Основу волокнистих матеріалів і виробів з них становлять одиничні волокна (нитки), що не діляться вдовж осі на фрагменти без втрати притаманних їм як єдиному цілому певних властивостей. До волокнистих матеріалів відносяться всі текстильні волокна й волокна технічного призначення, нитки, пряжа, трикотаж, неткані матеріали та вироби з них. Асортимент волокнистих матеріалів та виробів з них доволі широкий і різноманітний. Лише в асортименті текстильних матеріалів нараховують декілька тисяч найменувань. Усі волокнисті матеріали та вироби з них певним чином класифіковані.
Для цілей судових експертиз спеціально розроблена класифікація, за якої всі об'єкти волокнистої природи поділяються на класи, наприклад: одиничне волокно, сукупність волокон, одиничний відрізок нитки (пряжі), сукупність ниток (пряжі), об'єм нитки (пряжі), конкретний предмет одягу, частина предмета одягу. У позначенні класів об'єктів враховується, що об'єкт становить певний елемент речової обстановки події і може бути шуканим. Класи поділяються на роди, а роди – на групи. У класифікації суворо дотримуються субординації класів, родів, груп об'єктів. Наприклад, однокольорові волокна утворюють рід першого порядку (волокна жовтого кольору), однокольорові волокна певного виду – рід другого порядку (бавовняні волокна жовтого кольору), однокольорові волокна конкретного виду, зафарбовані певним способом (жовті волокна бавовни, зафарбовані методом друку, зелені віскозні волокна, зафарбовані в масі), належать до роду третього порядку. При встановленні конкретної або загальної групової належності для виділення групи 1-го порядку в якості підстав використовуються клас і марка барвника, оскільки при випуску текстильних матеріалів нормуються колір матеріалу та міцність забарвлення. Ознаки фарбника (його клас і хімічна група, марка та композиція) на конкретному забарвленому матеріалі мають випадкове походження й доволі значну варіативність, що слугує достатньою підставою для віднесення цих ознак до групових. Групи більш високих порядків виокремлюються за наявності й характером сторонніх забруднень, пошкоджень. Знання класифікації об'єктів волокнистої природи допомагає слідчому в конкретному випадку визначити, які з них можуть слугувати речовими доказами, виокремити безпосередні об'єкти експертного дослідження, точно позначити шуканий у кримінальному провадженні елемент матеріальної обстановки події злочину.
На даний час за допомогою експертизи волокнистих матеріалів можна встановити:
• родову та загальну родову (групову) належність мікрочасток текстильних волокон, частин ниток, тканин, трикотажу й інших об'єктів волокнистої природи;
• локалізацію виявлених на предметах-носіях мікрочасток текстильних волокон і відповідність її ситуації розслідуваної події;
• факт контактної взаємодії комплектів одягу за слідами (мікрослідами) текстильних волокон і забруднень на одязі;
• факт контактної взаємодії одягу із знаряддями вбивства чи заподіяння тілесних ушкоджень транспортним засобом за мікрослідами текстильних волокон у сукупності з іншими мікрослідами (мастилом, частками лакофарбового покриття автомобіля), а також за слідами-відображеннями поверхонь будь-яких предметів;
• первісний вигляд і цільове призначення предметів одягу або інших об'єктів волокнистої природи за їх залишками після спалювання;
• ціле (конкретний кусок тканини, предмет одягу) за його частинами (фрагментом тканини, гудзиками з нитками), комплект одягу за окремими предметами;
• тотожність предметів одягу – пари рукавичок, шкарпеток – за сукупністю ознак матеріалів, експлуатаційних ознак і сторонніх нашарувань.
На вирішення експертизи також можуть ставитися питання про спосіб виготовлення, причини й умови пошкодження текстильного матеріалу або одягу та про загальне джерело походження об'єктів.
Відповідно до сучасних можливостей експертизи на її вирішення доцільно ставити такі питання:
• 1) Чи є на конкретному предметі-носії нашарування сторонніх мікрочасток волокон?
• 2) Якщо на даному предметі є сторонні волокна, то чи мають вони загальну родову (групову) належність з волокнами, які входять до складу предметів одягу підозрюваного або потерпілого?
• 3) Чи є на предметах одягу підозрюваного або потерпілого сліди взаємодії у вигляді нашарувань мікрочасток текстильних волокон загальної родової (групової) належності?
• 4) Чи перебували комплекти одягу (вказуються предмети одягу та їх належність конкретним особам) в контактній взаємодії?
• 5) Якщо на об'єкті-носії неволокнистої природи (знарядді злочину, транспортному засобі, перешкоді тощо) і предметах одягу гр. А є сліди взаємодії у вигляді нашарувань мікрочасток текстильних волокон та інших матеріалів (деревини, металу, лакофарбового покриття, мастила) загальної родової (групової) належності, то чи перебували ці об'єкти в контактній взаємодії?
• 6) Чи є в золі з місця підпалу залишки від згоряння волокнистих матеріалів, фрагменти предметів одягу, а якщо так, то якими є їх родова належність і цільове призначення?
• 7) Чи має матеріал, залишки від спалювання якого надані на дослідження, загальну родову належність із матеріалом порівнюваного зразка?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Об'єкти експертизи волокон, волокнистих матеріалів та виробів з них“ на сторінці 1. Приємного читання.
