Розділ «Модуль 4. Правове становище окремих суб'єктів господарювання в сільському господарстві»

Розділ 11. Правове становище державних сільськогосподарських підприємств

1. Поняття державного сільськогосподарського підприємства

Державні сільськогосподарські підприємства посідають особливе місце серед сільськогосподарських підприємств. Це зумовлено важливістю їх економічної ролі в агропромисловому комплексі та інших галузях народного господарства в цілому. За даними Державного комітету статистики України станом на 1 січня 2009 р. у нашій державі функціонувало 354 державних сільськогосподарських підприємства, що становило 0,6 відсотка від загальної кількості суб'єктів аграрного господарювання.

Державне сільськогосподарське підприємство являє собою підприємство, яке не є власником закріпленого за ним майна. Воно перебуває в державній власності і надається йому на праві повного господарського відання або оперативного управління не тільки для виробництва найважливіших видів сільськогосподарської продукції, а й спеціальних видів рослин, наприклад для потреб медичної, парфумерної та інших галузей народного господарства.

Державне сільськогосподарське підприємство - це заснований на державній власності самостійний статутний суб'єкт господарювання, який має статус юридичної особи публічного права і здійснює виробничу (виробляє продукти харчування, продовольство та сировину рослинного і тваринного походження) та підприємницьку діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). Таке підприємство має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням.

Державні сільськогосподарські підприємства залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду поділяються на унітарні та корпоративні.

Зі змісту ст. 73 ГК України можна зробити висновок, що державне унітарне сільськогосподарське підприємство створюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери управління цього органу. Воно також може бути створене внаслідок адміністративного поділу іншого підприємства відповідно до антимонопольного законодавства України. Створення державного унітарного сільськогосподарського підприємства шляхом відокремлення здійснюється зі збереженням за новими підприємствами взаємних зобов'язань та укладених договорів з іншими суб'єктами господарювання.

Державне унітарне сільськогосподарське підприємство згідно з ч. 7 ст. 74 ГК України може бути перетворене у випадках та порядку, передбачених чинним законодавством, на корпоратизоване підприємство (державне акціонерне товариство). Особливості діяльності таких державних акціонерних товариств, якими є ДАК "Хліб України" та HAK "Украгролізинг", визначаються їх статутами. Управління корпоративними правами цих акціонерних компаній здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про управління корпоративними правами держави в агропромисловому комплексі" від 25 жовтня 2006 р. № 1473.

Важливе значення для визначення правосуб'єктності державного сільськогосподарського підприємства має його статут (гл. 8 ГК України), який затверджується власником майна суб'єкта господарювання чи його представниками. У статуті містяться відомості про найменування й місцезнаходження підприємства, мету й предмет його діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління та контролю; їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання; а також про інші особливості організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством.

Спеціального закону про державні сільськогосподарські підприємства досі не прийнято. До головних ознак державних унітарних сільськогосподарських підприємств належать: це організація з правами юридичної особи, яка не є власником закріпленого за нею майна, утворюється в розпорядчому порядку компетентним органом державної влади; його майно перебуває в державній власності; воно створюється не лише для виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, його діяльність спрямована також на реалізацію національних і регіональних виробничих та науково-технічних програм і розвиток аграрного сектора економіки в цілому; внутрішньогосподарське управління здійснюється керівником підприємства, що призначається органом, до сфери управління якого входить відповідне підприємство.

Обсяг прав та обов'язків державних сільськогосподарських підприємств залежить, передусім, від правового режиму майна, закріпленого за ними. Так, майно державного унітарного сільськогосподарського підприємства перебуває в державній власності й закріплюється за ним на праві господарського відання.

На сьогодні до державних унітарних сільськогосподарських підприємств належать: машино-випробувальні станції, дослідні заводи сільськогосподарського машинобудування, насінницькі та племінні заводи й підприємства, кінні заводи, іподроми, державні заводські конюшні, селекційно-гібридні центри, дослідно-селекційні станції, сортовипробувальні станції, звірорадгоспи, тваринницькі комплекси, птахофабрики, парниково-тепличні комбінати, підприємства з відтворення цінних та анадромних видів риб (рибокомбінати, рибоводно-меліоративні станції, нерестововиросні господарства), підприємства, які вирощують ефіроолійні та лікарські рослини і культури, що містять наркотичні та отруйні речовини, а також підсобні господарства несільськогосподарських державних (комунальних) підприємств, які мають відокремлене майно і наділені правами юридичної особи.

На сьогодні в Україні не існує сільськогосподарських казенних підприємств (хоча теоретично зберігається можливість їх створення). Таким чином, державне унітарне сільськогосподарське підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту та на засадах господарської автономії, самофінансування, комерційного розрахунку і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном.

2. Правовий режимі майно та земель державних сільськогосподарських підприємств

Виходячи із правосуб'єктності державного сільськогосподарського підприємства, воно має на праві господарського відання майно та на праві постійного користування земельні ділянки, на яких здійснює сільськогосподарську діяльність. Майно державного сільськогосподарського підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. Статутний фонд державного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно входить, до реєстрації цього підприємства як суб'єкта господарювання.

Право господарського відання є речовим правом державного сільськогосподарського підприємства, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Статтею 136 ГК України передбачено, що суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника. Майновий стан державного сільськогосподарського підприємства визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності. Зміна правового режиму майна державного сільськогосподарського підприємства здійснюється за рішенням власника (власників) майна. Також правовий режим майна державного сільськогосподарського підприємства може бути змінений шляхом приватизації майна державного підприємства. Правовий режим майна таких підприємств може бути змінений шляхом здачі цілісного майнового комплексу підприємства або майнового комплексу його структурного підрозділу в оренду.

Державні сільськогосподарського підприємства зобов'язані на основі даних бухгалтерського обліку складати фінансову звітність, проводити інвентаризацію належного їм майна для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, надавати фінансову звітність відповідно до вимог закону та їх установчих документів. Джерелами формування майна цих підприємств є: грошові та матеріальні внески власника (власників); доходи від реалізації продукції (робіт, послуг); капітальні вкладення і дотації з бюджетів; надходження від здачі в оренду майнових об'єктів (комплексів), придбання майна інших суб'єктів господарювання; кредити банків та інших кредиторів.

Державні сільськогосподарські підприємства не мають права передавати безоплатно закріплене за ним майно іншим підприємствам, організаціям, установам і громадянам, крім випадків, передбачених законодавством; відчужувати, віддавати в заставу майнові об'єкти, що належать до основних засобів, закріплених за підприємством. Відповідно до свого правового становища державні унітарні комерційні сільськогосподарські підприємства можуть створювати дочірні підприємства здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних підрозділів підприємство може лише за згодою органу державної виконавчої влади, до сфери управління якого воно належить. Державні сільськогосподарські підприємства формують виробничі програми, визначають перспективи свого економічного і соціального розвитку, вибирають постачальників і споживачів з урахуванням доведених до них в установленому порядку державних замовлень і державних контрактів. Прийняття і виконання таких замовлень і контрактів для державного підприємства є обов'язковим.