Розробка вугільних родовищ України здійснюється в складних гірничо-геологічних умовах за наявності високих показників газоутворень, корисних копалин, гірського тиску, температури вмісних порід, небезпеки виникнення раптових викидів вугілля, породи і газу, здатності корисних копалин до самозагоряння. Основними причинами виникнення аварій вважається недотримання: правил проведення гірничотехнічних робіт; встановлених регламентів при експлуатації шахтних механізмів і обладнання, електричних пристроїв; режимів провітрювання і газового захисту виробок; а також несанкціоноване проникнення людей в ізольовані і відпрацьовані гірничі виробки з метою несанкціонованого видобутку вугілля або розкрадання кольорових і чорних металів. Аварії, що трапляються в гірничотехнічних умовах, а також неефективність заходів з ліквідації їх наслідків досягають іноді катастрофічних масштабів. За такими фактами відкриваються кримінальні провадження, мета яких – встановлення причин аварії та винних осіб, для чого органи досудового розслідування призначають низку судових експертиз, зокрема й судову гірничо-технічну експертизу.
Судова гірничо-технічна експертиза належить до класу судових інженерно-технічних експертиз і є самостійним родом судових експертиз. Сутність гірничо-технічної експертизи як процесуальної дії полягає в дослідженні для кримінального провадження обставин події на підприємстві гірничої промисловості, що призвела до загибелі людей, або до заподіяння шкоди їх здоров'ю, або до інших наслідків, проведеному в передбаченому законом порядку обізнаними в гірничій справі особами. Така експертиза проводиться на підставі постанови при призначення експертизи органу досудового розслідування чи ухвали суду з метою встановлення фактичних даних, що мають значення для кримінального провадження. Потреба у запроваджені цієї експертизи зумовлена значною кількістю надзвичайних ситуацій (технічних аварій, нещасних випадків) на вугільних шахтах, які, зазвичай, спричинені людським фактором, часто мають складний і тривалий характер і в багатьох випадках супроводжуються людськими жертвами на фоні величезних економічних і екологічних збитків.
У 1995 р. в Донецькому НДІСЕ вперше в Україні, а також і в країнах колишнього СРСР, створено сектор судових гірничо-технічних експертиз, і з цього часу здійснюються науково-дослідні роботи із створення теорії цього роду експертизи. У цій державній експертній установі розроблено також теорію тактики аварійно-рятувальних робіт, яка сприяє об'єктивному і всебічному розгляду причин і наслідків надзвичайних ситуацій, а також причинно-наслідкових залежностей при визначенні в ході проведення експертизи осіб, дії яких призвели до виникнення надзвичайних ситуацій на підприємствах гірничої промисловості та в підземних умовах.
Така експертиза ґрунтується на декількох базових (материнських) науках і адаптує до потреб судової експертизи низку положень теорії гірничої справи, механіки, математики, опору матеріалів, інженерної психології, теорії систем і управління, електротехніки.
Об'єктами судової гірничо-технічної експертизи, які досліджуються у цивільних і господарських справах, кримінальних провадженнях, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями на підприємствах гірничої промисловості, виникнення яких обумовлене порушеннями вимог правил безпеки і охорони праці, є матеріальні і матеріалізовані джерела інформації, якими є:
• надшахтні споруди (будівлі вентиляторів головного провітрювання, баштові копри, будівлі підйомів, градирні тощо);
• гірничі виробки (стволи, лави, штольні, шурфи, навколо- ствольні двори, квершлаги, штреки, бремсберги тощо);
• збагачувальні фабрики та кар'єри;
• підземні споруди;
• породні відвали;
• гірничошахтне устаткування (підйомні, породонавантажувальні, бурові та інші машини, конвеєри, локомотиви рудникові, виїмкові та прохідницькі комбайни, струги, механізовані крепі, вагонетки, вентилятори й вентиляційні споруди, компресори, лебідки рудникові, насосні станції, скіпи, трансформаторні підстанції, огородження захисні, сигнальні знаки тощо);
• засоби захисту, зв'язку і сигналізації;
• прилади й системи керування і контролю за технологічними процесами;
• вимірювальні прилади і пристосування;
• інструменти (відбійні молотки, свердла, бурові штанги, різці тощо);
• комунікації (електрична та тягова мережі, водоводи, повітроводи, трубопроводи, газопроводи тощо);
• засоби індивідуального захисту (ізолювальні, протипилові й фільтрувальні респіратори, саморятувальники тощо);
• засоби контролю та захисту (прилади контролю метану, сигналізатори контролю метану, прибори контролю кількості повітря, температури, вологості, різноманітна апаратура тощо);
• технічна документація: проект підготовки та відробітку лави, геологічна характеристика порід ґрунту і покрівлі пласта, геологічна характеристика пласта, що виймається, геологічні зйомки лави, викопіювання з плану гірничих робіт, табель виходу на роботу інженерно-технічних робітників, посадові інструкції інженерно-технічних робітників, акт комісії спеціального розслідування, висновки експертної відомчої комісії, відомості про режими провітрювання, кондиціювання повітря, пилогазовий і газовий режими тощо;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гірнично-технічна експертиза“ на сторінці 1. Приємного читання.
