Порядок надання об'єктів на експертне дослідження

Експертизи у судочинстві України

Значна увага завжди має надаватися правильній підготовці зразків дія дослідження.

На експертне дослідження можуть надходити наркотики у вигляді порошків, рідин, кремів, капсул, брикетів і запаяних в ампули.

Часто надходять як подрібнені, так і цілі рослини, що становлять єдину речовину. У найпростішому випадку надходять первинні упаковки об'єктів дослідження – окремі пігулки, капсули, речовини, пресовані в брикети або безформні грудки, різноманітні ємності з рідинами (ампули, пляшки тощо), порошки та пастоподібні речовини. Після зовнішнього огляду твердий об'єкт (таблетку, грудочку тощо) розтирають у ступці до порошкоподібного стану, а рідину збовтують. Частину розтертої речовини або рідини досліджують за допомогою відповідних методик.

При надходженні речовин, що пресовані в брикети або грудки масою понад 10 г, відбір проб можна здійснювати двома способами: брикет або грудка подрібнюється, а далі проба відбирається як для порошкоподібної речовини; якщо брикет або грудка не піддаються подрібненню, відбираються проби з усіх боків об'єкта (при цьому робиться заглиблення на 3–5 мм) і з центральної частини. Після чого зразки змішуються, подрібнюються та доводяться до однорідності струшуванням.

Рідини в кількості понад 10 мл за умови, що вони одношарові, збовтують, добре перемішуючи, після чого швидко відбирають пробу для дослідження. Якщо рідина знаходиться у великій ємності (декілька десятків літрів), пробу відбирають піпеткою або шлангом по 10 мл зверху, з дна і з середини ємності. Усі три проби об'єднують і добре перемішують, а отриману в такий спосіб суміш досліджують.

При надходженні на дослідження порошкоподібної речовини масою до 500 г її доводять до однорідності струшуванням, а якщо в ній наявні грудочки, їх подрібнюють. Для подальшого відбору проби використовується метод конуса. Уся кількість речовини висипається на рівну поверхню так, щоб утворився максимально рівномірний конус. Конус поділяють на чотири рівні частини двома перпендикулярними лініями, що проходять через вершину. Довільно дві протилежні сторони відбираються для дослідження. Операція з відбиранням повторюється доти, доки кількість речовини не буде дорівнювати 10 г. Якщо вага речовини менше 10 г, її добре перемішують і досліджують отриману суміш.

При надходженні на дослідження неподрібнених частин рослин від загальної кількості відбирають проби із трьох різних місць: з верху, з середини та з низу упаковки.

Залежно від тари відбір проб проводять так: із мішків, тюків і кіп відбирають їх вміст з верху, потім, після розриву упаковки, з середини і з низу. Проби відбираються на глибині не менше 10 см. Проби речовин, упакованих у ящики, спочатку відбирають з верху, потім з середини (після видалення речовини приблизно до половини ящика, запобігаючи при цьому подрібненню) і з дна ящика. Усі відібрані проби мають бути приблизно однієї маси. Відібрані речовини поєднують, подрібнюють і методом конуса відбирають необхідну для дослідження кількість – приблизно 10 г. Аналогічно відбирають проби при дослідженні зразків порошкоподібних речовин масою понад 500 г.

У разі надходження на дослідження мазеподібних речовин необхідно взяти пробу з усієї їх товщі з верху до дна. Відбір проб можна проводити трубкою, бажано металевою, занурюючи її в товщу мазеподібної маси.

Складнішим є відбір проб у разі надходження на дослідження двох і більше одиниць упаковки. В одному випадку спочатку оцінюють однорідність цих упаковок за зовнішнім виглядом: однаковістю упаковки та способу пакування, ампул, таблеток, предмета-носія, маси, кольору, маркування; однаковістю за органолептичними показниками та агрегатним станом. Якщо збіглися всі параметри, проводять відбір проби як однорідних об'єктів, якщо параметри відрізняються, то упаковки виділяють в окремі групи за вказаними вище ознаками і далі проводять відбір проб.

При надходженні до 10 упаковок вони досліджуються всі, із партії 10–100 упаковок довільно відбираються 10. Якщо надано більше 100 упаковок, довільно відбирають кількість, що дорівнює кореню квадратному із загальної кількості упаковок, округленому до найближчого більшого цілого числа.

При надходженні на дослідження комбінованої упаковки проводять відбір спочатку одиниці пакувальної тари (ящик), далі – пакувальних одиниць (пляшка, флакон, коробка, конвалюта), а потім – зразків у первинній упаковці (ампули, таблетки тощо) за вказаними вище правилами.

