Сьогодні однією з пріоритетних державних задач України є правове, наукове та соціально-економічне забезпечення створення й розвитку діючих механізмів захисту об'єктів інтелектуальної власності. Право інтелектуальної власності являє собою сукупність норм, які регулюють майнові та особисті немайнові відносини, що виникають у зв'язку із створенням і використанням винаходів, корисних моделей, промислових зразків, об'єктів авторського права, знаків для товарів і послуг шляхом установлення правового режиму їх використання, морального і матеріального стимулювання і захисту прав авторів і патентовласників. Чинна в Україні законодавчо-нормативна база передбачає ефективну систему засобів і способів захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності, а також визначає порядок його здійснення. Захист прав інтелектуальної власності покладено на відповідні державні органи, що володіють необхідною компетенцією та правами.
Ефективним і дієвим є захист прав на об'єкти інтелектуальної власності в судовому порядку. Основні правові засади охорони прав інтелектуальної власності викладені в Цивільному, Господарському, Кримінальному, Адміністративному кодексах України і в спеціальному законодавстві з охорони прав інтелектуальної власності. Специфічні властивості даних об'єктів обумовлюють особливості процедури розв'язання спорів щодо цих об'єктів і пов'язаних з ними прав, які виникли в процесі створення та використання інтелектуальної власності. Фахівці вказують на зростання не лише кількості судових експертиз, пов'язаних з об'єктами права інтелектуальної власності, а й актуальності цього питання.
Судова експертиза у сфері інтелектуальної власності є найбільш динамічною порівняно з іншими видами судових експертиз, її методологічна база ґрунтується виключно на законах, котрі прийняті законодавчим органом, і з плином часу можуть бути замінені, доповнені, скасовані тощо. За таких обставин можуть виникнути певні проблеми при проведенні експертиз у сфері інтелектуальної власності. Особливістю експертних досліджень у цій сфері є те, що експерт не може дійти правильних висновків стосовно об'єкта дослідження, якщо досконало не знає законодавчої та нормативно-правової бази, у тому числі міжнародних норм й стандартів, котрих повинна дотримуватися Україна у сфері інтелектуальної власності. У процесі досліджень об'єктів права інтелектуальної власності судові експерти повинні керуватися положеннями як внутрішнього, так і міжнародного законодавства.
Судова експертиза має призначатися лише для встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі (адміністративній, господарській, цивільній) або у кримінальному провадженні. Водночас, експерт у своєму дослідженні не може торкатися питань тлумачення й порядку застосування правових норм. Практика призначення судових експертиз об'єктів інтелектуальної власності свідчить про складність відмежування "питання факту" від "питання права", і як наслідок трапляються випадки формулювання особою, яка призначає експертизу, питань правового характеру, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції органів досудового розслідування та суду. Наприклад, якщо йдеться про визнання патенту на винахід недійсним внаслідок невідповідності технічного рішення умовам надання правової охорони, то поставлене питання "Чи відповідає запатентований винахід умовам патентоспроможності?" є некоректним, оскільки має правовий характер. Питання "Чи відповідає промисловий зразок за патентом України № XXX такій умові патентоспроможності, як "новизна"? треба викласти в такій редакції: "Чи містяться в матеріалах справи або в інших відомих експерту інформаційних джерелах відомості, за якими сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № XXX стала загальнодоступною в світі до дати подання заявки до Установи (назва установи)?", а питання "Чи відповідають представлені на дослідження диски для лазерних систем зчитування положенням законодавства України, що визначають умови розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм і баз даних?" треба викласти в такій редакції: "Чи містять примірники аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм і баз даних ознаки контрафактності?". Отже, перед експертом не можна ставити питання правового характеру, вирішення котрих є прерогативою правоохоронних органів чи суду, а лише такі, що пов'язані з предметом дослідження, тобто входять до компетенції експерта.
Доказове значення висновку багато в чому залежить від того, чи входять встановлені експертом обставини до предмета доказування у справі. Слід зазначити, що мають місце непоодинокі випадки призначення судами експертиз за відсутності потреби у спеціальних знаннях. Суди не повинні призначати судову експертизу для з'ясування задокументованих або публічно оголошених у встановленому порядку відомостей про об'єкти, події та явища, які є або пов'язані з результатами інтелектуальної, творчої діяльності. Для з'ясування такої інформації не потрібні спеціальні знання фахівців у відповідній галузі знань, оскільки суд може отримати або витребувати ці відомості у сторін спору або у інших учасників судового процесу. Так, наприклад, немає потреби призначати судову експертизу для з'ясування питань щодо утримувача певного доменного імені в мережі Інтернет, тому що ці дані не потребують спеціальних знань для їх встановлення і можуть бути витребувані від об'єднання "Український мережевий інформаційний центр", що адмініструє систему реєстрації та обліку доменних назв і адрес українського сегменту мережі Інтернет.
Об'єктом права інтелектуальної власності і суміжних з ним прав є результат інтелектуальної діяльності, який відповідає встановленим вимогам закону, в силу чого стає об'єктом правової охорони.
