Засади, пріоритети і засоби зовнішньої політики України

Україна в Європі і світі

Засади, відповідно до котрих Україна формує зовнішньополітичний курс, ґрунтуються на дотриманні загальновизнаних норм і принципів міжнародного права, Статуту ООН, Гельсінського Заключного акта, Паризької хартії для нової Європи й інших документів ОБСЄ. У міжнародному праві принципи мирного співіснування, поважання загальнолюдських цінностей, активної співпраці на міжнародній арені є визначальними. Вони передбачають на взаємній основі: суверенну рівність і поважання суверенітету; територіальну цілісність та непорушність кордонів; невтручання у внутрішні справи; дотримання й виконання міжнародних договорів, зобов'язань; урегулювання міжнародних спорів і конфліктів тільки мирними, політичними засобами.

Серед зовнішньополітичних цілей, що за багатьма параметрами збігаються із завданнями національної безпеки, виокремлюються: утвердження і розвиток України як незалежної демократичної держави; забезпечення стабільності міжнародного становища України; збереження територіальної цілісності держави та недоторканності її кордонів; входження національного господарства до світової економічної системи для його повноцінного економічного розвитку, підвищення добробуту народу; захист прав та інтересів громадян України, її юридичних осіб за кордоном; створення умов для підтримання контактів із зарубіжними українцями і вихідцями з України, надання їм допомоги згідно з нормами міжнародного права; поширення у світі образу України як надійного і передбачуваного партнера.

Основними пріоритетами для зовнішньої політики нашої держави є:

• забезпечення її належної ролі у формуванні сучасної архітектури європейської та регіональної безпеки;

• зміцнення міжнародних гарантій безпеки України, послаблення залежності від тиску окремих держав та їхніх угруповань;

• ефективне використання міжнародних і національних засобів для захисту життя та інтересів українських громадян за кордоном;

• прагнення у відносинах з ключовими міжнародними партнерами проводити ефективну, прагматичну, збалансовану зовнішню політику, ґрунтовану на відстоюванні власних національних інтересів та невтручанні у суперечності між ними;

• введення України в процес світового економічного розвитку, оскільки в процесі глобалізації виявилась майже абсолютна закономірність: жодна країна не здатна досягти серйозного економічного піднесення добробуту населення без зростаючого залучення у світову економіку;

• прагнення до оволодівання передовими технологіями, котрі забезпечують сумісність із найсучаснішими засобами інформації, зв'язку і транспорту;

• участь у європейській інтеграції, що є головним пріоритетом зовнішньополітичної діяльності держави, адже така стратегія істотно впливає на весь спектр зовнішньополітичних пріоритетів, у тому числі й формування нової моделі національної безпеки.

Розвиваючи принципові положення, визначені Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р., Зверненням до парламентів і народів світу від 5 грудня 1991 р., Постановою про ратифікацію Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав від 10 грудня 1991 р. і Заявою Верховної Ради України з приводу укладення Україною Угоди про Співдружність Незалежних Держав від 20 грудня 1991 р., Заявою про без'ядерний статус України від 24 жовтня 1991 р. і Постановою про додаткові заходи щодо забезпечення набуття Україною без'ядерного статусу від 9 квітня 1992 р., а також іншими документами, ухваленими Верховною Радою України, суворо дотримуючись загальновизнаних норм і принципів міжнародного права, Українська держава реалізує зовнішню політику на таких засадах:

• 1. Здійснювати відкриту зовнішню політику та прагнути до співробітництва з усіма заінтересованими партнерами, уникаючи залежності від окремих держав чи груп держав.

• 2. Розбудовувати українські двосторонні й багатосторонні відносини з іншими державами та міжнародними організаціями на основі принципів добровільності, взаємоповаги, рівноправності, взаємовигоди, невтручання у внутрішні справи.

• 3. Не ворогувати з жодною державою.

• 4. Засуджувати війну як знаряддя національної політики, додержуватися принципу незастосування сили та загрози силою і прагнути до розв'язання будь-яких міжнародних спорів винятково мирними засобами.