При оцінці Висновку експерта необхідно звертати увагу на такі основні моменти: методика дослідження має бути докладно описана, після кожного етапу повинні бути зроблені проміжні висновки; дослід має бути відтворюваним, тобто таким, щоб його можна було повторити ще раз і отримати при цьому такий само результат; результати досліду мають тлумачитись однозначно, інакше слід обов'язково підтвердити їх, використавши інші методи. Так, не можна вважати надійним висновок про наявність наркотичних засобів, зроблений-лише на основі якісних хімічних реакцій, оскільки інші речовини також можуть дати подібну картину; кінцеві висновки мають випливати з результатів проведених досліджень і ґрунтуватися на них; висновки мають бути сформульовані чітко, зрозуміло та відповідно до поставлених питань.

Тільки за умови дотримання цих вимог Висновок експерта можна вважати надійним і корисним для кримінального провадження. У разі незрозумілості висновку, неповної відповіді на поставлені питання без пояснень або невиконання вказаних вище вимог, унаслідок чого виникають сумніви у достовірності висновку, слідчий може звернутися до особи, яка проводила дослідження, за додатковими роз'ясненнями. Експертизи наркотичних засобів, психотропних препаратів і прекурсорів проводяться в експертних установах Міністерства юстиції, МВС, СБУ, а також фахівцями МОЗ.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Порядок надання об'єктів на експертне дослідження“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступне слово

  • Спеціальні знання та форми їх використання у судочинстві

  • Процесуальні та організаційні основи застосування спеціальних знань у судочинстві України

  • Організаційні питання діяльності експерта і спеціаліста

  • Науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України

  • Судово-експертні установи Міністерства охорони здоров'я України

  • Експертна служба СБУ

  • Експертна служба МВС України

  • Класифікація судових експертиз

  • Класифікація експертиз за характером галузі спеціальних знань

  • Окремі види судових експертиз: предмет, завдання, питання, що вирішуються

  • Техніко-криміналістична експертиза документів

  • Підготовка матеріалів для проведення технічної експертизи документів

  • Трасологічна експертиза

  • Дактилоскопічна експертиза

  • Експертиза слідів ніг і взуття

  • Експертиза слідів знарядь злому та інструментів

  • Експертиза транспортних засобів і утворених ними слідів

  • Експертиза слідів зубів

  • Судово-балістична експертиза

  • Експертиза холодної зброї

  • Фотопортретна експертиза

  • Фототехнічна експертиза

  • Експертиза відеозвукозапису

  • Вибухотехнічна експертиза

  • Судово-медична експертиза

  • Експертиза трупа

  • Експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Судово-медична експертиза з приводу визначення статевих станів і розслідування злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканності особи

  • Експертиза речових доказів

  • Проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної криміналістики

  • Експертиза у відділеннях судово-медичної токсикології

  • Генотипоскопічна експертиза

  • Експертиза за медичною документацією та матеріалами кримінального провадження, цивільної справи

  • Фармацевтична та фармакологічна експертизи

  • Експертиза у кримінальних провадженнях про порушення професійних обов'язків медичними працівниками

  • Судово-психіатрична експертиза

  • Судово-психологічна експертиза

  • Судово-економічна експертиза

  • Судова товарознавча експертиза

  • Автотоварознавча експертиза

  • Інженерно-технічна експертиза

  • Інженерно-транспортна експертиза

  • Будівельно-технічна експертиза

  • Пожежно-технічна експертиза

  • Гірнично-технічна експертиза

  • Електротехнічна експертиза

  • Агротехнічна експертиза

  • Комп'ютерно-технічна експертиза

  • Експертиза матеріалів і речовин

  • Експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів

  • Порядок надання об'єктів на експертне дослідження
  • Експертиза металів і сплавів

  • Експертиза лаків, фарб і покриттів

  • Експертиза нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів

  • Порядок вилучення об'єктів та надання їх на експертизу

  • Експертиза скла та кераміки

  • Експертиза волокон, волокнистих матеріалів і виробів з них

  • Об'єкти експертизи волокон, волокнистих матеріалів та виробів з них

  • Порядок вилучення й дослідження волокнистих матеріалів і виробів з них

  • Експертиза пластмас і полімерів

  • Експертиза рідин, що містять спирт

  • Експертиза парфумо-косметичних виробів

  • Експертиза харчових продуктів

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясопродукти

  • Риба та рибопродукти

  • Хліб та хлібобулочні вироби

  • Кондитерські вироби

  • Алкогольні, слабоалкогольні та безалкогольні напої

  • Порядок відбирання зразків на експертизу

  • Ґрунтознавча експертиза

  • Порядок підбору й надання матеріалів на ґрунтознавчу експертизу

  • Гемологічна експертиза

  • Біологічна експертиза

  • Судово-ботанічна експертиза

  • Судово-зоологічна експертиза

  • Ветеринарна експертиза

  • Екологічна експертиза

  • Одорологічна експертиза

  • Експертиза об'єктів інтелектуальної власності

  • Мистецтвознавча експертиза

  • Лінгвістична експертиза

  • Технологічна експертиза

  • Вибухотехнологічна експертиза

  • Експертиза спеціальних технічних засобів

  • Оцінка висновку експерта