Ринкова структура – це кількісна і якісна сукупність певних відокремлених товаровиробників, які спеціалізуються на конкретному
виді діяльності і конкурують між собою. Конкуренція визначається типом ринку. Розрізняють 4 типи ринку:
• 1. Ринок чистої конкуренції (поліполія).
• 2. Ринок чистої монополії.
• 3. Монополістичний ринок.
• 4. Олігопольний ринок.
• 1. Ринок чистої конкуренції (або поліпольний). Ринок чистої конкуренції складається з багатьох продавців і покупців якого-небудь подібного, однорідного товару. Наприклад: пшениці, міді, цінних паперів. Тут ні покупець, ні продавець не може істотно вплинути на рівень ринкових цін. Продавець не може запросити ціну вище ринкової, оскільки покупець може вільно придбати товар в іншого продавця. Продавці не будуть запрошувати ціну нижчу ринкової, бо можуть свої товари продати по існуючій ринковій ціні.
Така форма конкуренції була характерна для домонополістичного капіталізму, де переважали невеликі підприємства і панувала, досконала вільна цінова конкуренція.
Для наступних трьох ринків характерною є недосконала конкуренція, оскільки фірми, продавці можуть впливати на ціни.
2. Ринок чистої монополії. Сама назва "монополія" походить від грецьких слів “моно", що означає єдиний і "поліс" – продавець. Чиста монополія існує тоді, коли на ринку є лише одна фірма, яка виступає продавцем продукту чи послуги. Наприклад до недавнього часу таким монополістом був Полтавський завод газорозрядних ламп. Однак, коли на українському ринку появилася аналогічна продукція з Польщі, Росії, то Полтавський завод втратив своє монопольне становище. Він змушений був знизити ціни на свою продукцію до цін конкурентів. Чиста монополія може обумовлюватися природними і штучними умовами. Так, наприклад, природна монополія виникає в районах, зонах з певними унікальними природно-кліматичними умовами, що дає можливість вирощувати особливі види продукції (високосортний виноград, тютюн та ін.). Це дозволяє встановити на ці товари монопольно високі ціни і збагачуватися за рахунок споживача.
Природна монополія виникає також в галузях, де існування багатьох підприємств, фірм, економічно-недоцільно. Наприклад: електростанцій, залізниць, сіток зв'язку, комунікацій (електро-водо-газо-теплопостачання).
Прикладом монополії, яка служить інтересам суспільства може бути патентне і авторське право. Наприклад, якщо якась фармацевтична компанія винайшла нові ліки, то вона може їх запатентувати і отримати виключне право на їх випуск протягом певного часу. Аналогічним правом користується автор на публікацію свого роману, чи пісні.
Штучні монополії створюються шляхом зговору підприємств, або зосередження в руках одного підприємства, переважаючої частини виробництва і збуту продукції. Таке підприємство (фірма) намагається не допускати в свою галузь конкурентів. Крім цього, можуть існувати нездоланні бар'єри для вступу в галузь інших виробників у зв'язку з потребою в великих капіталовкладеннях, які недоступні конкурентам. Штучна монополія може бути випадковою або стійкою (загальною). Випадкова виникає в результаті тимчасової переваги на ринку. Наприклад: запровадження якоїсь новинки. Стійка монополія має місце при заснуванні картелів, синдикатів, трестів – які захоплюють основні позиції на ринку. Стійка монополія характеризується двома основними ознаками:
• а) великою ринковою питомою вагою компанії;
• б) антиконкурентним поводженням.
В умовах чистої монополії продавцем продукту може бути приватна фірма (електростанція), чи державна організація (поштове відомство). В цих умовах проникнення в галузь додаткових фірм заблоковане і недоцільне.
Як встановлюються ціни на товари (послуги) в умовах чистої монополії? В кожному випадку ціни складаються по-різному. Наприклад, якщо товар має важливе значення для покупців, але вони неспроможні купувати його за повну вартість то держава може встановити на нього ціну нижче вартості і собівартості. Такі ціни інколи практикуються на електроенергію, паливо для побутових потреб населення. В той же самий час на окремі товари (тютюнові, горілчані вироби, кришталь, хутро) ціни можуть бути високими з метою зменшення їх споживання, або одержання великих прибутків. Останнє особливо властиве приватним фірмам. Але фірма може і не встановлювати високу ціну, щоб не приваблювати конкурентів, або щоб держава не вводила обмеження (регулювання ціни). При чистій монополії, на ціни істотно може впливати попит і пропозиція. Так, якщо попит більший ніж пропозиція, то монополія може диктувати високі ціни на ринку. Якщо пропозиція перевищує попит, то монополія може знижувати ціни. В умовах чистої монополії дещо втрачається стимул до науково-технічного прогресу. В цей самий час його високий рівень (технології) стає перешкодою на шляху проникнення в галузь інших виробників. Ринок чистої монополії характерний для монополістичного капіталізму, але не тільки для нього.
На Україні монополістом вважається підприємство, яке виробляє і реалізує 35% і більше певного виду продукції. Якщо норма прибутку перевищує 30%, то вся сума цього перевищення перераховується в державний бюджет. В результаті цього фірми не заінтересовані у зниженні собівартості продукції.
3. Монополістичний ринок. Це така ситуація на ринку, коли відносно велика кількість виробників (декілька десятків) пропонує подібну, але не ідентичну продукцію. Угоди між продавцями і покупцями на реалізацію такої продукції здійснюються не по єдиній ринковій ціні, а в широкому діапазоні цін. Це обумовлено тим, що продавці пропонують декілька варіантів товарів, які відрізняються між собою якістю, властивостями, зовнішнім оформленням. Покупці, помічаючи різницю в пропозиції, готові платити різні ціни. Таким чином, якщо при чистій монополії виробляється однакова стандартна продукція, яка реалізується по єдиним цінам, то при монополістичній – диференційована, яка продається по різним цінам. При цьому покупець має право (можливість) вибору, користуватись більш якісною продукцією і кращими послугами. Наприклад, купувати шоколад "Марс”, який має особливі смакові якості, замість звичайного вершкового шоколаду. Така конкуренція здійснюється також шляхом випуску нових товарів і обновлення їх асортименту. Наприклад, Одеська кондфабрика запропонувала шоколадні цукерки “Асорті”, (фасовані і вагові), а також батончик "Сало в шоколаді”.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи економічної теорії» автора Кузняк Б.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура ринку і форми конкуренції.“ на сторінці 1. Приємного читання.
