Тема 1. Виникнення економічної науки, її предмет і метод

Основи економічної теорії


Виникнення і основні етапи розвитку економічної теорії


Життя людського суспільства є досить складним, заплутаним, багатогранним. Воно включає в себе виробництво матеріальних благ, сферу послуг, науку, культуру, охорону здоров'я, політику, ідеологію. В суспільстві між людьми складається ціла система різноманітних відносин, формується певний уклад життя, форма державного устрою, сім'я, мораль, побут та ін. Для того, щоб розплутати цей складний клубок відносин, необхідно з них виділити головне, що складає основу життя людського суспільства. Такою основою є матеріальне виробництво. Без нього неможливе існування самого людства. Адже для того, щоб жити, людям необхідно мати насамперед їжу, одяг, житло. А щоб усе це мати, потрібно його створювати.

Людина здавна намагалася розгадати таємниці економічних процесів, вивчити закони, які спрямовують і рухають суспільне виробництво. Стародавня Індія, Єгипет, Китай, античний світ залишили нам свідоцтва про досить глибокі дослідження господарського життя тогочасного світу. Такі історичні документи та пам'ятки культури, як "Артхашастра" ("Наука політики"], Закони Ману (Давня Індія), колективний трактат "Гуань-цзи" (Давній Китай), Закони царя Хаммурапі (Древній Вавілон), Біблія, Коран та інші свідчать про певний рівень розвитку економічних знань.

Але відносно систематизованими економічні знання стають лише у Стародавній Греції, що пов'язано з іменами Ксенофонта (430-354 pp. до н. е.), Платона (427-347 pp. до н. е.) та Аристотеля (384-322 pp. до н. е.). Так, багато важливих економічних процесів досліджується у працях Ксенофонта, який вивчав натуральне і товарне господарство, розглядав господарську діяльність людей як процес створення корисних речей, тобто споживних вартостей. Він перший звернув увагу на значення суспільного поділу праці, його вплив на розвиток ринку.

Вивченням природи суспільства займався Платон, який ділив його на три великих групи: 1) філософів і управляючих державою; 2) воїнів; 3) чернь (простих людей: землеробів, ремісників, купців]. На його думку, перші дві групи складають державний апарат управління, і вони не повинні мати будь-якої власності. Власність на засоби виробництва повинна зосереджуватись у руках черні, якій належить утримувати перші дві групи, а останні створювати їм сприятливі умови для виробництва і захищати їх. Платон показав взаємозв'язок між розподілом праці і розвитком торгівлі, твердив, що гроші – одна з причин ворожнечі у суспільстві, тому захищав натуральне рабовласницьке суспільство.

Аристотель вважав, що істинним багатством суспільства є сукупність речей, споживних вартостей. На його думку, щоб їх примножувати, необхідно підтримувати рабовласників середнього достатку, і при допомозі держави забезпечувати справедливий обмін на основі однакових вартостей. Аристотель дійшов висновку, що ціни формуються під час обміну. Правда, він думав, що вартість товарів визначається грішми, а не кількістю затраченої праці.

Певний внесок у економічну теорію зробили вчені Стародавнього Китаю, зокрема Конфуцій (552-479 pp. до н. е.), який розглядав розумову і фізичну працю, захищав рабовласницький лад, теорію природного права – соціальну, моральну і юридичну філософію.

У Римі економічними питаннями займався Катон Старший, який радив менше проживати (споживати) і більше наживати (нагромаджувати). Варрон (116-27 pp. до н. е.) виступав за зміцнення латифундій. Він займався агрономією, археологією, історією. Твердив, що для підвищення врожайності потрібний "великий союз" землеробства і тваринництва.

Колумелла (1 ст. до н. е.) вважав, що у зв'язку із кризою рабовласницького ладу стосовно рабів слід проводити, з однієї сторони, тверду дисципліну, а з іншої – вести з ними бесіди і навіть жартувати. Однак, Колумелла слабо вірив у можливість підвищення продуктивності рабської праці і тому виступав за колонат, тобто роздрібнення великих латифундій на парцели – невеликі земельні ділянки і здачу їх в оренду.

Усі ці мислителі поклали лише початок формуванню економічної теорії. У цьому зв'язку П. Самуельсон пише: "як усяка дитина, політична економія як самостійна наука почала формуватися задовго до її народження".