Специфічною особливістю інтелектуальної власності є те, що майже всі її об'єкти піддаються судовій експертизі, кількість видів якої неухильно зростає. Експертиза, пов'язана з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, охоплює такі види і підвиди й експертні спеціальності:
| 1 | Літературних і художніх творів | 13.1.1 | Дослідження, пов'язані з літературними, художніми творами, тощо |
| 2 | 13.1.2 | Дослідження, пов'язані з комп'ютерними програмами і компіляціями даних (базами даних) | |
| 3 | Фонограм, відеограм, програм (передач) організацій мовлення | 13.2 | Дослідження, пов'язані з виконаннями, фонограмами, відеограмами, програмами (передачами) організацій мовлення |
| 4 | Винаходів і корисних моделей | 13.3 | Дослідження, пов'язані з винаходами і корисними моделями |
| 5 | Промислових зразків | 13.4 | Дослідження, пов'язані з промисловими зразками |
| 6 | Сортів рослин і порід тварин | 13.5.1 | Дослідження, пов'язані з сортами рослин |
| 7 | 13.5.2 | Дослідження, пов'язані з породами тварин | |
| 8 | Комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок (знаків для товарів і послуг), географічних зазначень | 13.6 | Дослідження, пов'язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг) географічними зазначеннями |
| 9 | Топографій інтегральних мікросхем | 13.7 | Дослідження, пов'язані з топографіями інтегральних мікросхем |
| 10 | Комерційної таємниці (ноу-хау) і раціоналізаторських пропозицій | 13.8 | Дослідження, пов'язані з комерційною таємницею (ноу- хау) і раціоналізаторськими пропозиціями |
| 11 | Економічна у сфері інтелектуальної власності | 13.9 | Економічні дослідження у сфері інтелектуальної власності |
Проведення якісних експертних досліджень у цих видах експертиз потребує відповідної освіти й достатнього досвіду роботи в різних галузях знань: патентознавстві, інформаційних технологіях, промисловому виробництві, юриспруденції, економіці, мистецтві, філології, евристиці тощо. Фахівець, атестований як експерт з авторського права, не може одночасно володіти всім спектром знань, що стосуються інтелектуальної власності: тобто літературних, музичних, хореографічних, аудіовізуальних творів; творів живопису, скульптури, прикладного мистецтва; комп'ютерних програм тощо. Дослідження винаходів, корисних моделей і раціоналізаторських пропозицій також потребують спеціальних знань, тому що ці об'єкти можуть належати галузям механіки, електроніки, фізики, хімії, біотехнологій тощо.
Об'єкти інтелектуальної власності поділяють на дві групи. До першої з них відносять об'єкти авторського права та суміжних прав, до другої – об'єкти промислової власності. До об'єктів авторського права відносять твори науки, літератури, мистецтва, а до об'єктів суміжних прав – виконання творів (літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних тощо), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення. До об'єктів промислової власності – винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, товарні знаки та знаки обслуговування, вказівки місць походження товарів, топографії інтегральних мікросхем, селекційні досягнення в галузі виведення нових сортів рослин і нових порід тварин.
Поняття "інтелектуальна власність" охоплює також і права на комерційну таємницю. Така таємниця сама по собі не є результатом інтелектуальної творчості особи чи групи осіб, але певні відомості про використання конкретних розробок, ноу-хау можуть становити комерційну цінність певних інтелектуальних досягнень і впливати на комерційні інтереси конкретних осіб.
Експерти проводять судові експертизи та експертні дослідження у сфері інтелектуальної власності у таких випадках: у справах про захист авторських прав (використання об'єктів авторських прав – художніх, літературних творів, фотографій, атласів і карт, креслень, комп'ютерних програм, баз даних тощо); у справах про захист прав промислової власності (використання без дозволу власника знаків для товарів і послуг, комерційних (фірмових) найменувань, промислових зразків, винаходів, корисних моделей); у справах за позовами про оскарження рішень Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про надання правової охорони об'єктам промислової власності (знакам для товарів і послуг, винаходам, корисним моделям, промисловим зразкам); про відмову в наданні правової охорони зазначеним вище об'єктам; про визнання недійсними правоохоронних документів на об'єкти промислової власності (свідоцтв на знаки для товарів і послуг, патентів на винаходи, корисні моделі, промислові зразки), які були видані суб'єктам господарювання на підставі рішень Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.
Експерти, які залучаються до виконання зазначених судових експертиз об'єктів інтелектуальної власності, мають бути атестовані відповідно до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, і дані про них повинні бути внесені до Державного реєстру атестованих судових експертів.
Інтелектуальну власність відносять до особливого виду власності, що має віртуальний характер. Саме це ускладнює усвідомлення її сутності. Проте, якщо виникає спір стосовно об'єкта права інтелектуальної власності, то останній завжди матеріалізований. Результат інтелектуальної діяльності має бути втілений у конкретну об'єктивну форму, що передбачає обов'язкову можливість його відтворення. Тобто будь-який об'єкт інтелектуальної власності, якщо він є предметом судового спору, має бути виражений (представлений) і поданий на розгляд суду в об'єктивній, матеріальній формі.
