхні землі в результаті тривалого впливу біотичних, абіотичних та антропогенних факторів. Воно складається з твердих мінеральних та органічних часток, води, повітря, має специфічні генетико-морфологічні ознаки, властивості, які створюють для росту й розвитку рослин відповідні умови.

Традиційно основною метою судово-експертного дослідження ґрунтових нашарувань на об'єктах-носіях є встановлення конкретної земельної ділянки як елемент речової обстановки місця події. Судова експертиза ґрунтових нашарувань на об'єкті-носії проводиться з метою встановлення фактичних обставин, які свідчать про перебування людини або тварини чи виявлення конкретного предмета, що перебував на конкретній земельній ділянці. До цих фактичних обставин відносять: наявність на об'єкті-носії ґрунтових нашарувань; належність нашарувань ґрунту конкретній земельній ділянці (місцю події); механізм утворення нашарувань ґрунту на об'єкті-носії; наявність контактної взаємодії об'єктів з ґрунтовим покривом ділянки місцевості або забруднених нашаруваннями ґрунту об'єктів один з одним.

Встановлення належності ґрунтових нашарувань на об'єкті-носії – локальній земельній ділянці й вирішення інших завдань здійснюють на основі судової локалізації земельної ділянки, яка передбачає дослідження такого, який локалізують, і такого, за допомогою якого локалізують, об'єктів. Об'єкт, який локалізують при проведенні судово-ґрунтознавчої експертизи, представлений зразками (пробами), які вилучаються з місця події (локальної земельної ділянки). Об'єкти, за допомогою яких локалізують, представлені пробами, вилученими поза місцем розслідуваної події та інформацією про них, не пов'язані з правопорушеннями і дозволяють у процесі експертного дослідження здійснити локалізацію місця, де відбулася подія злочину. Локалізація земельної ділянки є складовою частиною судово-ґрунтознавчої експертизи.

На вирішення судової експертизи ґрунтових нашарувань на об'єкті-носії ставлять типові питання діагностичного характеру:

• 1) Чи є виявлені речовини ґрунтовими?

• 2) Чи є на даному об'єкті-носії нашарування ґрунту, і якою є їх локалізація?

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ґрунтознавча експертиза“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступне слово

  • Спеціальні знання та форми їх використання у судочинстві

  • Процесуальні та організаційні основи застосування спеціальних знань у судочинстві України

  • Організаційні питання діяльності експерта і спеціаліста

  • Науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України

  • Судово-експертні установи Міністерства охорони здоров'я України

  • Експертна служба СБУ

  • Експертна служба МВС України

  • Класифікація судових експертиз

  • Класифікація експертиз за характером галузі спеціальних знань

  • Окремі види судових експертиз: предмет, завдання, питання, що вирішуються

  • Техніко-криміналістична експертиза документів

  • Підготовка матеріалів для проведення технічної експертизи документів

  • Трасологічна експертиза

  • Дактилоскопічна експертиза

  • Експертиза слідів ніг і взуття

  • Експертиза слідів знарядь злому та інструментів

  • Експертиза транспортних засобів і утворених ними слідів

  • Експертиза слідів зубів

  • Судово-балістична експертиза

  • Експертиза холодної зброї

  • Фотопортретна експертиза

  • Фототехнічна експертиза

  • Експертиза відеозвукозапису

  • Вибухотехнічна експертиза

  • Судово-медична експертиза

  • Експертиза трупа

  • Експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Судово-медична експертиза з приводу визначення статевих станів і розслідування злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканності особи

  • Експертиза речових доказів

  • Проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної криміналістики

  • Експертиза у відділеннях судово-медичної токсикології

  • Генотипоскопічна експертиза

  • Експертиза за медичною документацією та матеріалами кримінального провадження, цивільної справи

  • Фармацевтична та фармакологічна експертизи

  • Експертиза у кримінальних провадженнях про порушення професійних обов'язків медичними працівниками

  • Судово-психіатрична експертиза

  • Судово-психологічна експертиза

  • Судово-економічна експертиза

  • Судова товарознавча експертиза

  • Автотоварознавча експертиза

  • Інженерно-технічна експертиза

  • Інженерно-транспортна експертиза

  • Будівельно-технічна експертиза

  • Пожежно-технічна експертиза

  • Гірнично-технічна експертиза

  • Електротехнічна експертиза

  • Агротехнічна експертиза

  • Комп'ютерно-технічна експертиза

  • Експертиза матеріалів і речовин

  • Експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів

  • Порядок надання об'єктів на експертне дослідження

  • Експертиза металів і сплавів

  • Експертиза лаків, фарб і покриттів

  • Експертиза нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів

  • Порядок вилучення об'єктів та надання їх на експертизу

  • Експертиза скла та кераміки

  • Експертиза волокон, волокнистих матеріалів і виробів з них

  • Об'єкти експертизи волокон, волокнистих матеріалів та виробів з них

  • Порядок вилучення й дослідження волокнистих матеріалів і виробів з них

  • Експертиза пластмас і полімерів

  • Експертиза рідин, що містять спирт

  • Експертиза парфумо-косметичних виробів

  • Експертиза харчових продуктів

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясопродукти

  • Риба та рибопродукти

  • Хліб та хлібобулочні вироби

  • Кондитерські вироби

  • Алкогольні, слабоалкогольні та безалкогольні напої

  • Порядок відбирання зразків на експертизу

  • Ґрунтознавча експертиза
  • Порядок підбору й надання матеріалів на ґрунтознавчу експертизу

  • Гемологічна експертиза

  • Біологічна експертиза

  • Судово-ботанічна експертиза

  • Судово-зоологічна експертиза

  • Ветеринарна експертиза

  • Екологічна експертиза

  • Одорологічна експертиза

  • Експертиза об'єктів інтелектуальної власності

  • Мистецтвознавча експертиза

  • Лінгвістична експертиза

  • Технологічна експертиза

  • Вибухотехнологічна експертиза

  • Експертиза спеціальних технічних засобів

  • Оцінка висновку експерта