Розділ «42. Етика - невід'ємна складова професіоналізму адвоката»

- регулятивну (забезпечується взаємозв'язок спеціалістів із суспільством; набір специфічних прийомів праці);

- ціннісно-орієнтаційну (даються уявлення про моральний ідеал професіонала, професійний обов'язок, честь, совість, справедливість тощо).

Переважна більшість дисциплінарних справ, що розглядаються дисциплінарними колегіями, стосуються питань порушення норм адвокатської етики.

Значне місце в дисциплінарній практиці посідають питання, пов'язані з прийняттям доручень на ведення справи, передачі справ, відмови від виконання доручень, взаємин з клієнтами, колегами, суддями й іншими учасниками слідчого та судового процесу. Але яким би не був об'ємним кодекс адвокатської етики, він не може передбачити різноманітні нюанси діяльності адвоката, що охоплюються надзвичайно інтенсивною комунікативністю його функцій в умовах провадження справи в суді. На важливості міжособистісних комунікативних функцій юриста на будь-якій посаді, і адвоката, зокрема, акцентують увагу відомі автори-дослідники питань юридичної етики.

Не вдаючись до дискусії щодо переваг та недоліків існуючих Правил адвокатської етики в Україні, зосередимося на питаннях цієї аж занадто делікатної та тонкої сфери взаємин, які не можуть бути врегульовані на нормативному рівні, а потребують осмислення та уваги, тому що вони є живою реалією.

Чинний КПК дає визначення умов, за яких адвокат не не може виконувати обов'язки захисника і підлягає відводу.

Стаття 78 КПК "Підстави для відводу захисника, представника" встановлює що:

1. Захисником, представником не має права бути особа, яка брала участь у цьому ж кримінальному провадженні як слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, експерт, спеціаліст, перекладач.

2. Особа не має права брати участь у цьому ж кримінальному провадженні як захисник або представник також у випадках:

1) якщо вона у цьому провадженні надає або раніше надавала правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання правової допомоги;

2) зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю (зупинення дії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю або його анулювання) в порядку, передбаченому законом;

3) якщо вона є близьким родичем або членом сім'ї слідчого, прокурора, потерпілого або будь-кого із складу суду.

Згідно ст. 46 чинного КПК Загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні "Захисник не має права взяти на себе захист іншої особи або надавати їй правову допомогу, якщо це суперечить інтересам особи, якій він надає або раніше надавав правову допомогу.

Не може бути захисником особа, яка, зловживаючи своїми правами, перешкоджає встановленню істини у справі, затягує розслідування чи судовий розгляд справи, а також особа, яка порушує порядок у судовому засіданні чи не виконує розпоряджень голови під час судового розгляду справи.

Встановивши обставини, що, відповідно до наведених норм КПК, виключають участь захисника у справі, особа, яка провадить дізнання, слідчий виносять вмотивовану постанову про усунення захисника від участі в справі та повідомляють про це захисникові і підозрюваному, обвинуваченому, підсудному.

На стадії дізнання та досудового слідства питання про усунення захисника від участі у справі з підстав, передбачених КПК, за поданням особи, яка провадить дізнання, слідчого вирішує суддя за місцем провадження розслідування. Суддя розглядає подання про усунення захисника від участі у справі, вивчає матеріали, якими обґрунтовується подання, вислуховує прокурора і захисника, за необхідності опитує підозрюваного, обвинуваченого, особу, у провадженні якої знаходиться справа, після чого виносить вмотивовану постанову про усунення захисника від участі у справі чи про відмову в цьому. Постанова судді про усунення захисника оскарженню не підлягає.

Під час судового розгляду питання про усунення захисника від участі у справі, за наявності передбачених підстав вирішує суд.

Особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суд, за наявності для цього підстав, про усунення захисника від участі у справі, повідомляє відповідному органу, адвокатському об'єднанню для вирішення питання про відповідальність адвоката.

Здавалось би, Закон передбачає всі, неприпустимі, з офіційного погляду, випадки недоцільності участі певного захисника у справі. Та чи здатен Закон регулювати ситуації, де діють фактори виняткового характеру, що мають приховане психологічне навантаження?

Приклад. Тривалий час членом кримінальної колегії обласного суду працював суддя ТІ. Головною професійною рисою цієї людини було неприховане абсолютне несприйняття будь-якої захисної позиції. Він мав репутацію деспотичного, неприступного (в корупційному сенсі) судді і відвертого ненависника адвокатів.