РОЗДІЛ 6. ОЗНАКИ ВИЯВЛЕННЯ МАНІПУЛЯТИВНОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ

6. За сферою діяльності: політики, економісти, правоохоронці, військові тощо (так, наприклад, основною аудиторією інтернет-сайту ОРД є правоохоронці).

Вибір перелічених соціальних груп (страт) не випадковий. Як родові ознаки для класифікації було обрано площини можливого протистояння в суспільстві: багаті - бідні, мусульмани - християни, батьки - діти тощо, - оскільки підтримка конфліктної, нестабільної ситуації є пріоритетною передумовою маніпулятивного інформаційного впливу. Спрацьовує стадний психологічний захисний ефект згуртування перед загрозою (людина - соціальна, стадна істота). Сприйняття зовнішніх команд (інформації) для спільного виконання при цьому спрощується: стояти - бігти; вперед - назад. Жодних напівтонів чи раціоналізму: або ворог, або свій. Невиконання принципово (підсвідомо) неможливе - це загрожує виживанню стада. Що може бути краще для маніпуляції?

Яскравий приклад - штучний розкол українського суспільства за лінією схід-захід, який із періодичністю та впертістю, вартою іншого застосування, свідомо культивується українськими політиками з 1998 року (друга президентська компанія Л. Д. Кучми) і до сьогодні.

Завдання ідентифікації цільових груп вирішується шляхом аналізу: джерела інформації, мови інформаційного повідомлення, часу виходу в ефір (оприлюднення), читацької (глядацької) аудиторії ЗМІ, форми оприлюднення (телебачення, друковані ЗМІ, листівки, білборди), особи - озвучувана інформації (для кого призначена промова чільника Української греко-католицької церкви Любомира Гузара?).

Особливу увагу слід звертати на ключові слова, загальний контекст повідомлення: соціальні пільги - отже, аудиторією є пенсіонери; ціни на горілку - пролетаріат; ціни на зерно, м'ясо та добрива - селяни; житло для військовослужбовців... і т. д.

Ознаки, які дозволяють виявити маніпулятивність інформаційного впливу, можна поділити на організаційні (мають ознаку системності та організованості) та змістовні.

До організаційних, зокрема, належать:

1. Масове залучення фахівців із знанням мови держави - суб'єкта впливу (журналістів, письменників, редакторів, теле-, радіо ведучих тощо) іноземними суб'єктами.

2. Зосередженість компанії (організації, держави інших суб'єктів) на інформаційному забезпеченні власної діяльності, а не на вирішенні проблем: знімають сюжет про безпечність виробництва та чудові умови праці замість того, щоб виділити кошти на утилізацію нечистот та очисні споруди.

3. Існування у структурі організації окремих інформаційно-аналітичних служб (прес-центр, інформаційна служба, власні видання, сторінка Інтернету).

4. Наймання фахівців із сфери PR, редакторів інформаційних служб, відомих телеведучих (talking heads) тощо.

5. Трансляція та ретрансляція теле - і радіопрограм (в першу чергу інформаційних) іноземного виробництва.

6. Залучення журналістів видання, каналу до участі у тренінгах, що проводяться іноземними громадськими організаціями (у процесі підготовки до виборів популярними є тренінги щодо аналізу джерел інформації; обробки результатів соціологічних досліджень; збору інформації про конкретних політиків; психологічних аспектів формування громадської думки; специфіки висвітлення економічної, соціальної та політичної тематики; технологій журналістських розслідувань тощо);

7. Отримання фінансової допомоги (в обмін на замовну спрямованість матеріалів);

8. Формування власного "agenda" - переліку інформаційних повідомлень, які будуть висвітлені у ЗМІ, основних новин, порядку їх подання. Наочною формою реалізації цього організаційного заходу є підготовка та поширення так званих "темників".

9. Інформаційна ізоляція або запровадження цензури на інформацію, яка потрапляє до суб'єкта.

10. Притримування до певного часу (міждержавні офіційні переговори, закордонні візити, вибори), нерозповсюдження компрометуючої інформації, яка стала відомою ЗМІ.

11. Час виходу матеріалів - за відсутності можливості для відповіді, або коли ця відповідь не буде почута (наприклад, 14 вересня 2005 р. о 19:30 в ефірі телеканалу "1+1" було оприлюднено інформацію про фінансування виборчої кампанії В. Ющенка Б. Березовським. В цей час президент Ющенко перебував за кордоном (до 18 вересня 2005 р. відбувалось засідання генеральної асамблеї ООН)).

12. Інформація з маніпулятивними ознаками синхронно з'являється відразу на кількох джерелах (організувати це може лише єдиний координаційний центр). Відомі випадки, коли матеріал з посиланням на першоджерело виходив раніше, ніж його оприлюднювало першоджерело.

13. Акцентування уваги джерела до подій, які є наперед конфліктними в Україні. Зазначена ознака фіксується шляхом порівняння кількості повторів конфліктних тем на різних джерелах інформації. Порівняння проводиться за наперед визначеним переліком конфліктних тем. Так, станом на 2008-2009 роки конфліктними темами в Україні були: