Про важливе значення виконання судово-медичних досліджень у цивільному судочинстві свідчить той факт, що законом встановлено право суду постановити ухвалу про примусовий привід відповідача на проведення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи у справах про визнання батьківства чи материнства (ст. 146 ЦПК). Питання судово-медичної експертизи спірного батьківства, материнства, підміни дітей, а також судово-медичної ідентифікації особи донедавна вирішувались без застосування методів молекулярної біології. Традиційно така експертиза базувалась на аналізі групових антигенів еритроцитарних, сироваткових, ферментативних систем крові, що дозволяло достовірно встановити лише групові властивості об'єктів, які досліджувались. Зокрема, виключити неправдиво вказане батьківство вищевказаними методами вдавалось не завжди. Експерти могли дійти висновку лише про те, що походження дитини від даного чоловіка не виключається (як і від інших чоловіків з такими самими груповими характеристиками).
Новим видом судово-медичного експертного дослідження є ге- нотипоскопічна експертиза. Дослідження об'єктів за допомогою методів молекулярно-генетичної індивідуалізації людини здійснюють з метою судово-медичної ідентифікації особи й встановлення спірного походження дітей. Судово-медичні експертизи і дослідження з використанням ДНК-аналізу проводяться відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом МОЗ від 17 січня 1995 р. № 6, і виконуються лікарями та судово-медичними експертами – імунологами. При проведенні експертних досліджень керуються методичними рекомендаціями "Використання ДНК-аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей)", розробленими у 2012 р. фахівцями Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шулика, ДУ "Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України", Одеського національного медичного університету і Дніпропетровського обласного бюро СМЕ.
Основними є такі види досліджень: визначення статевої належності біологічних слідів та об'єктів; встановлення належності крові, сперми, слини, волосся, тканин, органів та окремих частин тіла конкретній особі; встановлення справжніх батьків дитини у справах про спірне походження дітей (можливим є проведення експертного дослідження за наявності лише одного з батьків); встановлення матрилінійної спорідненості тощо. Призначати дослідження біологічного матеріалу з використанням можливостей судово-медичної генотипоскопічної експертизи доцільно у випадках:
• потреби встановлення належності крові, слини, сперми, волосся, органів, тканин чи окремих частин тіла конкретній особі або виключення такої належності;
• встановлення статевої належності біологічних слідів і об'єктів;
• діагностичного типування з метою наступної ідентифікації з об'єктами злочинів або нещасних випадків;
• встановлення факту настання вагітності після згвалтування з метою визначення того, що вагітність настала від конкретної особи і остання є генетичним батьком дитини;
• розслідування фактів дітовбивства, в тому числі новонародженої дитини, викрадення дітей, підміни їх у пологовому будинку для встановлення того, чи є певні особи батьками дитини;
• встановлення, чи є останки або частини трупа останками певної (однієї) людини за дослідженням біологічних зразків близьких родичів;
• виявлення зв'язку між різними злочинами, якщо сліди біологічного матеріалу, виявлені на місцях різних злочинів, залишені однією і тією самою особою;
• порівняння генетичного профілю наданого на дослідження біологічного об'єкта з генетичними даними в комп'ютерній базі даних для організації розшуку конкретної особи;
• потреби в забезпеченні, за відсутності підозрюваного, збереження біологічного об'єкта для наступної ідентифікації встановленої особи;
• встановлення справжніх батьків дитини у цивільних справах про спірне походження дітей;
• встановлення зиготності (походження з однієї клітини, що утворилася безпосередньо після злиття чоловічої та жіночої статевих клітин) близнюків;
• встановлення родинності декількох осіб.
На відміну від експертизи крові, результати зазначеної експертизи можуть використовуватися позивачем у справах про визнання батьківства або відповідачем – у справах про виключення запису про батьківство – для підтвердження факту кревності з дитиною. Генотипоскопічна експертиза ґрунтується на механізмі передачі певних спадкових ознак, котрі, в свою чергу, утворюють унікальну для кожної людини комбінацію. Отже, в ході дослідження виявляють не групові, а індивідуальні властивості, що дозволяє дійти висновку про походження конкретної дитини від конкретних батьків.
Об'єктами для генетичного дослідження можуть бути: кров, слина, сперма й деякі інші виділення людини; волосся; кістки; зуби; нігті й піднігтьовий вміст; інші тканини й органи або окремі частини тіла. Об'єктами дослідження можуть бути зразки біологічного матеріалу як від живих осіб або трупів, так і біологічні сліди на речових доказах. Усе це – матеріал, з якого можна виділити клітини людини, без чого неможливо застосувати спеціальні методи генетичного аналізу. Іншими об'єктами експертного дослідження є матеріали кримінальних проваджень, цивільних справ, медична документація.
Такі біологічні рідини, як сльози і сеча, у нормі не містять клітин, придатних для ДНК-аналізу і виконання генотипоскопічних досліджень. Однак за наявності у людини запального процесу в цих рідинах з'являються лейкоцити, за якими можливе ДНК-типування. Також у сечі жінок можлива присутність клітин піхвового епітелію, що дозволяє використати їх для типування. Отже, якщо виникає необхідність у дослідженні такого біоматеріалу, його спочатку треба піддати цитологічному дослідженню і за наявності ядровмісних клітин – спробувати виділити ДНК.
Людський піт – це водний розчин солей та органічних речовин, що виділяється потовими залозами людини. Пото-жирові відбитки на різноманітних предметах – це, по-суті, складна речовина, основу якої становлять піт і жир конкретної людини. Тобто клітини з ядрами у таких виділеннях відсутні. Однак об'єктами судово-медичних генотипоскопічних досліджень виступають не самі виділення в чистому вигляді, а їх сліди на речових доказах, а саме: сліди на руків'ях вогнепальної зброї, ножів, сокир, на інших знаряддях травми, рукавицях, головних уборах, комірцях, манжетах, мобільних телефонах, окулярах, наручних годинниках, ювелірних виробах тощо. Тобто це сліди, що утворилися не від короткочасного контакту із шкірою людини, а протягом якогось певного, іноді доволі тривалого, часу. За цей час відбувався тісний контакт шкіри з предметом, навіть тертя по шкірі, внаслідок різних причин на шкірі за цей період могли утворитися мікроскопічні ушкодження, які не викликають будь-яких відчуттів у людини і не видимі оком, але з базального шару шкіри на речові докази можуть потрапляти клітини, що містять ядра. І як показали експериментальні дослідження, зокрема у відділенні судово-медичної цитології, у таких слідах дійсно виявляються ядровмісні клітини. Отже, коли необхідно провести ДНК- аналіз за слідами поту або пото-жирових відбитків, такі сліди, перш за все треба дослідити у відділенні судово-медичної цитології на наявність ядровмісних клітин і, якщо клітини будуть знайдені, направити об'єкт на дослідження молекулярно-генетичними методами.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Генотипоскопічна експертиза“ на сторінці 1. Приємного читання.
