Психічна діяльність людини являє собою відображення об'єктивної дійсності. Однак через різні причини суб'єктивного й об'єктивного характеру цей процес може відбуватись з певними відхиленнями. Для здійснення правосуддя дуже важливо знати характер і ступінь таких відхилень у осіб, чиї показання використовуються як джерела доказів у кримінальному провадженні або слугують засобами доказування у цивільному судочинстві і у зв'язку з цим потребують критичної оцінки та визначення рівня їх достовірності. Багато питань, які стосуються сфери інтелектуальної діяльності людини, не можуть бути вирішені під час здійснення названими особами своїх процесуальних функцій. До них належать питання, для з'ясування яких необхідні спеціальні знання в галузі психології та судової психології і оціночне судження з приводу встановлених фактів, на підставі чого фахівець-психолог повинен дійти висновку щодо питань, які цікавлять правосуддя. У таких випадках необхідно проводити судово-психологічну експертизу, яка є окремою формою застосування спеціальних психологічних знань.
Предметом судово-психологічної експертизи є питання про діяльність осіб, індивідуально-психологічні властивості яких не виходять за межі норми (особливості сприйняття певних явиш за даних умов, здатність адекватно їх оцінювати, особливості реагування на екстремальні ситуації тощо). У тих випадках, коли для вирішення якогось питання необхідно торкатися суміжних між психологією і психіатрією проблем, наприклад при вивченні аномальних дітей і підлітків, доцільним є проведення психолого-психіатричної експертизи.
На практиці іноді виникає необхідність у послідовному проведенні спочатку психіатричної, а потім – психологічної експертиз. Такий варіант можливий у випадках, коли судово-психіатрична експертиза дає підстави для позитивного висновку щодо осудності особи, але виникають сумніви стосовно можливості особи в силу її індивідуальних особливостей адекватно сприймати обстановку і дії інших осіб. Аналогічно вирішується питання і тоді, коли судово-психіатрична експертиза встановлює відсутність у особи в минулому патологічного афекту, але її дії в стані фізіологічного афекту не виключаються. Водночас, необхідно пам'ятати, що в ситуаціях, коли правопорушення вчинено психічно хворою людиною, то в період ремісії хвороби повинна призначатись психіатрична або в певних випадках – психолого-психіатрична експертиза, але не судово-психологічна, оскільки ремісія – лише тимчасове покрашення у стані психічно хворого, а не видужання.
Слід категорично відкинути пропозиції, що містяться в деяких літературних джерелах, про проведення судово-психологічної експертизи для безпосереднього вирішення питань про мотив і мету злочину, можливості обмови і самообмови, оскільки ці та аналогічні їм питання, будучи або питаннями права, або питаннями, які не потребують для їх вирішення спеціальних психологічних знань, повністю охоплюються сферою діяльності слідчого і суду.
Не можна віднести до компетенції судово-психологічної експертизи вирішення питання про вірогідність показань допитуваних осіб, їх неправдивість або щирість. Необхідно підкреслити, що до предметної сфери судово-психологічної експертизи належать не показання свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, позивачів, відповідачів, а особливості перебігу психічних процесів у осіб, які дають показання, вплив цих особливостей на адекватне сприйняття ними того чи іншого факту.
При проведенні судово-психологічної експертизи можуть бути здійснені як лабораторний, так і природний експерименти, а також застосовані спеціальні методи: спостереження, що полягає у вивченні актів поведінки особи, її станів і реакцій у певних ситуаціях; інтерв'ю (бесіда), за допомогою якого виявляються демографічні та біографічні дані, рівень розвитку, коло інтересів, характер оцінки своїх і чужих вчинків, результатів спостережень індивіда за власними психічними процесами; вивчення матеріалів справи, яке полягає в установленні характеру злочину, даних про особу досліджуваного, його ролі у розслідуваній подп та зайняту ним позицію; тестування, що передбачає вирішення вербальних і невербальних завдань і виконання інших завдань, результати яких дозволяють визначити деякі психічні характеристики особи; вивчення продуктів діяльності, тобто отримання певної інформації про особу на підставі різного роду її творів (листи, щоденники, звіти, літературні та наукові твори тощо), виробів тощо; ретроспективний аналіз зовнішніх ознак поведінки особи, за допомогою якого вивчають і оцінюють характер дій і мови суб'єкта, його фізичний стан і зовнішній вигляд до, під час і після вчинення певних дій.
