У психіатричній експертизі відсутня інстанційність. Усі державні спеціалізовані експертні установи рівні між собою і не підпорядковані одна одній. У разі розходження думок експертів однієї комісії, у разі розходження висновків первинної та повторної експертиз жоден із висновків не має заздалегідь установленої сили. Науково-методичне забезпечення експертної діяльності здійснюється МОЗ через Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ.
Кількісний склад експертів (одноособовий або комісійний) щодо конкретної експертизи встановлюється особою чи органом, який призначив експертизу. Якщо це не зазначено у відповідному процесуальному документі, склад встановлює керівник експертної установи (підрозділу). При цьому враховуються форма проведення експертизи, її вид і складність.
За формою проведення експертиза може бути амбулаторною або стаціонарною.
Амбулаторна судово-психіатрична експертиза передбачає, як правило, одноразове обстеження (судово-психіатричне освідування) підекспертного комісією експертів-психіатрів в умовах амбулаторії психіатричної установи або у спеціально виділеному для цього приміщенні в місцях тимчасового тримання особи під вартою. Можливим є проведення такої експертизи в кабінеті слідчого або в судовому засіданні. Виклик експерта на вимогу слідчих або судових органів здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства. Амбулаторну експертизу треба відрізняти від консультування слідчого чи суду із психіатрами як спеціалістами. Консультування із спеціалістом – це позапроцесуальна дія і для її проведення постанова чи ухвала не потрібні. Первинні судово-психіатричні експертизи в суді проводяться не часто, а для проведення дослідження особи оголошують спеціальну перерву в судовому засіданні. Частіш за все судово- психіатрична експертиза в суді призначається, коли психічний стан підсудних на час розгляду справи викликав сумнів у суду, коли у суду виникли сумніви в правильності попередніх експертних висновків або змінився психічний стан підсудного, у справах неосудних при вирішенні питання про направлення їх на примусове лікування та обрання виду таких примусових медичних заходів.
Перевага амбулаторної експертизи – в її оперативності. Незважаючи на нетривалість амбулаторного огляду такої експертизи зазвичай цілком достатньо для остаточної відповіді на поставлені питання, якщо їх характер на потребує додаткових досліджень і тривалого спостереження за поведінкою особи в умовах стаціонару. Експерти заздалегідь вивчають матеріали досудового розслідування чи цивільної або адміністративної справи, опитують підекспертного, аналізують отримані дані й інші матеріали, надані особою, котра призначила експертизу, обговорюють експертні висновки і складають висновок. Тому одноразовість обстеження підекспертного не може бути підставою для сумнівів у повноті дослідження й достовірності експертних висновків.
Даний вид експертизи треба призначати особам, які перебувають на диспансерному психіатричному обліку з приводу нерізко вираженого психічного розладу, причиною якого можуть бути: наслідки черепно-мозкової травми, органічного ураження головного мозку, психопатії, легкі форми олігофренії, хронічний алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, неврози тощо. Перелічені патології часто є медичним критерієм обмеженої осудності.
На амбулаторну судово-психіатричну експертизу можна направляти осіб, які не страждають психічним розладом, але стосовно яких виникають сумніви при оцінці їх психічного стану в момент скоєння ними протиправних дій (стан алкогольного або наркотичного сп'яніння, стан різного виду емоційного напруження або тимчасових розладів психіки в момент вчинення кримінального або адміністративного правопорушення).
Можливим є призначення амбулаторної судово-психіатричної експертизи особам зі значною давністю психічного захворювання, яке зафіксовано в медичній документації ПНД і психіатричних лікарень.
Строк проведення амбулаторної експертизи становить до 30 діб з моменту отримання експертом усіх відповідних матеріалів. Залежно від ступеня складності експертизи і обсягу її об'єктів, пред'явлених на дослідження, цей строк може бути продовжено за узгодженням з особою чи органом, що призначив експертизу.
