РОЗДІЛ 8. СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ

Інформаційна безпека

- місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування;

- Збройні сили України, Служба безпеки України, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, Служба зовнішньої розвідки України, МВС України, а також інші правоохоронні органи та військові формування, утворені відповідно до законів України.

Таким чином, система забезпечення інформаційної безпеки України включає в себе систему суб'єктів, які забезпечують реалізацію державної політики в інформаційній сфері. Система таких суб'єктів має працювати незалежно від внутрішньополітичної кон'юнктури в Україні та стану окремих елементів системи забезпечення інформаційної безпеки. Системним, інтегруючим чинником для діяльності цих суб'єктів має бути спільна мета - забезпечення інформаційного суверенітету України. При цьому розглядаючи систему забезпечення інформаційної безпеки України органи забезпечення інформаційної безпеки можна розподілити на тих, для яких виконання цієї функції є прямим обов'язком (органи спеціальної компетенції), та на тих, які здійснюють цю функцію опосередковано.

Загальними функціями суб'єктів забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері відповідно до ст. 10 Закову України "Про основи національної безпеки України" є:

- постійний моніторинг впливу на національну безпеку процесів, що відбуваються в першу чергу в інформаційній, політичній, соціальній, економічній, екологічній, науково-технологічній, воєнній та інших сферах, релігійному середовищі, міжетнічних стосунках; прогнозування змін, що відбуваються в них, та потенційних загроз національній безпеці;

- систематичне спостереження за станом і проявами міжнародного та інших видів тероризму (зокрема кібертероризму);

- прогнозування, виявлення, та оцінка можливих загроз, дестабілізуючих чинників і конфліктів, причин і умов їх виникнення та наслідків прояву;

- комплексне інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності вищих органів державної влади та інших суб'єктів забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері;

- розроблення науково обґрунтованих пропозицій і рекомендацій щодо прийняття управлінських рішень з метою захисту національних інтересів України;

- запобігання та нейтралізація впливу загроз і дестабілізуючих чинників на національну безпеку та національні інтереси в інформаційній сфері;

- локалізація, деескалація та врегулювання конфліктів, ліквідація їх негативних наслідків або впливу дестабілізуючих чинників;

- оцінка результативності дій щодо забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері та визначення витрат на ці цілі;

- участь у двосторонньому і багатосторонньому співробітництві в галузі інформаційної безпеки, якщо це відповідає національним інтересам України;

- спільне проведення планових та оперативних заходів з компетентними структурами іноземних держав у рамках міжнародних організацій та договорів у галузі безпеки.

Законодавець у ст. 11 зазначеного Закону зазначає, що контроль за здійсненням заходів щодо забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері здійснюється відповідно Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, РНБО України в межах їх повноважень, визначених Конституцією і законами України.

Розглянемо основні завдання та функції суб'єктів забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері, визначені Конституцією та законами України.


Президент України


Як глава держави, гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, як Верховний Головнокомандувач Збройних сил України і Голова РНБО України здійснює загальне керівництво та координацію між усіма гілками влади щодо забезпечення національної безпеки в інформаційній та інших її сферах.

Завдання та функції Президента України щодо забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері визначені в Конституції України (ст. 106), Законі України "Про основи національної безпеки України" (статті 9,11):

- забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційна безпека» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 8. СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЧАСТИНА 1. НЕБЕЗПЕКИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ ДЛЯ ЛЮДИНИ

  • 1.3. Інформаційно-психологічний вплив

  • РОЗДІЛ 2 ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ФЕНОМЕНА "МАНІПУЛЯЦІЯ"

  • РОЗДІЛ 3. ТЕХНОЛОГІЇ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ ЛЮДИНИ

  • 3.2. Технології масового маніпулювання

  • РОЗДІЛ 4. МЕХАНІЗМИ МАСОВОГО МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ

  • 4.2. Узагальнення моделі психологічного маніпулювання

  • РОЗДІЛ 5. РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ

  • 5.2. Маніпулювання свідомістю за допомогою реклами

  • 5.3. Соціальні міфи та стереотипи

  • 5.4. Поняття про сугестивні технології

  • 5.5. Поради щодо протидії маніпулюванню

  • РОЗДІЛ 6. ОЗНАКИ ВИЯВЛЕННЯ МАНІПУЛЯТИВНОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ

  • РОЗДІЛ 7. ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • 7.2. Гендерні стереотипи та комунікативні моделі як основа інформаційно-психологічного впливу на особистість та суспільство

  • 7.3. Гендерні особливості інформаційно-комунікативної діяльності в сучасній політиці

  • 7.4. Інтернет-ресурси пострадянського простору" присвячені гендерній проблематиці

  • 7.5. Гендерні особливості технологій інформаційно-психологічного впливу

  • ЧАСТИНА 2. СУТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 1.3. Види, методи, сили та засоби проведення спеціальних інформаційних операцій і актів зовнішньої інформаційної агресії

  • 1.4. Загрози національній безпеці держави в інформаційній сфері

  • РОЗДІЛ 2. ІСТОРІЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 2.2. Формування основ теорії і практики інформаційно-психологічного протиборства в роки Першої світової війни та в міжвоєнний період (1919-1939)

  • 2.3. Інформаційно-психологічне протиборство у роки Другої світової війни (1939-1945)

  • 2.4. Інформаційно-психологічне протиборство у роки "холодної війни" (1946-1991)

  • РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ США ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 3.2. Організаційно-правові аспекти державної політики США у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 4.2. Теоретико-правові та організаційні принципи, формування у РФ виконавчого механізму для реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • 4.3. Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • РОЗДІЛ 6. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • РОЗДІЛ 7. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 7.2. Організаційно-правові особливості побудови системи національної безпеки Китаю і функціонування її механізмів

  • ЧАСТИНА 3. ЗАГРОЗИ НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

  • 1.3. Однобічний характер використання свободи слова у діяльності ЗМІ

  • 1.4. Фактори впливу на діяльність ЗМІ

  • РОЗДІЛ 2. ЧОРНИЙ ТА БІЛИЙ ПІАР, "БРУДНІ" ТЕХНОЛОГІЇ ЯК МЕХАНІЗМИ МАСОВОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ

  • 2.3. Чорний піар і "брудні" виборчі технології

  • РОЗДІЛ 3. ДУХОВНО-РЕЛІГІЙНА СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • РОЗДІЛ 4. ТЕХНОЛОГІЇ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В НЕОКУЛЬТАХ ТА ДЕСТРУКТИВНИЙ ВПЛИВ ЇХ ПРЕДСТАВНИКІВ

  • РОЗДІЛ 5. ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ТЕРОРИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

  • РОЗДІЛ 6. СПЕЦІАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ В ЕКОНОМІЧНОМУ ПРОТИБОРСТВІ

  • РОЗДІЛ 7. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • РОЗДІЛ 8. СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ
  • РОЗДІЛ 9. ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • 9.2. Напрями удосконалення системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки в Україні

  • ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи