РОЗДІЛ VII. АДВОКАТ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

а) клопотання не містить вказівки на обставини, які стосуються

позовних вимог (визнання недійсною угоди внаслідок обману), тобто порушені вимоги закону щодо належності доказів;

б) клопотання містить посилання на іншу підставу, ніж заявлена у позовній заяві, а саме про визнання угоди недійсною як укладеною внаслідок тиску на позивачку. Фактично це є зміна підстави позовних вимог. У цьому разі таку зміну підстави позовних вимог потрібно викласти у письмовій формі, бо це по суті нова вимога;

в) у поданні клопотання не вказано, які саме докази містяться у кримінальній справі, що стосувалися б позовних вимог.

Тому адвокат відповідача просив у задоволенні клопотання про витребування кримінальної справи відмовити;

3) позивач (або його адвокат) має викласти суду свої міркування з питання про допустимість тих доказів, щодо яких заявлено клопотання. Наприклад, у справі як доказ було надано виписку з повідомлення, поширеного в Інтернеті. Адвокат відповідача заперечував проти такої виписки, посилаючись на те, що вона не може бути допустимим доказом, бо не відома особа, яка поширила інформацію, неможливо перевірити достовірність такої інформації, пропонована виписка з Інтернету не може вважатися повідомленням у пресі, оскільки мережа Інтернет не відповідає вимогам, які закон установлює до преси.

Судовий розгляд має підкорятися чіткому розпорядку та встановленій законом послідовності процесуальних дій. Такий усталений порядок судового розгляду сприяє встановленню робочого ритму судового засідання для учасників процесу та забезпечує виконання певних обов'язкових судових процедур, потрібних для вирішення справи, а відтак сприяє відправленню правосуддя та забезпечує рівноправність сторін.

Цивільно-правовий кодекс встановлює правила поведінки для осіб, присутніх у залі судового засідання. Це важливі правила, що сприяють створенню офіційної та водночас ділової обстановки у судовому засіданні. Вони є не лише проявом поваги до державного органу, а й лакмусовим папірцем ставлення людини до влади, перевіркою на лояльність. Якщо президент країни входить до зали, а посадові особи не встають, це дає підстави для роздумів і певних висновків.

Проте громадяни, які вперше приходять до суду, можуть не знати правил поведінки в суді. Очевидно, що ці правила має бути їм роз'яснено завчасно, а також вивішено у коридорі. Оскільки питання порядку в залі засідань і допуску до зали покладено на судового розпорядника, то було б доцільним, якби обов'язки присутніх у залі було їм роз'яснено судовим розпорядником, як і заходи процесуального примусу, які можуть бути застосовані судом, а також передбачену адміністративну відповідальність за вчинення адміністративного проступку (ст. 185-3 Кодексу про адміністративні правопорушення "Прояв неповаги до суду").

Отже, особи, присутні у залі, мають встати, коли заходить і виходить суд. Рішення у справі заслуховують стоячи і мовчки. Особи дають пояснення, консультації тощо до суду стоячи.

Відступ від цього правила допускається з дозволу головуючого.

Один із найвідоміших адвокатів Закарпаття втратив на війні ногу. Ходив з милицями. І хоча судді дозволяли йому не вставати, він, демонструючи повагу до суду, завжди вставав у передбачених процесом випадках.

Обов'язки присутніх у залі стосуються і преси. Будь-які відео- та звукозаписи, якщо вони проводяться за допомогою стаціонарної апаратури, має бути попередньо погоджено з судом. Стаціонарні камери, націлені на свідка й інших учасників процесу, дійсно можуть негативно вплинути на перебіг судового процесу. Це є своєрідним тиском на суд. Тому слід визнати правильною позицію судів, які здебільшого відмовляють у проведенні відеозйомки за допомогою стаціонарної апаратури. У цих випадках мають переважати інтереси правосуддя, а певної телекомпанії. Наприклад, в американських судах взагалі забороняється фотографувати або здійснювати відеозапис.

Так, ст. б Конвенції про захист прав людини та основних свобод передбачає, що "судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть не допускатися до зали засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах збереження моралі, громадського порядку або національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін чи в разі крайньої потреби, якщо, на думку суду, в особливих випадках публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя".

Щодо здійснення звукозапису за допомогою нестаціонарної апаратури, то, відповідно до ст. 9 Закону "Про судоустрій України", для цього не потрібно спеціального дозволу суду.

Особи, присутні у залі засідань, зобов'язані додержуватись встановленого порядку та беззаперечно підкорятися розпорядженням головуючого.

Докладніше слід сказати про адвокатів і прокурорів. Саме вони мають бути зразком поведінки у судовому засіданні. Хоч як би неправильно діяв суддя, адвокат не має права на демонстративні акції: залишення зали судового засідання, протести тощо. Навіть заперечення на дії головуючого адвокат має оголошувати спокійним і врівноваженим тоном. Судця і без цього знає, де він перегнув палку і зробив зайве. І не варто повсякчас на цьому наголошувати. Така поведінка адвоката сприятиме переходу справи у спокійне русло, навіть у випадку, якщо суддя припустився помилки.

Документи й інші матеріали передаються суду через судового розпорядника. Це хоча й нова, проте важлива норма судового процесу, що наголошує на нейтральності та незалежності суду.

В одному із судових процесів прокурор, який брав участь у справі, демонструючи той чи інший доказ, підходив до столу суддів, брав відповідний том справи, гортав його і зачитував текст, не питаючи про це дозволу суду. У клієнтів адвоката створилось враження, що господарем у процесі є прокурор. У результаті адвокат змушений був звернути увагу суду на неправильні дії прокурора. За наявності в суді судового розпорядника така проблема вже не виникає.

Для адвоката та його довірителя важливо забезпечити добрі, ділові стосунки із суддею. Отже, і адвокат, і його довіритель зобов'язані демонструвати повагу до судді, не перебивати його на слові, бути чемним і ввічливим, не підвищувати голос, беззаперечно виконувати всі вказівки та вимоги судці. Іноді довірителю важко втриматись від підозр у нечесності судді тощо. Це може призвести до напруження стосунків із суддею до того, що суддя через психологічну несумісність не зможе розважливо і спокійно сприймати докази у справі. В таких випадках належить провести відповідну роботу з довірителем, роз'яснити йому, що своєю поведінкою він шкодить власним інтересам.