Ринок і закон конкуренції.
Ринок – це сукупність економічних відносин, що виникають в процесі реалізації товарів. Ринок виступає зв'язуючою ланкою між виробниками і споживачами. Він є результатом суспільного поділу праці відокремлених виробників, які спеціалізуються на виготовленні тих чи інших товарів з метою їх продажу. Ринок дає необхідну інформацію товаровиробникам, визначає, що потрібно споживачу, націлює підприємців на виробництво необхідних товарів.
На ринку з'ясовується не тільки які і скільки товарів потрібно покупцю, споживачу, але і які затрати праці є суспільно-необхідними. Тут формуються і складаються ціни. В їх основі лежить вартість товару. Але на ціни істотно впливає попит, пропозиція, корисність товару.
Історично склалось так, що на ринку ціни встановлюють продавці і покупці в ході переговорів між собою. Продавці звичайно запрошують вищу ціну, яку сподіваються одержати, а покупці нижчу тієї, що розраховують заплатити. Торгуючись, вони кінець кінцем сходяться на певній ціні.
Встановлення єдиної ціни для всіх покупців відбулося лише в кінці XIX ст., коли виникали великі підприємства роздрібної торгівлі. В подальшому цінова політика продавця залежить від типу ринку, наявності чи відсутності конкуренції.
На ринку проявляється дія закону вартості, з'ясовується, наскільки затрачена праця товаровиробника потрібна і корисна суспільству. Тут приватна праця перетворюється в суспільну.
Ринок оцінює працю кожного товаровиробника. І якщо вона відповідає суспільно-необхідним затратам, то товаровиробник не лише відшкодовує свої витрати виробництва, але і отримує певний прибуток. Якщо затрати вищі суспільно-необхідних, то підприємство розорюється, банкрутує. Таким чином, ринок звільняє суспільство від економічно слабких відстаючих господарств, жорстко карає лінощі, розхлябаність, безгосподарність і винагороджує високопродуктивну, старанну, ефективну працю.
В умовах ринкової економіки найбільш повно реалізується принцип "від кожного за здібностями – кожному за його працю". Тут посилюється мотивація до високопродуктивної, творчої праці.
На ринку ведеться конкурентна боротьба між товаровиробниками за максимальний доход і прибуток шляхом збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції, підвищення її якості, урізноманітнення споживної вартості, зниження витрат виробництва, поліпшення обслуговування покупця. В цій боротьбі перемагає той, хто виробляє більш якісну продукцію з меншими затратами праці.
Ринок, з однієї сторони, підпорядковує виробництво інтересам споживачів, а з іншої – задовольняє інтереси виробників. А. Сміт писав: "Ми очікуємо отримати свій обід не тому, що м'ясник, пивовар і булочник прихильно ставляться до нас, а тому, що вони піклуються про власну вигоду”.
А. Сміт порівнював ринок з невидимою рукою, яка забезпечує регулювання, самонастройку економіки. Він писав, що кожна "економічна людина" егоїстична і переслідує свої корисні цілі: виробники намагаються одержати по більше прибутку – витратити свій доход так, щоб одержати максимальний корисний ефект, торговець прагне купити по дешевше і продати по дорожче. Але всі вони "невидимою рукою ринку” спрямовуються до мети, іменованої суспільним благом.
Ринковий механізм саморегулювання обсягу і структури виробництва, встановлення цін на товари не означає повної стихії. Досвід країн з розвинутими ринковими відносинами свідчить про те, що ринковий механізм включає в себе і елементи державного регулювання. Наприклад, в сільському господарстві досягається це шляхом встановлення мінімальних гарантованих цін на продукцію, які забезпечують фермерам нижню межу доходів, регулювання обсягу виробництва і якість продукції. Завдання такого регулювання є створення потрібної кількості сільськогосподарської продукції, недопущення масового розорення фермерів.
Сучасна розвинута ринкова економіка не лише найбільш точно визначає потребу суспільства в тій чи іншій продукції, послугах, але і максимально наближає ціни на товари і послуги до їх основи – вартості, оскільки існує вільний перелив капіталу з одних галузей в інші, ведеться конкурентна боротьба між товаровиробниками, що сприяє вирівнюванню прибутків. На думку зарубіжних економістів конкуренція існує всякий раз, коли декілька осіб переслідують одну і ту ж або аналогічну мету в економіці.
Конкуренція – це зусилля двох або більше сторін, діючих незалежно одна від іншої, з тим, щоб заволодіти клієнтурою третьої сторони, шляхом пропонування товарів на більш вигідних умовах.
Конкуренція – це боротьба між товаровиробниками за краще господарювання, за більш вигідні умови виробництва і збуту товарів, з метою отримання більшого прибутку.
Конкуренція – це постійний супутник товарного виробництва. Вона виступає рушійною силою, двигуном розвитку економіки. Конкуренція обумовлюється об'єктивними законами ринку: законом відособлення, законом вартості, попиту і пропозиції та ін.
У процесі конкуренції складаються стійкі, істотні, причинно- наслідкові зв'язки між товаровиробниками, які свідчать про те, що це явище не є випадковим, а набуває силу об'єктивного економічного закону. Причиною дії закону конкуренції є наявність багатьох відособлених товаровиробників, які виробляють продукцію в різних умовах для одних і тих же споживачів. Ці умови обумовлені як економічними, так і природними відмінностями. Одні використовують більш досконалу техніку, технологію, організацію праці; другі – середню, а треті – відсталу. Все це позначається на кількості і якості виготовленої продукції, витратах виробництва, доходах. В конкуренції, суперництві перемагає той, хто виробляє і пропонує найкращі товари за найнижчими цінами і найвигіднішими умовами реалізації.
Кількісним виразом закону конкуренції є різниця між ціною реалізації продукції і затратами на її виробництво, тобто прибуток, а точніше норма прибутку "рі”
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи економічної теорії» автора Кузняк Б.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 6. Еволюція ринкових відносин і конкуренція“ на сторінці 1. Приємного читання.
