Матеріальну основу макроекономіки складає:
• 1) існуючий господарський взаємозв'язок, тобто цілісність економіки;
• 2) наявність загальної мети у нації або суспільства. Такою метою є насамперед зростання добробуту нації в цілому і кожного громадянина зокрема.
Виділяються 4 мети (напрямки) макрорегулювання:
• 1) обсяг виробництва життєвих благ: завдання полягає в тому, щоб досягти абсолютно високого рівня виробництва, високих темпів зростання відносно існуючого економічного потенціалу;
• 2) друга мета – це зайнятість. Досягти високого рівня зайнятості і низького вимушеного безробіття;
• 3) третя мета – домогтись стабільного рівня цін на ринку, тобто підтримувати інфляцію на рівні, близькому до нуля;
• 4) четверта мета – не допустити зовнішнього дисбалансу. Домогтись: а) експортної та імпортної рівноваги; б) стабілізації обмінного курсу валюти.
Зупинимося на кожній меті.
Першою метою є досягнення високого обсягу виробництва життєвих благ. Він виступає основним показником економічного зростання країни і свідчить про її здатність багато виробляти, швидко нарощувати випуск прибуткових товарів і послуг.
Існує ряд показників, які характеризують обсяг виробництва. Найбільш узагальнюючим таким показником є ВЫП (валовий національний продукт). ВНП – це сума всіх доходів підприємств, організацій, населення, матеріального і нематеріального виробництва, а також амортизаційних відрахувань. На практиці ВНП – це вартість створених у суспільстві кінцевих матеріальних благ і послуг за рік.
Вважається, що потенціальний обсяг виробництва – це можливий максимум виробництва в суспільстві. Досягнення потенційного обсягу виробництва пов'язано зі збільшенням зайнятості, а також зростанням інфляції. Аналіз показує, що при високому рівні безробіття інфляція знижується. Існує так званий "поріг безробіття".
“Поріг безробіття” – це свого роду “природний рівень безробіття”, тобто такий його рівень, при якому фактори, що підвищують і знижують ціни й заробітну плату, знаходяться у рівновазі. Сьогодні "природний” рівень безробіття оцінюється приблизно у 6%. Якщо безробіття падає нижче цього "порога", то інфляція посилюється.
Тому в економічній науці потенціальним обсягом виробництва у національній економіці вважається такий рівень реального ВНП, який відповідає “природному" рівню безробіття й мінімальній інфляції. Різниця між потенціальним обсягом виробництва і фактичним ВНП є дефіцитом ВНП. Він виражає ту кількість товарів і послуг, які втрачені для суспільства внаслідок спаду економічного розвитку нижче потенціалу з високою зайнятістю.
Разом з цим необхідно підкреслити, що потенціальний обсяг виробництва не виражає межу фізичної могутності економіки, а дефіцит ВНП не завжди є результатом поганої економічної політики. Він може бути наслідком, наприклад, стихійного лиха.
Другою метою макрорегулювання економіки є досягнення високого рівня зайнятості і низького вимушеного безробіття.
У нормальній економіці люди бажають мати добру роботу за умови доброї заробітної плати і хочуть, щоб цю роботу можна було легко знайти. При цьому досягнення високої зайнятості – це не лише чисто економічна, але й соціальна мета. Безробіття прирікає людей на фінансові труднощі, економічний стрес, що веде до психологічного стресу, втрати здоров'я, ускладнення соціальних процесів у країні.
Макконнелл К. Р. і Брю С. Л. пишуть, що циклічне безробіття (під час економічних криз) це більше ніж економічне лихо, це і соціальна катастрофа. Вона призводить до втрати кваліфікації, самоповаги, падіння моральних устоїв, розпаду сімей, а також громадських і політичних безпорядків.
Емпірично встановлено таку закономірність. Якщо фактичний рівень безробіття перевищує природний рівень (6%) на 1% і становить 7%, то відставання ВНП складає 2,5% у відношенні до потенціального рівня (закон Оукена[1]).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи економічної теорії» автора Кузняк Б.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Матеріальна основа, мета й інструменти макрорегулювання“ на сторінці 1. Приємного читання.
