Євроінтеграційний курс України - позитиви та негативи

Україна в Європі і світі

Євроінтеграційні прагнення України стали невід'ємними реаліями політичного сьогодення, а європейські орієнтири набули практичного втілення у низці рішень та дій і Української держави, й офіційних органів Євросоюзу.

Країни - члени ЄС чітко та урочисто висловили у Спільній пропозиції в листопаді 1994 р. намір підтримувати незалежність, територіальну цілісність і суверенітет України. ЄС запропонував реальну підтримку Україні через передання ноу-хау в рамках своєї програми "ТАЦІС". Створюючи основу для цієї діяльності, він розпочав переговори для формування рамок, Угоди про партнерство та співробітництво, спрямованих на посилення діалогу та забезпечення рівноправного партнерства фактично у всіх сферах потенційної співпраці.

Щодо політичних переваг інтеграції України до ЄС, то вони пов'язані насамперед із формуванням надійних механізмів політичної стабільності, демократії та безпеки. Зближення з ЄС є гарантією, а виконання його вимог - інструментом розбудови демократичних інституцій в Україні. Крім того, членство в ЄС відкриє шлях до колективних структур спільної безпеки Євросоюзу, забезпечить ефективнішу координацію дій із європейськими державами у сфері контролю за експортом і нерозповсюдженням зброї масового знищення, активізує співробітництво у боротьбі з організованою злочинністю, контрабандою, нелегальною міграцією, наркобізнесом і под.

Характеризуючи політичний аспект реалізації європейської політики сусідства, наголосимо: ключовим завданням Плану дій у політичній сфері стало прискорення трансформації України від тоталітарного до громадянського суспільства і правової держави, в якій демократія, права та свободи людини є вищими соціальними цінностями. Україна домоглася значного прогресу у сфері політичного розвитку. Складовими поступу стали: проведення, відповідно до євростандартів, парламентських виборів 26 березня 2006 р.; формування Уряду згідно з оновленою Конституцією України; ліквідація Обмежень для ЗМІ (за індексом свободи ЗМІ Україна утримує першість серед країн - сусідів ЄС).

Індикатором досягнутого Україною прогресу були кроки Європи, спрямовані на її більшу відкритість - Україна стала другою серед країн - сусідів Євросоюзу (після РФ), котрим надана можливість налагоджувати широку комунікацію з ЄС через спрощені процедури перетину кордонів. Незважаючи на негативний вплив на характер нинішнього діалогу "Україна - ЄС" політичної кризи, пов'язаної з протистоянням основних гілок влади, її правове врегулювання означатиме підтвердження здатності України самостійно долати складні кризові ситуації у кращих традиціях європейської демократії, застосовуючи засоби громадянського суспільства. Успіх подальшого політичного діалогу з ЄС значно залежатиме від прогресу в створенні нової конституційно закріпленої моделі політичної системи й гармонізації повноважень законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні, забезпечення консенсусного підходу всіх владних центрів до тлумачення внутрішньої та зовнішньополітичної стратегії держави.

Проблема економічної інтеграції для України належить до першочергових. Для України як однієї з найбільших європейських держав особливо важлива інтеграція саме з країнами Європи. Сьогодні ефективна інтеграція України до світового економічного простору є нагальним завданням розбудови державності й економіки. Загалом процес економічної інтеграції відбувається тоді, коли дві або більше країн об'єднуються разом для створення ширшого економічного простору з метою забезпечення кращих умов торгівлі, збільшення розмірів ринку, використання ефекту масштабу виробництва (для країн з малою ємністю національного ринку), розширення торгівлі паралельно з поліпшенням інфраструктури, поширення передових технологій, стимулюванням конкуренції.

Процес міжнародної економічної інтеграції України має певні особливості:

• 1. Наша держава ще не визначилась повністю з основними напрямами та механізмом структурної перебудови економіки, оскільки критерії цього процесу повинні вироблятися з урахуванням особливостей розвитку світової системи господарювання, а також реальних можливостей і напрямів інтегрування до неї України.