• 5. Не ставити територіальних претензій до сусідніх держав і не визнавати жодних територіальних претензій до себе.

• 6. Неухильно дотримуватися міжнародних стандартів прав людини, забезпечувати права національних меншин, котрі проживають на території України, і вживати належних заходів до збереження національної самобутності зарубіжних українців згідно з нормами міжнародного права.

• 7. У сучасних умовах додержуватися прав людини, що є не лише внутрішньою справою окремих держав.

• 8. Дотримуватися принципу неподільності міжнародного миру та міжнародної безпеки і вважати: загроза національній безпеці будь-якої держави становить загрозу загальній безпеці й миру в усьому світі. У зовнішній політиці вона обстоює підхід: "Безпека для себе - через безпеку для всіх".

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Україна в Європі і світі» автора Галик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Засади, пріоритети і засоби зовнішньої політики України“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Україна в Європі та світі - складова формування і розвитку нової системи міжнародних відносин

  • Засади, пріоритети і засоби зовнішньої політики України
  • Джерела формування цілей, засад та засобів зовнішньої політики України

  • Міжнародне визнання незалежної України

  • Розділ 2. Міжнародна політика України після розпаду СРСР. Створення СНД

  • Проблеми інтеграції України в рамках СНД

  • Україна в системі економічно-фінансових організацій СНД

  • Україна в Організації Чорноморського економічного співробітництва

  • Україна - член регіональних економічних угруповань у межах СНД

  • Україна і зона вільної торгівлі СНД

  • Розділ 3. Взаємовідносини України з Російською Федерацією

  • Питання правонаступництва власності колишнього СРСР в українсько-російських відносинах. Без'ядерний статус України і політика Росії

  • Територіальні питання та проблеми Чорноморського флоту в українсько-російських відносинах

  • Розділ 4. Створення організації об'єднаних націй та участь України в її роботі

  • Україна в організаційних структурах ООН

  • Допомога ООН під час ліквідації Чорнобильської катастрофи. Миротворча діяльність України в рамках ООН

  • Розділ 5. Відносини України з Євросоюзом -перспективні шляхи співпраці

  • Європейський вибір України - визначальний вектор зовнішньополітичної діяльності

  • Галузеві взаємовідносини України з Європейським Союзом

  • Сфера безпеки й оборони у рамках співробітництва між ЄС та Україною

  • Співробітництво України і ЄС у сфері охорони довкілля

  • Співпраця України з ЄС у сфері науки і технології, дослідження та розвитку

  • Регіональне співробітництво між Україною та ЄС

  • Євроінтеграційний курс України - позитиви та негативи

  • Розділ 6. Участь України у міжнародній безпеці. співпраця з НАТО: проблема членства

  • Створення та структура Північноатлантичного альянсу

  • Взаємовідносини між Україною та НАТО

  • Основні галузі співпраці України з НАТО

  • Основні результати практичного співробітництва

  • Вступ України до НАТО: переваги та недоліки членства

  • Недоліки

  • Розділ 7. Взаємовідносини України з країнами центрально-східної Європи

  • Відносини України з Республікою Польща

  • Україна та Румунія

  • Українсько-словацькі політичні відносини

  • Взаємовідносини України з Чеською Республікою

  • Розділ 8. Етапи налагодження зовнішньополітичних контактів України з державами західної Європи

  • Українсько-німецькі відносини

  • Українсько-британська співпраця

  • Політичний діалог України з Італією

  • Франція як важливий чинник Європейської і трансатлантичної інтеграції України

  • Розділ 9. Формування міждержавних дипломатичних зв'язків України зі сполученими штатами Америки та Канадою

  • Встановлення дипломатичних відносин між Україною й Канадою

  • Розділ 10. Близькосхідний і Азійський вектор зовнішньої політики України

  • Формування українсько-іранських відносин

  • Розвиток українсько-ізраїльських узаємин

  • Розвиток відносин із провідними державами Азійсько-Тихоокеанського регіону

  • Українсько-китайські торговельно-економічні відносини

  • Розвиток відносин з Японією. Українсько-японське економічне та політичне співробітництво

  • Післямова