Важливим для правильного вирішення цивільної справи є виявлення психічної хвороби, яка на період укладення особою угоди могла мати тимчасовий або хронічний перебіг, встановлення часу ії початку, особливостей динаміки, глибини і виразності патологічних проявів у той період. Доповнює аналіз визначення особливостей самої угоди, а саме – її вмотивованості, розуміння особою змісту і можливих наслідків своїх юридичних дій, можливості адекватної оцінки ситуації, тобто виявлення стану критичних і прогностичних здібностей особи на час вчинення правочину. Якщо встановлено, що психічна хвороба або погіршення психічного стану виникли після укладення угоди, то остання не втрачає своєї юридичної сили.
При розгляді позову про визнання угоди недійсною може виникнути необхідність у психіатричному обстеженні позивача або відповідача для вирішення питання, чи може він брати участь у судовому засіданні. У такому разі ставляться питання:
• 1) Чи страждає на даний час особа психічною хворобою, внаслідок якої не може розуміти значення своїх дій або керувати ними?
• 2) Чи може особа, з огляду на стан її психічного здоров'я, брати участь у судовому розгляді як позивач (відповідач)?
Відповідь експертів дає можливість суду встановити наявність у особи процесуальної дієздатності, тобто можливості, з урахуванням наявного психічного стану, здійснювати свої цивільні права та захищати свої законні інтереси. Виявлення неможливості розуміти значення своїх дій або керувати ними під час судового розгляду (цивільно-процесуальна недієздатність) виключає можливість участі особи у судовому засіданні.
У цивільних справах про визнання шлюбу недійсним або про розірвання шлюбу ставляться питання:
• 1) Чи страждала особа психічною хворобою на момент вступу в шлюб?
• 2) Чи могла особа на момент вступу в шлюб розуміти значення своїх дій або керувати ними?
• 3) Чи страждає особа психічною хворобою на даний час, а якщо так, то якою саме?
• 4) Чи може особа, з огляду на наявне у неї психічне захворювання, перебувати у шлюбі, продовжувати сімейно-шлюбні відносини, виховувати дітей?
У справах про визнання шлюбу недійсним необхідно надати клінічну оцінку психічного стану особи в минулому, на період оформлення даного цивільного акта, тобто вступу в шлюб. Ретроспективна оцінка психічного стану особи і визнання його таким, у якому вона не могла на той час розуміти значення своїх дій або керувати ними, може бути підставами для визнання шлюбу недійсним, але не тягне прийняття рішення про загальну цивільну недієздатність з призначенням опіки. Така експертиза може бути як посмертною, оскільки трапляються випадки, коли виникають цивільні спори, що пов'язані з укладенням шлюбу незадовго до смерті одного з подружжя, який страждає на тяжкі соматичні захворювання, так і очною, коли з позовом до суду звертається особа з обґрунтуванням позову тим, що на час вступу в шлюб вона страждала на психічний розлад, який позбавив її можливості усвідомлювати свої дії і керувати ними.
При розгляді справ про розірвання шлюбу, причиною чого виступає наявність у одного з подружжя психічної хвороби, судово- психіатричній оцінці підлягає психічний стан особи на період розгляду справи з урахуванням клінічного прогнозу розвитку наявної психічної хвороби на майбутнє та прогнозованих результатів захворювання. Експертами аналізуються ознаки, які характеризують сімейні відносини, збереженість трудової та загальної соціальної адаптації, емоційну збереженість хворих, відсутність виражених психопатологічних розладів, у тому числі неадекватного ставлення до членів сім'ї і патологічної мотивації поведінки в різних ситуаціях сімейного життя.
У цивільних справах щодо можливості особи брати участь у вихованні дітей ставляться питання:
• 1) Чи страждає особа на психічну хворобу, а якщо так, то на яку саме і як давно?
• 2) Якщо особа страждає на психічну хворобу, то чи позбавляє це її можливості брати участь у вихованні дітей (чи може самостійно виховувати дітей?).
• 3) Чи становить психічний стан особи загрози для життя, здоров'я, виховання її дітей?
Завданням судово-психіатричної експертизи у таких справах є визначення психічного стану особи, виявлення психічних розладів, прояви яких можуть становити небезпеку для дітей. Це можуть бути такі, що виникають у особи, агресивні тенденції та маячні ідеї отруєння, впливу, переслідування, релігійного змісту, які спрямовані на близьке оточення, в тому числі і на дітей, наявність глибокої депресії з наполегливими спробами самогубства, колективного самогубства, виражених емоційно-вольових і психопатоподібних розладів тощо.
У цивільних справах про оскарження встановленого психіатричного діагнозу та проведених медичних заходів ставляться питання:
• 1) Чи страждає особа певним психічним розладом на даний час, і чи страждала вона ним або іншим у період до первинного психіатричного огляду чи госпіталізації, а якщо так, то яким саме?
• 2) Чи потребувала особа у визначений період за наявним у неї психічним станом психіатричного огляду чи госпіталізації до психіатричного стаціонару?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Судово-психіатрична експертиза“ на сторінці 6. Приємного читання.