Виокремлюють три основні форми "відображення" таких об'єктів: предметні об'єкти; матеріальні (речовинні) моделі та ідеальні моделі. В окремих випадках матеріальний носій і об'єкт інтелектуальної власності становлять настільки нерозривну, органічну єдність (живопис, фотографія тощо), котрі розглядаються як єдине, неподільне ціле. Більше того, іноді властивості носія можуть визначати властивості твору. Цю групу об'єктів інтелектуальної власності Складають предметні об'єкти. Матеріальні (речовинні) моделі об'єктів інтелектуальної власності – це матеріальні об'єкти, що відтворюють основні ознаки об'єктів інтелектуальної власності в наочній формі. До них можуть бути віднесені, наприклад, фотографія картини, зразок (виріб) або його складові, в яких реалізовано винахід. Ідеальні моделі об'єктів інтелектуальної власності – це зафіксовані на матеріальному носієві знакові або інші системи, що є, по суті, інформаційними моделями, використовуючи які можна відтворити об'єкт інтелектуальної власності.
Основними завданнями судової експертизи у сфері інтелектуальної власності є встановлення й оцінка властивостей об'єктів інтелектуальної власності, а саме: з'ясування того, чи є даний об'єкт об'єктом інтелектуальної власності (відповідність досліджуваного об'єкта критеріям охороноспроможності); визначення розмірів шкоди, заподіяної власнику авторських прав, підтверджених виданим у встановленому порядку патентом, свідоцтвом на знак товарів і послуг тощо, у результаті незаконного використання його твору (винаходу, корисної моделі, промислового зразка, товарного знака); оцінка вартості прав на об'єкти інтелектуальної власності як нематеріальних активів підприємства тощо.
Формулювання питань, які ставляться перед експертом, повинно, як правило, здійснюватись з урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень і атестованих експертних методик, у яких зазначаються питання, на вирішення яких спрямовані ці методики, та реєстр яких ведеться Міністерством юстиції України. Питання, що ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, зрозуміло і таким чином, щоб вони виключали неоднозначність їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, що направляються на експертизу як об'єкти досліджень.
Судова експертиза у сфері авторського права й суміжних прав істотно відрізняється від інших експертиз. Ця відмінність полягає в об'єктах, суб'єктах і цілях судової експертизи у сфері авторського права й суміжних прав. Авторське право поширюється на твори літератури, науки і мистецтва, комп'ютерні програми; суміжні права мають своєю метою захист прав виконавців, виробників фонограм, організацій ефірного й кабельного мовлення від несанкціонованого використання результатів їх інтелектуальної праці. Авторське право охороняє твори, тобто вираз думок, а не самі думки, котрі не можуть бути сприйняті іншими людьми, а отже, не можуть бути об'єктами правової охорони. Для отримання захисту з боку держави результати інтелектуальної творчої діяльності мають бути виражені у будь-якій об'єктивній формі: письмовій, усній, у вигляді звукозапису, відеозапису, цифрового зображення, в об'ємно-просторовій та іншій формі, що сприймається іншими людьми.
Основними цілями судової експертизи у цій сфері виступає встановлення: факту порушення прав на об'єкт авторського права або суміжних прав; тотожності об'єктів авторського права й суміжних прав; належності того чи іншого об'єкта авторського права й суміжних прав певному авторові чи групі авторів; чи є даний твір об'єктом охорони авторського права; чи є даний твір об'єктом неправомірного посягання. Своєрідність експертизи у сфері авторського права й суміжних прав полягає ще й у тому, що вихідною позицією для експертизи є безсумнівний факт належності права на об'єкт, що підлягає експертизі, певній особі, або те, що даний твір є об'єктом авторського й (або) суміжного права. Якщо автор певного об'єкта інтелектуальної власності невідомий або мають місце спірні твердження щодо авторства конкретної особи, то ці питання повинні бути спочатку вирішені іншою, а саме – авторознавчою експертизою. Експерт у сфері авторського права бере до уваги висновок іншої експертизи.
Об'єкти авторського права, що підлягають правовій охороні, визначені у ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права". Призначаючи експертизи у справах про порушення прав авторів, суди повинні визначити, які саме об'єкти авторського права та в яких аспектах мають бути досліджені судовою експертизою. У випадках, коли належність певного об'єкта до об'єктів авторського права не є безсумнівною, в тому числі коли наявний спір щодо того, чи є продукт творчої діяльності таким, що не охороняється авторським правом, суд повинен призначити судову експертизу. Об'єктами авторського права можуть бути лише твори, які мають такі ознаки: оригінальність; творчий характер; доступну для сприйняття об'єктивну форму виразу; можливість фіксації у матеріальній формі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Експертиза об'єктів інтелектуальної власності“ на сторінці 1. Приємного читання.