У разі неможливості відповісти на всі запитання, поставлені перед амбулаторною судово-психіатричною експертизою, експерти обґрунтовують висновок про необхідність проведення стаціонарної експертизи, якщо така необхідність зумовлена потребою у більш тривалому спостереженні за особою і в умовах, що виключають вплив на її психічний стан сторонніх факторів, зокрема пов'язаних з участю у слідчих (розшукових) діях.
Призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи необхідне насамперед у випадках первинної діагностики психічного захворювання, яке має хронічний перебіг. При стаціонарному обстеженні більш чітко діагностується симулятивна поведінка.
Стаціонарну судово-психіатричну експертизу в обов'язковому порядку призначають у разі необхідності в застосуванні складної диференціальної діагностики для визначення ступеня тяжкості психічних розладів, глибини зниження інтелекту та емоційно-вольових порушень, уточнення характеру і частоти судомних нападів. Потребують стаціонарного обстеження особи, стосовно яких виникають сумніви в діагнозі психічного захворювання, що встановлювався раніше, або коли йдеться про визнання таких осіб осудними чи обмежено осудними.
На стаціонарну судово-психіатричну експертизу треба направляти підлітків, щодо яких є дані про наявність у них психічних розладів, зловживання ними алкоголем або психоактивними речовинами, про їх навчання у допоміжній школі тощо.
В умовах стаціонару доцільно проводити повторні судово-психіатричні експертизи, що забезпечує довготривалість і постійність професійного медичного нагляду, можливість додаткових обстежень, а за необхідності – медикаментозне лікування підекспертного.
Стаціонарна судово-психіатрична експертиза полягає у тривалому спостереженні за досліджуваним в умовах психіатричного стаціонару із застосуванням лабораторних та інших додаткових методів дослідження.
Призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи в кримінальному провадженні підозрюваному, підсудному і розміщення їх до стаціонару не потребує їхньої згоди. Стаціонарна експертиза призначається органом досудового розслідування чи судом у разі необхідності в тривалому спостереженні та дослідженні особи, для чого така особа направляється до стаціонару відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи, якою може бути підозрюваний чи підсудний, до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування – ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження – ухвалою суду. Стаціонарну експертизу підозрюваних і підсудних виконують у стаціонарах спеціалізованих державних експертних установ. Стаціонарна експертиза проводиться в експертній установі (підрозділі) з окремим утриманням осіб, які перебувають і не перебувають під вартою.
Особа, яка перебуває під вартою, після завершення експертизи повертається до установи, звідки поступила на експертизу, незалежно від експертного рішення.
Особа, яка не перебуває під вартою, після закінчення експертизи може бути виписана з експертної установи (підрозділу) залежно від психічного стану самостійно або в супроводі родичів, законних представників на підставі дозволу слідчого, суду на її виписку. Особа, яка за психічним станом не може усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними і становить безпосередню небезпеку для себе і оточення, може бути переведена згідно з чинними нормативними документами до психіатричної лікарні за місцем кримінального провадження, де і перебуває до рішення суду. Це правило поширюється на осіб, які на момент закінчення експертизи звільнені з-під варти.
Свідку, потерпілому у кримінальному провадженні, позивачу та відповідачу у цивільних справах стаціонарна судово-психіатрична експертиза призначається лише за їх усвідомленою згодою або згодою їх опікунів (постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" від ЗО травня 1997 р. № 8). Складність діагностики і експертного рішення в даному разі не мають значення. Цивільні позивачі й відповідачі, а також потерпілі та свідки для проведення стаціонарної судово- психіатричної експертизи підлягають направленню до загальних відділень психіатричної лікарні.
При проведенні стаціонарної експертизи, за наявності медичних показань, до осіб, щодо яких призначено експертизу, застосовуються відповідні їх стану методи лікування і дослідження, дозволені МОЗ.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Судово-психіатрична експертиза“ на сторінці 3. Приємного читання.
