TextBook Кредитну систему представляли понад тисячу банківських закладів (банки, ощадні каси, позикові товариства, кредитні кооперативи). На Буковині в 1912 р. було понад 200 кредитних закладів, у тому числі 9 філій австро-угорських і румунських банків, 5 місцевих і понад 180 приватних кредитних установ. На Закарпатті в 1912 р. налічувалося 192 фінансові установи, у тому числі 20 банків, 17 ощадних кас і 155 приватних і кредитних товариств.
Центральною кредитною установою імперії був Австро-Угорський державний емісійний банк. У 1888 р. банк вклав 48 млн кор. у чотири акціонерні банки Галичини і Буковини. Приватні банки зберігали частину своїх капіталів у його центральному управлінні, конторах і відділеннях.
Важливі економічні позиції займали філії австрійських, угорських і німецьких приватних банків. Найбільшими приватними банками були польські банки: Галицький акціонерний іпотечний банк у Львові (1868 p.), Галицький акціонерний банк торгівлі та промисловості (1869), Банк Крайовий у Львові (1882), Буковинський крайовий банк (1892).
Значну роль відігравали українські кредитні установи. В1909 р. засновано Український акціонерний земельний іпотечний банк у Львові з капіталом в 1 млн кор. Його акціонерами були українські землевласники, торговці та промисловці. Банк проводив довготермінові (10, 5-50 років) кредитні операції під заставу землі та нерухомості, випускав векселі, був основним джерелом кредиту для західноукраїнських торговельних і промислових підприємств, кооперативних установ. У 1913 р. іпотечні позики становили 64 % від усіх кредитів банку. Селянські господарства могли брати кредити на суму понад 400 кор. Промисловий банк у Львові був заснований у 1909 р. з акціонерним капіталом у 10 млн кор. Крайовий сейм і підприємці зобов'язалися викупити 20 % акцій, а 80 % капіталу повинен був оплатити Австро-У горський банк.
Ощадних кас було небагато: 52 на Галичині та 17 на Закарпатті, їх загальні грошові ресурси в 1912 р. становили 358 млн кор. Це дало змогу кредитувати сільське господарство, промисловість і торгівлю, надавати позики під товари і нерухомість.
Після впровадження в 1873 р. закону про господарські спілки (кооперативи) на Галичині почали створювати громадські позикові каси (в 1893 р. їх було 3350 з капіталом 5,1 млн зл. p.), повітові каси, каси ощадності, задаткові товариства. Серед їх членів було багато українців. Діяльність української кредитної кооперації об'єднував Крайовий союз кредитний.
На Галичині діяли 24 страхові компанії. Найвідомішою українською страховою компанією була компанія "Дністер" (1892). У1912 р. вона реалізувала 272 поліси, чистий прибуток становив 0,5 млн кор.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Козюка В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 10 Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (кінець XIX - початок XX ст.)“ на сторінці 9. Приємного читання.