Розділ 4. Загальна характеристика суб'єктів аграрного права

9) Інспекції державного технічного нагляду обласної, Київської та Севастопольської міської державних адміністрацій (Типове положення затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1996 р. № 59 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. № 1533).

Відносини органів місцевого самоврядування з сільськогосподарськими підприємствами, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, врегульовуються ст. 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р. Ці відносини будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Виробництво, первісну переробку й реалізацію власновиробленої сільськогосподарської продукції здійснюють сільськогосподарські підприємства, які можна класифікувати за такою схемою: залежно від форм власності; залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду; залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції.

1. Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти сільськогосподарські підприємства таких видів:

- приватне (приватно-орендне) підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

- комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

- державне підприємство, що діє на основі державної власності;

- підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності);

- іноземне підприємство, внески до статутного фонду якого становлять сто відсотків. Якщо іноземні внески становлять не менше десяти відсотків, таке сільськогосподарське підприємство визнається підприємством з іноземними інвестиціями.

2. Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного (складеного) фонду (капіталу) в Україні діють підприємства кооперативні, корпоративні та унітарні.

Сільськогосподарські підприємства кооперативного типу створюються на основі Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" від 17 липня 1997 р. і мають дві організаційно-правові форми: сільськогосподарський виробничий кооператив і сільськогосподарський обслуговуючий кооператив. Сільськогосподарський виробничий кооператив - це юридична особа, утворена шляхом об'єднання фізичних осіб, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства на засадах обов'язкової трудової участі у процесі виробництва. Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив - кооператив, створений для надання послуг переважно членам кооперативу та іншим особам з метою провадження їх сільськогосподарської діяльності.

Корпоративними сільськогосподарськими підприємствами визнаються господарські товариства. Сільськогосподарськими товариствами є підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. Господарське товариство може діяти у складі одного учасника у разі викупу ним всіх акцій чи часток у статутних фондах інших видів господарських товариств.

Правовою основою створення і діяльності сільськогосподарських товариств є закони України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р, та "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 р. Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Сільськогосподарські товариства створюються переважно у формі акціонерних товариств та товариств з обмеженою і додатковою відповідальністю. Існують поодинокі випадки створення повних і командитних сільськогосподарських товариств. Слід зазначити, що тимчасово до травня 2011 р. діє дозвіл на функціонування вже створених відкритих і закритих сільськогосподарських товариств. При досягненні зазначеного терміну набуде чинності вимога зміни їх форми на публічні або приватні акціонерні товариства. Щодо новостворюваних акціонерних товариств така вимога діє з кінця жовтня 2008 р. При цьому публічним є акціонерне товариство, яке може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій, тоді як приватне акціонерне товариство - тільки приватне розміщення акцій.

Унітарне сільськогосподарське підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Наділяючи унітарні підприємства відокремленим майном і надаючи їм прав юридичної особи, держава тим самим включає їх у майновий оборот з юридично забезпеченою можливістю виступати в ньому від власного імені. Унітарними є підприємства державні, комунальні та підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Діяльність державних унітарних сільськогосподарських підприємств базується на положеннях ст. 73 ГК України, а комунальних - ст. 78 ГК України. Позитивом є те, що розроблено Примірний статут державного підприємства, віднесеного до сфери управління Міністерства аграрної політики України, затверджений наказом Міністерства аграрної політики України від 12 грудня 2008 р. № 826.

Приватними унітарними сільськогосподарськими підприємствами є приватні сільськогосподарські підприємства (ПСП) та приватно-орендні сільськогосподарські підприємства (ПОСП), які сьогодні займають значну частку серед діючих сільськогосподарських підприємств. Перше із названих підприємств виникло з досить нечіткої конструкції "приватне підприємство", введене ст. 2 Закону України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 р. (нині закон втратив чинність на підставі Господарського кодексу України), а інше - з указів Президента України, спрямованих на реформування аграрного сектора економіки. Вживання цих назв є не зовсім відповідним. Посилання на "приватність" свідчить лише про форму власності підприємства, а не про його вид. Адже приватними є й кооперативи, сільськогосподарські товариства, фермерські господарства тощо. Водночас якісна ознака "орендне" відбиває лише один із способів формування відокремленого майна сільськогосподарського підприємства і тому застосовна до різних його організаційно-правових форм. Реалії сьогодення свідчать, що переважна більшість нинішніх сільськогосподарських підприємств застосовує у своїй діяльності оренду часток майнових комплексів реформованих КСП. При цьому у назві цих сільськогосподарських підприємств (сільськогосподарський виробничий кооператив, фермерське господарство або сільськогосподарське товариство), визначених окремими спеціальними законами, відсутня вказівка на орендну основу їх господарювання, що не змінює сутності названих організаційно-правових форм та їх структури.

Зараз відсутні будь-які правові акти, що визначають правовий статус приватних і приватно-орендних сільськогосподарських підприємств. Тому ці суб'єкти аграрного права належать до підприємств із невизначеним правовим статусом. їх діяльність базується на загальних засадах, визначених ст. 113 (щодо приватних підприємств) та ст. 115 ГК України (щодо орендних підприємств).

Приватним сільськогосподарським підприємством є фермерське господарство. Спеціальний однойменний Закон України "Про фермерське господарство" визначає фермерське господарство як форму підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

За своєю правовою природою фермерське господарство є унітарним підприємством. Так, фермерське господарство може бути створене одним громадянином України, засновник є, як правило, головою фермерського господарства, який представляє його перед органами державної влади; підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об'єднаннями відповідно до закону, а також укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії.

Водночас при створенні фермерського господарства одним із членів сім'ї інші члени сім'ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту. У цьому разі фермерське господарство набуває рис як корпоративного, так і кооперативного типу. Наприклад, при існуванні кількох членів (особливо за наявності серед них родичів) майно фермерського господарства набуває режиму спільної часткової власності, що є характерним для підприємств корпоративного типу. Так само обов'язкова вимога прийняття особистої трудової участі членами у діяльності фермерського господарства накладає на це підприємство кооперативні ознаки.