Розділ «42. Етика - невід'ємна складова професіоналізму адвоката»

На восьмому Конгресі ООН з попередження злочинності і поводження з правопорушниками були прийняті Основні принципи, що стосуються ролі юристів. Цей документ поглиблює і розширює положення, розглянуті в попередньому документі.

Етичні проблеми юриспруденції не були проігноровані і на багатьох міжнародних форумах більш пізнього часу, і за часом збігаються з епохою початку становлення української державності.

Зміцнення позицій України на міжнародному рівні, розширення та зміцнення дружніх і ділових взаємовідносин з якомога більшою кількістю іноземних держав, підписання двосторонніх угод про правове співробітництво викликають потребу в постійних комунікативних зв'язках, взаємних контактах, залученні адвокатського корпусу до провадження судових справ у різних точках співтовариства.

Невід'ємною ознакою адвокатської професії за таких умов стає адвокатська етика як засіб спілкування адвокатів різних країн Європейського та світового співтовариства як між собою, так і з представниками судових інстанцій.

Адвокатська етика в Україні

Етичні засади адвокатської професії визначені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Стаття 4 цього Закону визначила їх так: "Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності".

17 листопада 2012 р. Установчим з'їздом адвокатів України було схвалено Правила адвокатської етики, де основним принципам адвокатської етики присвячено Розділ II Правил - "Основні принципи адвокатської етики".

Згідно з Правилами, (розд. II) адвокати у своїй повсякденній практиці керуються такими принципами: незалежність та свобода адвоката у здійсненні адвокатської діяльності, дотримання законності, домінантність інтересів клієнта, неприпустимість конфлікту інтересів, конфіденційність, компетентність та добросовісність, повага до адвокатської професії, культура поведінки, обмежене рекламування діяльності адвокатів. На етичних моментах ми зупинимось більш детально в розділі про адвокатську етику, зокрема доведеться зупинитися на питаннях співвідношення етичних принципів із законодавчими положеннями.

Законодавче декларування принципу незалежності адвоката слід розуміти як:

а) надання адвокатові права самостійно розробляти та здійснювати, в межах закону, тактику і стратегію захисту та представництва у конкретній справі при наданні правових послуг;

б) заборону тиску на адвоката з боку будь-яких приватних чи службових осіб, з метою примусити його змінити позицію на шкоду інтересам клієнта.

Однак існує поняття незалежності в етичному сенсі. Специфіка цілей і завдань адвокатури вимагає як необхідної умови належного здійснення адвокатської діяльності максимальної свободи адвоката у виконанні своїх професійних прав і обов'язків, що передбачає його незалежність від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність, зокрема, з боку державних органів, а також від впливу особистих інтересів.

Захисник не може допускати у своїй професійній діяльності компромісів, що применшували б його незалежність, з метою догодити суду, іншим державним органам, третім особам або клієнту, якщо такі компроміси розходяться з законними інтересами клієнта і перешкоджають належному наданню йому правової допомоги.

Адвокат має уникати такої діяльності, яка б ставила його в юридичну, матеріальну або моральну залежність від інших осіб, підпорядковувала його вказівкам або правилам, які можуть увійти в суперечність із нормами чинного законодавства про адвокатуру і цими Правилами, або можуть в інший спосіб перешкоджати вільному і незалежному виконанню адвокатом його професійних обов'язків.

Адвокат не зобов'язаний при виконанні доручення клієнта керуватися вказівками інших осіб щодо змісту; форм, методів, послідовності й часу здійснення його професійних прав і обов'язків, якщо вони суперечать його уявленню про оптимальний варіант виконання доручення клієнта.

Дотримання законності

Домінантність інтересів клієнтів

У межах дотримання принципу законності адвокат зобов'язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів над власними інтересами, інтересами колег, партнерів, співробітників, інтересами законних представників клієнтів чи їх опікунів, піклувальників та інших осіб, а також будь-якими іншими міркуваннями.

Адвокат повинен поважати свободу вибору клієнта і ні до прийняття доручення, ні у процесі його виконання не вчиняти перешкод до реалізації цієї свободи.

Неприпустимість представництва клієнтів із суперечливими інтересами