Даючи оцінку аналізу методів судово-психологічної експертизи, необхідно звернути увагу на кілька обставин, а саме: всі досліди з реципієнтами під час виконання експертизи мають проводитись на добровільній основі і не можуть загрожувати їх здоров'ю чи принижувати їхню честь і гідність; бажано, щоб питання про особливості темпераменту особи, часу її реакції на різні подразнення в певних умовах, здатність реагування на окремі подразники вирішувалась з використанням, крім інших, спеціальних інструментальних методів дослідження та деяких приладів загальної медицини (офтальмології, отоларингології); ні в якому разі, без будь-яких застережень, прилади й апарати, які дозволяють одержувати й фіксувати інформацію про психофізіологічні характеристики особи, не можуть використовуватись як показники брехні, оскільки брехня – це категорія соціальна, а не фізіологічна, і визначати рівень достовірності показань можуть лише слідчий (прокурор) і суд, а не прилад.
Як експерти-психологи до виконання експертизи залучаються особи, які мають вищу психологічну освіту за кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста, працюють у державних спеціалізованих установах і відповідним чином атестовані та включені до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України, а також атестовані судові експерти, які не працюють у спеціалізованих державних установах. Крім того до проведення психологічних експертиз можуть залучатись інші фахівці з відповідних галузей психологічної науки.
У кожному конкретному випадку слідчий, адвокат, перш ніж залучити спеціаліста експертом-психологом чи слідчий суддя, суд – призначити такого роду експертизу, повинні переконатися в його компетентності вирішувати поставлені йому запитання (характер одержаної освіти, спеціальної підготовки, напряму наукової діяльності, досвіду роботи). Особливо це стосується дослідження питань психології дитячого та шкільного віку.
Теорія і практика судової психології та судово-психологічної експертизи відповідно до їх предмета і кола вирішуваних завдань розробили комплекс основних питань, що підлягають встановленню при проведенні судово-психологічної експертизи. Така експертиза призначається для вирішення у будь-якому разі трьох груп питань незважаючи на належність особи до тієї чи іншої специфічної категорії (особи, які мають фізичні недоліки, неповнолітні та ін.) та її індивідуальних особливостей:
• 1. Питання, пов'язані з психічними властивостями і особливостями особи.
• 2. Питання, що стосуються впливу на психіку різноманітних умов і пов'язаних з ним станів людини в момент певної події.
• 3. Питання, пов'язані з особливостями перебігу психічних процесів у даної особи.
Вичерпний перелік питань навести, звичайно, неможливо. Водночас, реальним завданням є створення досить широкого переліку, який слугував би, з одного боку, безпосереднім матеріалом для постановки запитань експерту-психологу, а з іншого – методичною підмогою, орієнтиром у формулюванні запитань, не передбачених цим переліком.
Питання, вирішення яких безпосередньо випливає з вивчення властивостей особи і дозволяє одержати про неї істотну інформацію, можна сформулювати таким чином:
• 1) Якою є загальна психологічна характеристика особи (темперамент, характер, нахили, потребо-мотиваційна сфера тощо)?
• 2) Які психічні властивості особи мають яскраво виражений характер і можуть справляти істотний вплив на її поведінку (запальність, замкненість, крайня обережність тощо)?
• 3) Якими є домінуючі мотиви поведінки даної особи?
• 4) Який вид пам'яті у неї є переважаючим?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Судово-психологічна експертиза“ на сторінці 1. Приємного читання.
