Розділ 9. Державні сільськогосподарські інспекції-органи державного контролю в АПК

1. Загальна характеристика контрольно-інспекційних органів у АПК

Законодавством України передбачено створення і функціонування низки органів (інспекції, служби, департаменти), які мають спільні риси - контролюють окремі ділянки сільськогосподарського виробництва, що є їх основним призначенням, організаційно і функціонально пов'язані з Міністерством аграрної політики України, очолюються Головними державними інспекторами у відповідній галузі і мають повноваження щодо притягнення правопорушників у відповідній галузі до адміністративної відповідальності.

Державні сільськогосподарські інспекції входять до структури Мінагрополітики України, що обумовлює специфіку компетенції інспекцій. Отже, функції державних сільськогосподарських інспекцій є частиною функцій міністерства. Відмінності між функціями Мінагрополітики і державних сільськогосподарських інспекцій полягають у тому, що міністерство здійснює постійне і всеохоплююче керівництво функціонуванням галузі, а інспекційні органи зорієнтовані на контроль за дотриманням спеціальних норм і правил суб'єктами, які самостійні у своїй оперативній діяльності. Цей вплив на підконтрольні суб'єкти є значно вужчим, ніж передбачають завдання керівництва вищестоящого органу (Мінагрополітики).

Юридичні основи регулювання правового становища державних сільськогосподарських інспекцій включають у себе:

- закон, який передбачає функціонування інспекційного органу в певній підгалузі;

- постанову або рішення вищестоящого органу (як правило, Кабінету Міністрів України) про утворення відповідної інспекції;

- положення про дану інспекцію, що видається на розвиток установчого акта;

- юридичні та технічні норми, контроль та нагляд за дотриманням яких покликана здійснювати дана інспекція;

- методичні вказівки щодо особливостей проведення інспекторської роботи, виявлення порушень, їх фіксації тощо, закріплені, як правило, у вигляді інструкції, що видається самою інспекцією.

Особливістю контрольно-інспекційних органів є їх подвійна організаційна природа. З одного боку, кожна держінспекція являє собою немов би складову частину відповідного апарату галузевого управління (наприклад міністерства, з яким держінспекція безпосередньо пов'язана спільністю завдань і, відповідно, своєю структурою). Але, з іншого боку, в силу специфіки повноважень і методів діяльності, держінспекції наділені і певною організаційною відокремленістю. Знаходячись у більшості випадків у віданні якого-небудь галузевого органу державного управління і керуючись його завданнями, кожна держінспекція, разом з тим, в організаційно-структурному відношенні отримує певну автономію, має особливе Положення, в якому передбачена структура, повноваження і порядок діяльності держінспекцій.

В Україні контрольно-інспекційні органи у сільському господарстві об'єднуються у систему, на чолі якої знаходиться Мінагрополітики України, що здійснює функціональне і організаційне керівництво ними. Кабінет Міністрів України в окремих випадках здійснює організаційне керівництво такими органами у встановленому порядку спільно з Мінагрополітики.

2. Сільськогосподарські інспекції у рослинництві

3. Сільськогосподарські інспекції у тваринництві та рибницькій галузі

Тваринництво є однією з визначальних для життєдіяльності суспільства галузей, тому в кожній країні на державному рівні створені органи, які відповідають за безпеку цієї галузі. В Україні існує система ветеринарних органів, які об'єднані у Державний департамент ветеринарної медицини. Ця система функціонує на підставі розвиненого галузевого законодавства, що включає Закони України "Про ветеринарну медицину", "Про безпечність та якість харчових продуктів" та низку підзаконних актів.

Окремою галуззю, яка перебуває на стику сільського господарства та використання природних живих ресурсів, є рибництво, що передбачає спеціальне використання риб та інших водних живих ресурсів згідно із законодавчим визначенням - усі види використання риб, інших водних живих ресурсів (за винятком любительського та спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування), що здійснюється шляхом їх вилучення (лов, добування, збирання тощо) з середовища перебування.

Ветеринарією називається система наук, що вивчають хвороби тварин, методи запобігання і лікування хвороб, питання підвищення продуктивності тваринництва і засоби захисту людей від хвороб, властивих тваринам і людині.

Діяльність суб'єктів племінної справи у тваринництві врегульована Законом України "Про племінну справу у тваринництві". Закон регулює відносини у галузі племінної справи у тваринництві, визначає права та обов'язки власників і споживачів племінних (генетичних) ресурсів, встановлює вимоги до якості та порядку використання цих ресурсів, визначає систему селекції та основи державного контролю за дотриманням законодавства про племінну справу у тваринництві, а також порядок фінансування племінної справи у тваринництві.

Нормативно-правовою базою функціонування інспекції є Тимчасове положення про Департамент ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією Міністерства аграрної політики України, затверджене наказом Мінагрополітики "Про положення про структурні підрозділи Мінагрополітики України" від 8 листопада 2000 р. № 222. У Положенні зазначено, що воно діє до моменту створення, згідно зі ст. 15 Закону України "Про племінну справу у тваринництві" від 21 грудня 1999 р., системи державної племінної служби.

Департамент ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією є самостійним структурним підрозділом центрального апарату Міністерства аграрної політики України. Департамент очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади міністром. Інші працівники Департаменту призначаються на посаду і звільняються з посад у встановленому у Міністерстві порядку. Начальник Департаменту здійснює керівництво його діяльністю і несе персональну відповідальність за виконання функцій Департаменту, організацію роботи, додержання правил внутрішнього трудового розпорядку і дисципліни у Департаменті. Структура і чисельність працівників Департаменту визначається штатним розкладом Міністерства аграрної політики України.