Вартість товару вимірюється кількістю праці, затраченої на його виробництво. Однак вартість товару безпосередньо в робочому часі не визначається. Вона може бути визначена лише шляхом прирівняння одного товару до іншого, через мінову вартість.
Мінова вартість є формою вияву вартості.
Чому вартість товару не можна визначити безпосередньо в робочому часі? По-перше, тому, що величина вартості товару визначається не індивідуальним часом, а суспільно необхідним. По-друге, величина вартості включає в себе затрати живої і минулої праці, тобто не тільки того товаровиробника, котрий завершує виготовлення товару, наприклад шевця, але й затрату праці попередніх товаровиробників, які виготовили шкіру, дратву та інше. По-третє, за своїм характером праця буває простою і складною, розумовою і фізичною, висококваліфікованою і низько кваліфікованою, високопродуктивною і низькопродуктивною.
У розвинутому товарному господарстві вартість товару виражається в грошах. Але перш ніж товари стали оцінюватися в грошах, товар пройшов довгий і складний шлях обміну, ряд форм вартостей.
Першою формою вартості була проста, або випадкова, форма вартості. При цьому один товар безпосередньо обмінювався на другий. Наприклад: один мішок зерна обмінювався на одну вівцю:
один мішок зерна = одній вівці.
Туг вартість зерна виражена у вартості вівці. Остання є доказом того, що на виробництво одного мішка зерна затрачена така праця, як і на одну вівцю. Товар, який виражає свою вартість в іншому товарі (у даному прикладі це зерно), знаходиться у відносній формі вартості. Товар (вівця), який виступає засобом вираження вартості іншого товару (зерна), знаходиться в еквівалентній формі вартості, тобто є еквівалентом.
Товар-еквівалент і товар, який знаходиться у відносній формі вартостей, зумовлюють один одного і водночас протилежні. Обумовленість їх полягає в тому, що якщо один товар знаходиться у відносній формі вартості, то другий є еквівалентом. Якщо їх поміняти місцями, то і роль їхня зміниться.
Протилежність полягає в тому, що вартість одного товару може виражатися лише через споживну вартість іншого товару. Споживна вартість є носієм мінової, а мінова – формою вияву вартості.
Особливістю відносної форми вартості є те, що вона має якісну визначеність. Та обставина, що один товар прирівнюється до другого, свідчить: товари як вартість якісно однакові, оскільки вони є продуктами праці. Відносна форма вартостей має і кількісну визначеність, яка полягає в тому, що товар, який знаходиться у відносній формі вартостей, своєю величиною дорівнює вартості товару-еквіваленту. Еквівалентна форма вартостей має три особливості:
• 1. Споживна вартість є формою вияву вартості. У даному прикладі вівця є формою вияву вартості зерна, адже не може вартість зерна виразитися в зерні. Для цього потрібна інша споживна вартість;
• 2. Конкретна праця є формою вияву абстрактної праці.
• 3. Приватна праця є форма вияву суспільної праці;
Із подальшим суспільним поділом праці відбувається розвиток товарного виробництва, що веде до вдосконалення форм вартості. Другою формою вартості є повна, або розгорнута, форма вартості, її суть полягає в тому, що один товар, який знаходиться у відносній формі вартості, має ряд еквівалентів.
Ця форма вартостей має певні незручності, оскільки відсутній прямий обмін одного товару на потрібний товар. Наприклад, власникові зерна потрібна вівця, але власникові вівці зерно не потрібне, йому потрібне полотно. А власникові полотна вівця ні до чого, йому потрібен човен. Власникові човна полотно не потрібне, а потрібні сокири, а власникові сокир потрібне золото. Однак власникові золота сокири не потрібні, а потрібне зерно. Отже, власникові зерна, щоб придбати вівцю, спершу необхідно обміняти зерно на золото, золото на сокири, сокири на човен, човен на полотно і, насамкінець, полотно на вівцю, тобто здійснити ряд актів обміну[1].
Із часом на ринку роль загального еквівалента закріплюється за тим чи іншим товаром. Так виникає загальна форма вартостей. її суть полягає в тому, що ряд товарів, які знаходяться у відносній формі вартостей, мають один еквівалент.
У наведеному прикладі таким еквівалентом стає вівця.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи економічної теорії» автора Кузняк Б.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток форми вартості і виникнення грошей“ на сторінці 1. Приємного читання.
