- кольори зображення, що неправильно підібрані стосовно його змісту, викликають невдоволення;
- сформована визначеною колірною гамою негативна реакція може поширюватися на зміст тексту, що знижує ефективність його психологічного впливу загалом.
Символіка кольору має давню історію. Люди з незапам'ятних часів надавали особливого значення різним кольорам. Так, вже у Стародавньому Єгипті лікували кольором. Кольоротерапія широко застосовувалася на Сході. Зараз лікування кольором відроджується.
Білий колір символізує чистоту, незаплямованість, безвинність, чесноту, радість. Однак він може набувати і протилежного значення. За своєю природою білий колір ніби поглинає, нейтралізує всі інші кольори і співвідноситься з порожнечею, безтілесністю, крижаним мовчанням і зрештою - зі смертю.
Чорний колір, як правило, символізує нещастя, горе, жалобу, загибель. Вважається також, що існує зв'язок між чорним кольором і статевою привабливістю. Таким чином, чорне може мати і сприятливе значення.
Червоний колір насамперед асоціюється з кров'ю і вогнем. Червоне символізує радість, красу, любов і повноту життя, а з іншого боку - ворожнечу, помсту, війну. Червоний колір здавна пов'язується з агресивністю і статевими бажаннями.
Жовтий - колір золота, що з давніх-давен сприймався як застиглий сонячний колір. Це колір осені, зрілого колосся і зів'ялого листя, але також і колір хвороби, смерті, потойбічного світу.
Синій колір у багатьох народів символізує небо і вічність. Він також може символізувати доброту, вірність, сталість. Крім того, синій колір близький до чорного й одержує подібні з ним символічні значення. V слов'янських народів синій служив кольором суму, горя, асоціювався з бісівським світом.
Зелений - колір трави і листя. У багатьох народів він символізує юність, надію, веселощі, хоча часом і незрілість, недостатню досконалість. Зелений колір гранично матеріальний і діє заспокійливо, але може справляти і гнітюче враження (не випадково тугу називають "зеленою", а сама людина "зеленіє" від злості).
Старовинна символіка кольорів та їхня інтерпретація в різних культурах знаходить підтвердження в сучасних теоріях взаємозв'язку кольору й емоційно-вольових станів людини.
Сьогодні уже ні в кого не викликає сумніву теза, що відчуття світла і кольору мають психофізіологічну природу, виникаючи як результат специфічної організації діяльності нейронних мереж мозку. Поширена трьохстадійна модель колірного зору, відповідно до якої світлове випромінювання спочатку аналізується на рецепторному рівні. Потім, на другій стадії, отримана інформація перетворюється в двох підсистемах (хроматичній і ахроматичній), налаштованих на аналіз певних фізичних параметрів випромінювання. Подальший аналіз відбувається в колірних детекторах (третя стадія), у яких формується сенсорний колірний образ, що характеризується колірним тоном, насиченістю і яскравістю. Тільки після цього колірний аналіз випромінювання закінчується, а отриманий образ надходить у систему зорового сприйняття для формування перцепта.
Багато особливостей психотропної дії кольору пояснюються трьохстадійною моделлю колірного зору. Зокрема, значимими є такі феномени:
1. Феномен Пуркіньє. за яким у процесі засвічування під час зниження інтенсивності випромінювання відбувається зрушення максимуму чутливості в короткохвильову область.
2. Суть Феномена Бецольда-Брюкке полягає у тому, що під час збільшення яскравості всі колірні тони зрушуються в напрямку до двох тонів спектра: синього і жовтого. Під час зменшення яскравості всі колірні тони також зміщуються в напряму до двох тонів: зеленого і червоного.
3. За феноменом колірної опонентності усе різноманіття колірних тонів можна охарактеризувати як похідне від чотирьох кольорів: червоного, жовтого, зеленого і синього, - які мають диференційований вплив навіть на окремі біологічні тканини, такі як кров, кора головного мозку тощо.
На сьогодні здійснюються активні спроби використовувати вплив кольору на працездатність людини. Так, виявлено дію різних хроматичних кольорів на зорову працездатність. Цей ефект був відкритий американською вчителькою X. Ірлен, однак дотепер не має достатнього обґрунтування. Під час обстеження учнів, які скаржились на підвищену стомлюваність при читанні, X. Ірлен виявила, що в багатьох з них це явище виникає при накладанні на текст різних кольорових плівок. Замість них можна використовувати кольорові окуляри.
Вплив кольору виявляється також у зміні емоційного стану людини. Як припускають учені, механізмами такого впливу є механізми синестезії. Феномен синестезії полягає в тому, що відчуття однієї модальності оцінюється й описується в категоріях іншої сенсорної системи ("оксамитовий голос", "кисла фізіономія" і т. п.). Фізіологічними механізмами синестезії є трансляція порушення, викликаного в одній сенсорній системі не тільки у власні проекційні зони, а і в проекційні зони інших сенсорних систем. Зазначена трансляція викликає розвиток відповідного відчуття.
Дослідження, проведені психологами, підтверджують наявний взаємозв'язок між емоційними станами людини і переважним вибором нею певних кольорів. Так, у ситуаціях радості, веселості особливу перевагу викликають енергонасичені кольори (жовтий і червоний), одночасно заперечуються кольори спокою і розслабленості (синій і коричневий), а також колір небуття (чорний).
Для ситуацій, коли людину переповнює почуття провини за різні вчинки, характерне навпаки заперечення енергонасичених червоного і жовтого кольорів та перевага сірого і синього кольорів. Синій, таким чином, відбиває не тільки безтурботний спокій і відпочинок. Він, особливо у сполученні із сірим, відповідає стану пасивної пригніченості.
У ситуаціях, що є небезпечними для людини, характерна перевага зеленого кольору, пов'язаного з вольовою напругою, і жовтого як енергонасиченого, пов'язаного з потребою у швидкій розрядці напруги. При цьому, якщо для страху характерна перевага зеленого та сірого кольорів і відкидання жовтого, червоного та фіолетового, то для агресивного порушення у відповідь на небезпеку властиве сполучення жовтого із зеленим і заперечення чорного та коричневого.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційна безпека» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА 1. НЕБЕЗПЕКИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ ДЛЯ ЛЮДИНИ“ на сторінці 3. Приємного читання.