Економічна теорія, або політична економія, як самостійна наука виникає у період зародження капіталізму. Тоді і з'явився сам термін "політична економія". Його вперше ввів французький економіст A. Монкретьен, який опублікував у 1615 р. "Трактат політичної економії”. Безумовною науковою заслугою Монкретьєна було те, що він не лише сформував назву нової науки, але й досить чітко визначив її предмет, під яким розумів вивчення економіки національних держав. На той час держави управлялися абсолютними монархіями, тому наука найбільшу увагу приділяла проблемам державного управління економікою. В своїй праці А. Монкретьен дає поради королю Людовіку XIII, як збагачувати державу (шляхом збору податків, розвитку ремесла, торгівлі тощо].

Сама назва "політична економія" походить від 3-х грецьких слів: "політейя" – що означає державний устрій; "ойкос" – дім, господарство; "номос" – закон.

Таким чином, політична економія – це наука про закони господарювання в межах національної економіки (держави]. У процесі становлення і розвитку економічної теорії склались такі три основні напрямки (школи]: меркантилісти, фізіократи і класична політична економія.

Меркантилісти (У Стаффорд, Т. Мен (Англія], А. Монкретьен (Франція] вважали, що джерелом багатства є торгівля, особливо зовнішня, оскільки вона приносить прибуток. На їхню думку, багатство нації міститься у грошах, тому вони виступали за те, щоб країна більше нагромаджувала золота, срібла і мала активний торговий баланс.

На відміну від меркантилістів, фізіократи (Ф. Кене, А. Р. Тюрго, B. Мірабо – Франція] твердили, що багатство створюється не у сфері обігу, а в сфері виробництва. У зв'язку із цим увага уряду повинна бути звернута не на розвиток торгівлі і нагромадження грошей, а на створення достатку "виробів землі", бо у цьому і є дійсне благоденство нації. На їхню думку, єдиним джерелом багатства є матеріальне виробництво, до якого вони відносили лише сільське господарство. Чому? Тому що, наприклад, посадиш одне відро картоплі, а збираєш п'ять відер (чотири відра доход). Тоді як у промисловості один вид продукції лише перетворюється в інший: бавовна – в пряжу, пряжа – в тканину і т. д. Фізіократи не розуміли того, що під час таких перетворень до існуючої вартості долучається нова вартість, що веде до збільшення багатства країни.

Класична політична економія (X Петті, А. Сміт, Д. Рікардо) виникла у період становлення капіталістичного способу виробництва. Вона відкрила і обґрунтувала трудову теорію вартості, розглянула окремі форми додаткової вартості, проаналізувала капіталістичне відтворення в цілому, використала метод наукових абстракцій.

У подальшому, на противагу буржуазній політичній економії, виникає пролетарська політична економія. Її творцями є К. Маркс і Ф. Енгельс, які глибоко вивчили, переосмислили усе те, що було створено до них. Разом з цим, К. Маркс і Ф. Енгельс далі дослідили вчення про додаткову вартість, механізм капіталістичної експлуатації, вважали, що на зміну капіталізму прийде світле майбутнє – комуністичне суспільство. Вони всіляко закликали робітничий клас до повалення капіталізму. Ця думка була потім розвинута у працях В. 1. Леніна, який дав характеристику капіталізму на його імперіалістичній стадії. (До речі, аналізом імперіалізму до В. і. Леніна займались Гобсон Д. А., Р. Люксембург, К. Каутський, Ф. Гільфердінг).

Колишній прем'єр-міністр Великобританії Черчілль якось сказав, що "сама ідея про комуністичне суспільство є досить привабливою, але де взяти людей-ангелів?”.

Як слід ставитись до теорії марксизму-ленінізму? Як до одного з етапів, а точніше, напрямів у розвитку науки. Одні його положення правильно відображають ті процеси, які були характерні для тодішнього капіталізму. Другі втратили своє значення стосовно сучасного капіталізму. Треті – не підтвердились розвитком суспільства, відкинуті самим життям, потерпіли фіаско, особливо у тому варіанті моделі будівництва соціалізму, яку ми намагались здійснити у себе, а також насаджували в інших країнах, Тут повна криза теорії марксизму- ленінізму. Недаремно після падіння Берлінської стіни на Бранденбурзьких воротах було виставлено портрет К. Маркса і Ф. Енгельса з написом: "Пролетарі всіх країн, пробачте нас".

