Судова техніко-криміналістична експертиза документів відноситься до традиційних криміналістичних експертиз і виокремлена в самостійний рід завдяки специфіці предмета експертизи, досліджуваних об'єктів та вирішуваних завдань.
Предметом техніко-криміналістичної експертизи документів є фактичні обставини, пов'язані з виготовленням документів, ототожненням матеріалів документів і технічних засобів виготовлення документів, котрі можуть мати значення доказів у кримінальних провадженнях, цивільних, адміністративних та господарських справах.
Техніко-криміналістичне дослідження документів включає дослідження реквізитів документа та його матеріальної субстанції (матеріалів документа). Реквізити документа – це узагальнена назва текстів, зображень, що виконані поліграфічним способом або на друкуючих пристроях; рукописних записів, підписів, відбитків печаток і штампів тощо. Матеріали документа – це умовна назва матеріалів і речовин, призначених для виготовлення документів: матеріали письма (застосовуються для виконання реквізитів у документі), основа документа (папір, картон, пластмаса), допоміжні матеріали (застосовуються для скріплення частин документів, корегування реквізитів тощо). До матеріалів документа відносять також речовини, які використовуються із злочинною метою для видалення або внесення реквізитів до документів.
Об'єктами технічної експертизи документів (далі – ТЕД) є: різного роду документи; вироби з матеріалів, призначених для виготовлення документів (паперово-білові вироби, ємності з матеріалами письма, копіювальний папір, стрічка для знакодрукувальних апаратів); технічні засоби, призначені для виконання реквізитів (пишучі прилади, знакодрукувальні апарати, засоби розмножувальної техніки, друкарські форми, компостери); технічні засоби, призначені для обробки, брошурування документів; речовини (вироби), призначені для змінення змісту документів (паста-штрих, корегувальний папір, засоби для видалення плям тощо); предмети, які не є документами в буквальному розумінні цього слова, але досліджуються за методиками, розробленими для типових об'єктів технічного дослідження документів. Останніми з названих можуть бути вироби з різних матеріалів (деревини, металу, кераміки, тканини, хутра, шкіри тощо), на яких необхідно виявити слабко видимі або невидимі записи, відбитки печаток, встановити природу забарвлюючої речовини, котрою виконано записи на предметах; вироби з паперу та картону (зокрема тара, мотузки, вироби санітарно-гігієнічного призначення, матеріали для пакування та обгортання, деталі промислово-технічних і побутових приладів тощо).
Суттєвими ознаками, які виокремлюють об'єкти ТЕД з численних об'єктів експертизи, є їх інформаційна сутність, матеріальна природа і гносеологічна характеристика. Об'єкти ТЕД є носіями інформації про: обставини виготовлення документа (спосіб, час, технічні засоби, матеріали, що використані для виготовлення документа, тощо); первинний зміст документа, наявність змін у змісті документа і спосіб їх внесення; тотожність технічних засобів, тотожність конкретно визначеного обсягу матеріалу, використаного для виготовлення документа; належність частин документа одному цілому.
Об'єкти, що мають самостійну інформаційну значущість для проведення експертизи, є типовими об'єктами ТЕД. Система типових об'єктів цього роду експертиз включає не лише предмети, а й елементи предметів, стосовно яких може бути поставлено самостійне завдання. За матеріальною природою типові об'єкти ТЕД можна поділити на такі групи:
• предмети (речі): документи, технічні засоби, призначені для виготовлення документа, вироби з матеріалів документів;
• предмети, що не є за призначенням та матеріальною природою документами, але мають таку саму інформаційну сутність і досліджуються за методиками, розробленими для дослідження документів;
• матеріальна субстанція документа (матеріали документа);
• сліди: відображення технічних засобів, призначених для виготовлення документа (штрихи пишучого приладу, відбитки друкарських форм, відображення брошурувальних, різальних та інших засобів, призначених для обробки документа); відображення впливу різного роду (найчастіше механічного та хімічного), які з'явилися в процесі "життя" документа; матеріальні утворення невідомої природи, котрі причинно пов'язані з досліджуваною подією, і стосовно котрих є припущення щодо їх належності до об'єктів ТЕД, а саме – до виробу з матеріалів документів.
При проведенні ТЕД вирішуються діагностичні, ідентифікаційні та класифікаційні завдання. Загальними діагностичними завданнями є такі:
• встановлення способу виготовлення документа;
• визначення часу виготовлення документа або його окремих частин;
• встановлення факту і способу внесення змін до документа;
• виявлення первинного змісту документа.
Встановлення способу виготовлення документа полягає у визначенні прийомів і засобів, використаних для його виготовлення. Це може бути як самостійною метою дослідження, так і необхідним етапом дослідження документів при вирішенні більшості завдань ТЕД: встановлення давності виконання документа; факту і способу внесення змін до документа; виявлення первинного змісту документа, що піддавався змінам; виявлення "згаслих" і знебарвлених текстів; ідентифікація технічних засобів, пишучих приладів і певного обсягу матеріалу; встановлення належності частин одному документу.
До найбільш поширених завдань ТЕД відноситься встановлення способу виконання реквізитів у документі: текстів, підписів, відбитків печаток (штампів) та інших зображень, що полягає у визначенні способу виконання штрихів, які розглядають як систему властивостей, зумовлених складом матеріалу письма в штрихах, зовнішньою будовою контактуючої поверхні технічного засобу та механізмом його дії. Дослідження реквізитів документів проводиться з використанням органолептичних, мікроскопічних, хімічних, фізико-хімічних (хроматографія, спектральні, в тому числі люмінесцентний аналіз в ультрафіолетовій, видимій, інфрачервоній зонах) методів; експрес-методів із застосуванням електронно-оптичної техніки та комп'ютерної обробки зображень.
Для виготовлення поліграфічної продукції (бланків, дипломів, посвідчень водія, накладних тощо) застосовуються різноманітні способи класичного друку (високий, плаский, глибокий, трафаретний) та оперативна поліграфія. Визначення способу виготовлення досліджуваного документа і порівняльне дослідження з відповідними зразками дозволяє встановлювати різноманітні обставини його виготовлення. Серед поліграфічної продукції особливе місце посідають документи, що мають спеціальні засоби захисту від підробки (грошові білети, облігації, векселі, сертифікати, акредитиви, ощадні книжки, акційні марки, паспорти, свідоцтва про народження і шлюб тощо). Усі ці документи визнаються підробленими, якщо експертним шляхом встановлено, що вони повністю або частково виготовлені іншим способом, ніж аналогічні справжні документи. Це стосується поліграфічного зображення, захисної сітки, водяних знаків та інших реквізитів документів.
Факт підробки таких документів, як грошовий білет або бланк особливо важливого документа, встановлюють шляхом вивчення зовнішнього вигляду та змісту документа, перевірки захисних засобів: технологічного захисту (водяні знаки, захисні нитки, захисні волокна, оптично змінювані барви, голографічний захист, склад паперу); фізико-хімічного захисту (люмінесцентний, інфрачервоний та магнітний захист); поліграфічного захисту (високий, глибокий, плаский, трафаретний друк, мікродрук).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Техніко-криміналістична експертиза документів“ на сторінці 1. Приємного читання.
