Судово-ґрунтознавча експертиза призначається у випадках необхідності дослідження об'єктів Ґрунтового походження. Об'єкти зі слідами ґрунтового забруднення виступають речовими доказами у кримінальних провадженнях. Встановлення фактів контактної взаємодії предметів є основним завданням судової ґрунтознавчої експертизи при досудовому розслідуванні у кримінальних провадженнях, зокрема про вбивства, згвалтування, грабежі, дорожньо-транспортні події тощо, в котрих як речові докази можуть фігурувати ґрунтові нашарування на різноманітних предметах-носіях. Експертиза виконується з метою встановлення джерела походження цих нашарувань або належності до конкретної локальної ділянки місцевості. Судово-ґрунтознавча експертиза може призначатися і в межах цивільного судочинства, коли необхідно точно встановити характеристики ґрунтових об'єктів, наприклад товарних властивостей ґрунту для квітів, родючості шару ґрунту, завезеного з метою благоустрою території, – його товарні характеристики (експертиза чорнозему та торфу), їх сумісність, товщина родючого шару. Експертиза ґрунту проводиться на предмет встановлення причин загибелі рослин (чагарників, дерев, трав).
Ґрунтові нашарування – це сліди особливого роду, вони доволі складні і своєрідно відбивають особливості зовнішньої будови та внутрішньої структури ділянки місцевості, на якій вони утворилися. Специфіка експертного дослідження ґрунтів полягає в тому, що ґрунти як самостійне органо-мінеральне природне тіло являють собою доволі складний об'єкт, що характеризується суттєвою просторово-часовою мінливістю. Крім основних ґрунтових компонентів – гумусових і гумусово-глинистих часток, зерен мінералів і муміфікованих рослинних залишків – об'єктами дослідження майже завжди виступають включення неґрунтового походження (домішки). Домішки неґрунтового генезу – це включення різноманітних за походженням часток, пов'язаних з діяльністю людини (вугілля, будівельне сміття, скло, фарба, шлаки тощо), і хімічних речовин (важких металів, пестицидів, нафтопродуктів тощо). Велику частину твердих домішок складають, технічні або штучні породи.
Об'єктами судово-ґрунтознавчої експертизи є: ґрунтові нашарування на предметах-носіях; предмети із забрудненнями, схожими на ґрунт (одяг, взуття, транспортні засоби та їх частини, знаряддя та інструменти тощо); порівняльні і контрольні зразки ґрунту з ділянки місцевості або сукупності ділянок місцевості (при пересуванні людини, транспортного засобу, тварини через низку ділянок у зв'язку з подією злочину).
Найчастіше на вирішення судово-ґрунтознавчої експертизи ставляться такі питання:
• 1) Чи є на предметах, наданих для дослідження (одязі, взутті, знаряддях злочину тощо), нашарування ґрунту (чи інших речовин ґрунтово-мінерального походження)?
• 2) Чи мають спільну родову (групову) належність нашарування ґрунту (чи інших речовин ґрунтово-мінерального походження) на представлених об'єктах-носіях і зразки (осип) ґрунту, вилучені з місця події (або ж зразки речовин ґрунтово-мінерального походження – нашарування з підлоги підвалу, сараю, будівельного складу чи майданчика, засипки сейфів тощо)?
• 3) Чи походять ґрунтові (чи ґрунтово-мінеральні) нашарування на об'єктах-носіях з місця події (локальна ділянка місцевості, нашарування на підлозі певного приміщення, засипка сейфу тощо)?
• 4) Чи залишені сліди ґрунту (відшарування), виявлені на місці події, – на підлозі будинку, місці ДТП – певним об'єктом (взуттям, автомобілем)?
• 5) Якою є характеристика місцевості, з якої походять нашарування ґрунтово-мінерального походження?
• 6) Який механізм утворення ґрунтових нашарувань на одязі потерпілого?
• 7) Чи утворились вказані нашарування внаслідок контактної взаємодії з іншими предметами, забрудненими ґрунтово-мінеральними нашаруваннями (комплектом одягу, взуттям, автомобілем тощо)?
При вирішенні подібних питань об'єктами експертних досліджень виступають: ґрунтові чи ґрунтово-техногенні нашарування на речових доказах, які зазвичай підлягають порівнянню між собою або з відповідними матеріальними елементами місця події; пов'язана з подією локальна ділянка місцевості (приміщення), стосовно якої вирішується питання про тотожність (дані щодо неї експерту надаються, як правило, у вигляді певної кількості зразків); зразки; інші відомості, що містяться у матеріалах кримінального провадження і необхідні для вирішення поставленої задачі (протоколи огляду місця події та вилучення зразків, схеми місця події, довідки про погодні умови, про роботи, що проводились на місці події, тощо).
Отже, в межах судово-ґрунтознавчої експертизи вирішуються такі завдання: виявлення нашарувань ґрунту на об'єктах-носіях; встановлення природи нашарувань; порівняльне дослідження нашарувань із порівняльними та контрольними зразками ґрунту з місця події; встановлення належності ґрунтових нашарувань ґрунтам конкретної ділянки (локалізація ділянки місцевості).
Локальна ділянка місцевості в якості об'єкта розглядається як упорядковане за площею та об'ємом розміщення компонентів геологічного, біологічного та антропогенного походження. Ґрунт – це самостійне природно-історичне органо-мінеральне природне тіло, що виникло на поверхні землі в результаті тривалого впливу біотичних, абіотичних та антропогенних факторів. Воно складається з твердих мінеральних та органічних часток, води, повітря, має специфічні генетико-морфологічні ознаки, властивості, які створюють для росту й розвитку рослин відповідні умови.
Традиційно основною метою судово-експертного дослідження ґрунтових нашарувань на об'єктах-носіях є встановлення конкретної земельної ділянки як елемент речової обстановки місця події. Судова експертиза ґрунтових нашарувань на об'єкті-носії проводиться з метою встановлення фактичних обставин, які свідчать про перебування людини або тварини чи виявлення конкретного предмета, що перебував на конкретній земельній ділянці. До цих фактичних обставин відносять: наявність на об'єкті-носії ґрунтових нашарувань; належність нашарувань ґрунту конкретній земельній ділянці (місцю події); механізм утворення нашарувань ґрунту на об'єкті-носії; наявність контактної взаємодії об'єктів з ґрунтовим покривом ділянки місцевості або забруднених нашаруваннями ґрунту об'єктів один з одним.
Встановлення належності ґрунтових нашарувань на об'єкті-носії – локальній земельній ділянці й вирішення інших завдань здійснюють на основі судової локалізації земельної ділянки, яка передбачає дослідження такого, який локалізують, і такого, за допомогою якого локалізують, об'єктів. Об'єкт, який локалізують при проведенні судово-ґрунтознавчої експертизи, представлений зразками (пробами), які вилучаються з місця події (локальної земельної ділянки). Об'єкти, за допомогою яких локалізують, представлені пробами, вилученими поза місцем розслідуваної події та інформацією про них, не пов'язані з правопорушеннями і дозволяють у процесі експертного дослідження здійснити локалізацію місця, де відбулася подія злочину. Локалізація земельної ділянки є складовою частиною судово-ґрунтознавчої експертизи.
На вирішення судової експертизи ґрунтових нашарувань на об'єкті-носії ставлять типові питання діагностичного характеру:
• 1) Чи є виявлені речовини ґрунтовими?
• 2) Чи є на даному об'єкті-носії нашарування ґрунту, і якою є їх локалізація?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ґрунтознавча експертиза“ на сторінці 1. Приємного читання.