• 2. Гостро постають питання і безпеки у сфері зовнішньоекономічних відносин, і взагалі економічної безпеки, які необхідно розв'язувати з позицій активного конкурентного протистояння на світовому ринку.

• 3. Існують певні суперечності регіонального характеру, усунення котрих можливе лише на довгострокових договірних засадах через активне введення до інтеграційних процесів із визначенням глобальних національних пріоритетів та їхнім збалансуванням з іншими, що існують у світовому економічному просторі.

• 4. Спроби активного спілкування та діалогу з міжнародними фінансовими інститутами - як гарантами входження України до світового ринку і оновлення економіки - поки що спричиняють неадекватну реакцію широких кіл української громадськості, оскільки досі чітко не визначено орієнтири нашої держави ні в розвитку внутрішньої економіки, ні в пошуках її майбутнього місця у світовому господарстві.

Чинником розвитку процесу інтегрування України з ЄС є зовнішньоекономічна політика держави, весь комплекс проблем зі створення договірного простору та гарантування національної безпеки, розвитку всіх форм зовнішньоекономічного співробітництва, орієнтації на глобальні зміни й тенденції - це може привести до позитивних змін у становищі України в європейському просторі. Розвиток відносин з ЄС у довгостроковій перспективі має залишатися одним із пріоритетів зовнішньоекономічної політики України. Основні зусилля мають спрямовуватися на:

• інтеграцію господарства України до загальноєвропейського економічного простору внаслідок розширення доступу українських товарів на європейські ринки, ліквідацію економічних бар'єрів у торгівлі, поглиблення виробничої кооперації;

• підтримання вітчизняних товаровиробників і вдосконалення міжнародно-правового механізму захисту їхніх інтересів;

• гармонізацію економічного законодавства відповідно до стандартів ЄС і СОТ, формування економічних і правових передумов для створення зони вільної торгівлі "Україна - ЄС".

Отже, для України європейська економічна інтеграція - це шлях модернізації економіки, подолання технологічної відсталості, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника, вихід на світові ринки, передусім на ринок ЄС. Як невід'ємна частина Європи, Україна орієнтується на чинну в провідних європейських країнах модель соціально-економічного розвитку.

Розглядаючи соціальні переваги членства в ЄС, зауважимо, що вони пов'язані з наявними тут високим рівнем соціальних стандартів і розвитку гуманітарної сфери, ефективним захистом прав працівників, розвинутою системою охорони довкілля. Наслідком інтеграції України до ЄС стануть суттєві зміни у забезпеченні права на вільне працевлаштування, адекватної оплати та безпеки праці, гарантій соціального забезпечення, належних умов життя громадян, охорони здоров'я, освіти, культури, соціального захисту і соціального страхування відповідно до європейських стандартів.

Прагматичність інтересів ЄС у стратегії "сусідства" щодо України визначається декількома чинниками: формуванням на своїх східних кордонах поясу стабільності й безпеки; відсутністю в ЄС чіткої й узгодженої концепції європейського інтеграційного процесу, а також загального бачення майбутнього єдиної Європи. Прийнята стратегія Східного партнерства може допомогти Україні виробити власний шлях і методологію успішної інтеграції до ЄС. Серед сучасних підходів до європейської інтеграції домінуючими є три основні концепції: 1) "останніх кордонів", яку підтримує найконсервативніша частина політичної еліти ЄС; основна її теза полягає в тому, що Європа "стомилася" від розширення; 2) "тривалого зближення"; вона визнає можливість приєднання до ЄС східних сусідів. Для України - це варіант політики Східного партнерства та зближення з європейськими країнами через поступове розширення співпраці; 3) "Великої Європи", що враховує існування двох основних центрів політичного й економічного тяжіння - ЄС і Росії. Ідея створення Спільного Європейського економічного простору передбачає тісний формат співробітництва у сферах - економіки, безпеки, науки і культури, яке визначає його мінімізований інституційний характер. Місце України в цій концепції, з геополітичного погляду, - це "прикордонна" країна - і для європейського простору, і для євразійського.

