2) одержання відомостей у письмовому доказі виходить від осіб, які ще не займають процесуального становища сторони, інших осіб, які беруть участь у справі, експерта;
3) як правило, письмові докази створюються до виникнення цивільного спору і поза зв'язком з ним.
Залежно від підстав є такі види письмових доказів:
- за змістом: на розпорядчі та довідково-інформаційні. До перших належать накази, розпорядження, інші документи, для яких є характерним владно-вольовий характер. До других належать документи пізнавального характеру (акти, звіти, протоколи, листи тощо);
- за суб'єктом, від якого виходить документ, поділяються на:
офіційні (від держави, посадових осіб тощо, внаслідок чого мають певні реквізити) та приватні (неофіційні), тобто не пов'язані з виконанням певних повноважень;
- за способом утворення документи можуть бути: оригіналами
або копіями;
- за формою письмові докази поділяють на: прості письмові та
нотаріально посвідчені. Оспорювання письмових доказів здійснюється, як правило:
а) заявою про їх недійсність;
б) спростуванням наявних в них відомостях по суті;
в) заявою про підроблення документа.
Письмові документи зазвичай подаються в оригіналі. Якщо матеріали позовної заяви направляють до суду листом, то з метою зменшення ризику втрати оригіналів надсилають належно засвідчені копії документів. Відповідно до ст. 5 Закону "Про адвокатуру" адвокати мають право посвідчувати копії документів у справах, які вони ведуть.
Якщо до суду подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.
Глава 9. Речові докази
Речовими доказами в цивільній справі є предмети, що своїми властивостями, існуванням або походженням свідчать про обставини, які мають значення для справи. Отже, речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. Ці предмети своїм зовнішнім виглядом, властивостями, місцем знаходження можуть бути засобом для встановлення обставин справи.
Речові докази можуть бути власне доказами (наприклад, пломби на вагоні). Вони можуть одночасно бути і об'єктом спору (так, у справі про визнання права власності об'єктом спору і водночас речовим доказом є будинок). Розмір і властивості речових доказів визначають характер їх дослідження. Окремі речові докази можуть бути доставлені в суд, де проводиться їх дослідження, інші (земельні ділянки, будівлі тощо) оглядають і обслідують (якщо це потрібно) на місці.
Речові докази є індивідуальними та незамінними. Один і той самий предмет може бути речовим або письмовим доказом. Якщо суд цікавить зміст залізничної накладної або боргової розписки, то вони є письмовими доказами. Якщо ж суд цікавить факт існування цих документів, виправлення в них, сліди якоїсь речовини, то вони є речовими доказами. Витребування речових доказів і відповідальність за їх неподання такі самі, як і щодо письмових доказів.
ЦПК 2004 р. визнав речовими доказами предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. Речовими доказами є також магнітні, електронні й інші носії, що містять аудіовізуальну інформацію.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адвокат: цивільні справи» автора Зейкан Л.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ III. ПІДГОТОВКА АДВОКАТОМ ДОКАЗОВОЇ БАЗИ“ на сторінці 11. Приємного читання.