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи економічної теорії» автора Кузняк Б.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 1. Виникнення економічної науки, її предмет і метод“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Тема 1. Виникнення економічної науки, її предмет і метод
  • Основні напрямки сучасної економічної теорії. Економічна думка в Україні.

  • Предмет економічної теорії. Виробництво матеріальних благ і система виробничих відносин. Економічні закони.

  • Основні методи пізнання соціально-економічних процесів.

  • Місце і функції економічної теорії.

  • Тема 2. Рушійні сили економічного розвитку

  • Економічні інтереси, іх суб'єкти і види.

  • Підвищення ефективності виробництва – основа задоволення потреб.

  • Основні фактори економічного зростання.

  • Тема 3. Власність і форми підприємницької діяльності

  • Типи, види і форми власності

  • Приватна власність

  • Колективна (кооперативна) власність

  • Державна власність

  • Змішана економіка

  • Власність та економічний лад різних суспільних систем

  • Економічні інтереси і система підприємництва

  • Форми підприємницької діяльності

  • Нелегальна, тіньова економіка

  • Тема 4. Форми організації суспільного виробництва

  • Товар і його властивості. Двоїстий характер праці, втіленої в товарі

  • Розвиток форми вартості і виникнення грошей

  • Суть і функції грошей

  • Паперові гроші. Інфляція та її соціальні наслідки

  • Закон вартості і його функції. Теорії вартості

  • Тема 5. Фактори і результати товарного виробництва

  • Робоча сила як товар. Природа прибутку

  • Суть капіталу його кругооборот й оборот

  • Необхідний і додатковий продукт. Заробітна плата

  • Витрати виробництва і прибуток. Норма і маса прибутку

  • Форми прибутку (торговий, банкірський, земельна рента)

  • Тема 6. Еволюція ринкових відносин і конкуренція

  • Структура ринку і форми конкуренції.

  • Вільна конкуренція і її матеріальна основа. Внутрішньогалузева і міжгалузева конкуренція

  • Монополія і конкуренція.

  • Конкуренція в умовах регульованого ринкового господарства.

  • Тема 7. Ринок як форма існування товарного виробництва

  • Проблеми переходу України до ринкової економіки

  • Структура та інфраструктура ринку

  • Економічні основи теорії попиту і пропозиції

  • Механізм підтримання ринкової рівноваги.

  • Моделі ринкової економіки

  • Тема 8. Мікрорегулювання економіки

  • Відтворення на підприємстві та його умови. Бюджет фірми.

  • Маркетинг, його суть, елементи і функції

  • Вплив асоціацій споживачів та інших громадських рухів на виробника

  • Тема 9. Макрорегулювання економіки

  • Матеріальна основа, мета й інструменти макрорегулювання

  • Економічна роль держави в сучасній ринковій економіці

  • Централізована командна економіка як особливий тип господарсько-політичної системи

  • Проблеми переходу від етатистської (неринкової) до соціально орієнтованої ринкової економіки

  • Тема 10. Формування і розподіл доходів у ринковому господарстві

  • Особисті і сімейні доходи

  • Система оподаткування доходів

  • Доходи підприємств і їх розподіл

  • Економічні основи самоуправління території. Місцевий бюджет

  • Державний бюджет

  • Тема 11. Відтворення та економічне зростання

  • Показники економічного зростання

  • Форми відтворення і типи економічного зростання

  • Економічні кризи та їх причини. Циклічність як закономірність розвитку ринкової економіки

  • Особливості кризи в Україні (1991-1999 pp.)

  • Природний рух населення і демографічна політика

  • Диспропорції в економіці і проблеми антикризового регулювання.

  • Господарський механізм і система саморегулювання економіки

  • Тема 12. Інтеграційні процеси світового господарства

  • Формування світового ринку. Інтернаціональна вартість і ціна виробництва.

  • Форми міжнародних економічних взаємозв'язків.

  • Система валютних відносин. Сучасний валютний механізм

  • Міжнародне регулювання економічного розвитку. Міжнародні економічні організації