ЄС підтримав Україну під час вступу до СОТ, у тому числі опрацював відповідні документи. Особливу увагу було приділено питанням інтеграції інфраструктурних мереж України та ЄС у контексті розширення Євросоюзу, енергетичним і транспортним мережам, зокрема з'єднанню з пан європейськими транспортними коридорами і транс'європейською транспортною системою. Водночас ЄС, як уже згадувалося, негативно сприйняв підписання Україною угоди про створення Єдиного економічного простору в рамках СНД, вважаючи подвійну інтеграцію неможливою.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Україна в Європі і світі» автора Галик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Євроінтеграційний курс України - позитиви та негативи“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Україна в Європі та світі - складова формування і розвитку нової системи міжнародних відносин

  • Засади, пріоритети і засоби зовнішньої політики України

  • Джерела формування цілей, засад та засобів зовнішньої політики України

  • Міжнародне визнання незалежної України

  • Розділ 2. Міжнародна політика України після розпаду СРСР. Створення СНД

  • Проблеми інтеграції України в рамках СНД

  • Україна в системі економічно-фінансових організацій СНД

  • Україна в Організації Чорноморського економічного співробітництва

  • Україна - член регіональних економічних угруповань у межах СНД

  • Україна і зона вільної торгівлі СНД

  • Розділ 3. Взаємовідносини України з Російською Федерацією

  • Питання правонаступництва власності колишнього СРСР в українсько-російських відносинах. Без'ядерний статус України і політика Росії

  • Територіальні питання та проблеми Чорноморського флоту в українсько-російських відносинах

  • Розділ 4. Створення організації об'єднаних націй та участь України в її роботі

  • Україна в організаційних структурах ООН

  • Допомога ООН під час ліквідації Чорнобильської катастрофи. Миротворча діяльність України в рамках ООН

  • Розділ 5. Відносини України з Євросоюзом -перспективні шляхи співпраці

  • Європейський вибір України - визначальний вектор зовнішньополітичної діяльності

  • Галузеві взаємовідносини України з Європейським Союзом

  • Сфера безпеки й оборони у рамках співробітництва між ЄС та Україною

  • Співробітництво України і ЄС у сфері охорони довкілля

  • Співпраця України з ЄС у сфері науки і технології, дослідження та розвитку

  • Регіональне співробітництво між Україною та ЄС

  • Євроінтеграційний курс України - позитиви та негативи
  • Розділ 6. Участь України у міжнародній безпеці. співпраця з НАТО: проблема членства

  • Створення та структура Північноатлантичного альянсу

  • Взаємовідносини між Україною та НАТО

  • Основні галузі співпраці України з НАТО

  • Основні результати практичного співробітництва

  • Вступ України до НАТО: переваги та недоліки членства

  • Недоліки

  • Розділ 7. Взаємовідносини України з країнами центрально-східної Європи

  • Відносини України з Республікою Польща

  • Україна та Румунія

  • Українсько-словацькі політичні відносини

  • Взаємовідносини України з Чеською Республікою

  • Розділ 8. Етапи налагодження зовнішньополітичних контактів України з державами західної Європи

  • Українсько-німецькі відносини

  • Українсько-британська співпраця

  • Політичний діалог України з Італією

  • Франція як важливий чинник Європейської і трансатлантичної інтеграції України

  • Розділ 9. Формування міждержавних дипломатичних зв'язків України зі сполученими штатами Америки та Канадою

  • Встановлення дипломатичних відносин між Україною й Канадою

  • Розділ 10. Близькосхідний і Азійський вектор зовнішньої політики України

  • Формування українсько-іранських відносин

  • Розвиток українсько-ізраїльських узаємин

  • Розвиток відносин із провідними державами Азійсько-Тихоокеанського регіону

  • Українсько-китайські торговельно-економічні відносини

  • Розвиток відносин з Японією. Українсько-японське економічне та політичне співробітництво

  • Післямова