Робоча сила – це сукупність фізичних і духовних здібностей, якими наділена людина і які вона використовує у процесі праці. У простому товарному виробництві робоча сила не є товаром. Не могла бути товаром робоча сила при рабовласницькому, і при феодальному ладі, тому що не було тих умов, за яких вона перетворюється в товар. Для того, щоб робоча сила стала товаром, треба насамперед, щоб власник робочої сили, тобто робітник, був:
• по-перше, юридично вільним і ні від кого не залежним, міг самостійно розпоряджатися своєю робочою силою. Така юридична свобода здобувається з відміною кріпосного права;
• по-друге, потрібно, щоб робітник був вільним від засобів виробництва, і був позбавлений засобів до існування. Ця умова виникає разом із першою;
• по-третє, потрібний клас капіталістів, підприємців, який би мав відповідні кошти і вкладав їх у виробництво, наймав робочу силу. Усі ці умови виникають при капіталізмі, внаслідок чого робоча сила стає товаром.
У рабовласницькому і феодальному ладі робоча сила не була товаром, бо власник робочої сили був власністю експлуататора і не міг продавати робочу силу, як віл не може продати своєї сили селянинові, оскільки він є його власністю. В умовах сучасного капіталізму робоча сила, зберігаючи форму товару, перестає бути товаром, бо робітники часто стають співвласниками підприємств, фірми і привласнюють не лише необхідний продукт (заробітну плату), але й частину додаткового продукту у формі прибутку, дивіденду, безкоштовного навчання, лікування тощо. Американський економіст П. Самуельсон пише, що відносини, про які йдеться, набувають економічної симетрії. З одного боку, на зміну відносинам купівлі-продажу робочої сили прийшли відносини її колективно-договірної оренди капіталом, а з іншого – колективи працівників виступають по суті у ролі орендаторів капіталу і втілених у ньому засобів виробництва. За нових умов праця здатна так само виступати в ролі наймача капіталу, як і капітал – наймачем праці, відносини стають загально цивілізованими.
Робоча сила – це здатність людини до праці. Робітник продає, а капіталіст купує не працю, а тільки здатність до праці. Здатність до праці і праця не збігаються, як здатність пережовувати їжу не збігається із самим фактом пережовування їжі.
Робоча сила, як і всякий товар, має вартість і споживну вартість. Чим визначається вартість робочої сили? Тією кількістю суспільно необхідної праці, яка потрібна для відтворення робочої сили, поновлення її працездатності.
• 1. Щоб робітник міг кожного дня працювати, йому потрібно передусім задовольняти свої фізичні потреби (у їжі, одязі, житлі). На виробництво цих життєвих благ витрачається певна праця, яка створює їхню вартість, тому вартість робочої сили щонайперше визначається тією кількістю праці, яка необхідна для виробництва товарів, споживаючи які робітник відтворює свою фізичну силу.
• 2. Але робітник не вічний. Він із часом залишає виробництво: через старість, інвалідність чи з інших причин. Виробництво при цьому не повинно зупинятися. Для цього потрібний приплив свіжої робочої сили. Де вона береться, де створюється? Вона формується в сім'ї. А сім'ю потрібно утримувати, тому у вартість робочої сили входить вартість тих матеріальних благ, які необхідні для забезпечення сім'ї робітника.
• 3. Виробництву потрібні не просто виробники, а кваліфіковані працівники. Так, у США 43 % чоловіків і 37% жінок, зайнятих у народному господарстві, мають вищу закінчену і незакінчену освіту. В Японії діє програма загальної вищої освіти, яку у 2010 році матимуть 90% усіх працюючих [29]. Отже, третім елементом, який входить у вартість робочої сили, є затрати, пов'язані з набуванням спеціальності, кваліфікації.
• 4. У робітника, крім фізичних потреб, є й духовні потреби (читати пресу, книги, ходити в кіно, театр, на стадіон тощо). Усе це вимагає коштів, які також входять у вартість робочої сили. Чим вищий економічний і культурний розвиток країни, тим вища вартість робочої сили.
Із розвитком суспільства вартість робочої сили зростає. Чому? Бо, по-перше, діє закон усезростаючих потреб, а тому запити робітника, його сім'ї зростають. По-друге, зростає потреба у кваліфікованій робочій силі. По-третє, підвищується інтенсивність праці, що вимагає більше коштів для відтворення робочої сили. Але існують фактори, що діють на зниження вартості робочої сили:
• 1) підвищення продуктивності праці;
• 2) використання жіночої і дитячої праці, яка оплачується нижче.
Проте в цілому вартість робочої сили зростає, що веде до підвищення заробітної плати, яка є грошовим виразом вартості робочої сили.
У зарубіжних країнах витрачаються значні кошти для відтворення робочої сили (на освіту, охорону здоров'я, перекваліфікацію, виплату пенсій, допомогу по безробіттю). У США, наприклад, такі витрати в 1995 р. становили 5440 доларів з розрахунку на душу населення. В Україні ці витрати становили в 2000 р. 390 грн., або 73 долари, тобто є в 75 разів менші. Зазначимо, що є національні відмінності у вартості робочої сили. Вона вища в країнах із вищим економічним і культурним розвитком. Природнокліматичний фактор також впливає на вартість робочої сили, існують традиції її найму. Якщо японський робітник, як правило, усе життя працює на одному підприємстві, то в США робітники і службовці протягом трудового стажу міняють місце роботи більше 10 разів, шукаючи, де можна дорожче продати робочу силу.
У США щорічно 20 млн. працівників змінюють місце роботи, в т. ч. 10 млн. по своїй ініціативі.
Крім трудової теорії вартості, яка твердить, що величина вартості визначається кількістю затраченої суспільної праці на її відтворення, існує теорія попиту і пропозиції, маржиналізму й інші. Представники теорії попиту і пропозиції вважають, що вартість робочої сили може змінюватися під впливом попиту і пропозиції. Якщо попит на робочу силу перевищує пропозицію, що буває рідко, то заробітна плата зростатиме. І, навпаки, коли на ринку пропозиція робочої сили перевищує попит на неї, то в підприємців є можливість наймати робочу силу за меншу платню. При цьому загальний рівень оплати праці залежить від конкуренції на ринку праці, впливу профспілок, державної політики зайнятості, витрат підприємця на найм робітника, особливостей застасованих систем оплати праці. Згідно з маржиналістською концепцією вартості робочої сили, більша корисність робочої сили (у зв'язку з підвищенням її кваліфікації, запровадженням менеджменту, маркетингу) обумовлює більшу її вартість, а зменшення корисності, продуктивності робочої сили веде до зменшення її вартості, заробітної плати.
Що таке споживна вартість робочої сили! Це її здатність створювати більшу вартість, ніж вона її має, тобто додаткову вартість (прибуток). Як це відбувається?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи економічної теорії» автора Кузняк Б.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Робоча сила як товар. Природа прибутку“ на сторінці 1. Приємного читання.
