Розділ 10 Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (кінець XIX - початок XX ст.)

Історія економіки та економічної думки

Зростання чисельності кредитних спілок зумовило створення в 1898 р. Крайового союзу кредитного (КСК) - першого західноукраїнського кооперативного союзу. У1913 р. КСК охоплював 427 кооперативів, його загальний оборот досяг майже 106 млн корон (кор.).

Історія української сільськогосподарської кооперації на Галичині почалася у 1899 р. зі Спілки для господарства і торгівлі у Перемишлі. Пропагандистом і організатором сільськогосподарських кооперативів та їх союзних організацій було сільськогосподарське товариство "Сільський господар" (1898) у Львові. Перший молочарський кооператив засновано в 1904 р. У1907 р. організовано Крайовий господарсько-молочарський союз у Стрию - технічний і торговельний центр кооперативного молочарства. Він одержував значні дотації від австрійського міністерства сільського господарства і крайових державних установ.

До Першої світової війни було близько 100 молочарських кооперативів, які щорічно переробляли 7 млн літрів молока. В 1911 р. товариство "Сільський господар" заснувало Крайовий союз для вирощування і збуту худоби у Львові, який наприкінці року мав 63 філії та 14 млн кор. в обороті. У цьому ж році торговельний відділ "Сільського господаря" об'єднався з перемишлянською Спілкою для господарства і торгівлі. У результаті виник Крайовий союз господарсько-торговельних спілок - кооператив з обмеженою відповідальністю, що працював як торговельний синдикат товариства "Сільський господар". У 1912 р. він об'єднував 23 низових кооперативи з капіталом 40,4 тис. кор., величина торговельного обороту дорівнювала 2 041,54 тис. кор.

У1904 р. згідно із законом про ревізійні союзи кооперативів (1903) утворився Крайовий союз ревізійний (КСР), який об'єднав кооперативні союзи. В 1912 р. йому були підпорядковані 552 кооперативи (з них - 338 кредитних, 47 споживчих, 40 молочарських, 37 для закупівлі та збуту худоби, 33 різних і 67 змішаних). Вони об'єднували понад 180 тис. членів, торговельний оборот становив понад 20 млн кор.

На Галичині працювала так звана "руська" кооперація, керівники якої дотримувалися проросійської орієнтації. В 1909 р. вона об'єднала 100 кооперативів. Державний Крайовий патронат хліборобських спілок був заснований у 1899 р. і мав пропольську орієнтацію. Його членами були 400 українських кооперативів.

На Буковині перший український сільський ощадно-позиковий кооператив виник у 1889 р. У 1896 р. засновано кредитний кооператив у Чернівцях. У1903 р. у Чернівцях утворено союзну організацію "Селянська каса" - організаційний, ревізійний і фінансовий центр усіх видів української кооперації на Буковині. В1912 р. "Селянська каса" охопила 174 кооперативи, з них 159 сільських ощадно-позикових спілок, 8 споживчих і 2 молочарських кооперативи. Перед Першої світовою війною на Буковині було також 26 ощадно-позикових кооперативів, організованих проросійськими діячами.

На Закарпатті українську кооперацію представляли кредитні кооперативи. В 1913 р. їх кількість досягла 206, а їхніх членів налічувалось 51 тис. Вони задовольняли близько 20 % потреб селян у позикових коштах. До Першої світової війни крайового кооперативного союзу не було.


10.1.2. Розвиток промисловості у Східній та Західній Україні


У Східній Україні відбувалося подальше зростання промислового потенціалу. Якщо в 1869 р. налічувалося 3712 підприємств із вартістю продукції 71,5 млн руб., то в 1897 р. їх було 8003, вартість продукції становила 439,2 млн руб., отже, кількість виробленої ними продукції збільшилась у 2 рази, а вартість - у 6 разів.

Темпи і динаміка розвитку характеризуються швидким зростанням важкої промисловості. У період промислового піднесення (1909-1913) загальна вартість важкої промисловості щорічно зростала на 9 %, а легкої - на 6 %. Відповідно динаміка їх зростання за ці роки становила 175 і 139.

У галузевій структурі промисловості в 1913 р. частка галузей групи "А" збільшилася до 47,1%, а групи "Б" зменшилася до 62,9 %. Переважали галузі промислового перевороту. Галузі другої НТР не розвивалися. Не було створено верстатобудування. Промисловому розвитку були властиві однобічна спеціалізація, непропорційний структурний розвиток. Галузеву структуру промислового виробництва та зайнятість характеризують показники табл. 10.2.

Таблиця 10.2. Галузева структура промислового виробництва та зайнятості, 1913 р.

Галузі промисловостіЧастка у структурі виробництва, %Частка у структурі зайнятості, %
Добувна11,334
Металургійна19,415,3
Металообробна та машинобудування11,39,5
Електроенергетична0,4Немає даних
Хімічна3,1Немає даних
Будівельних матеріалів1,6Немає даних
Легка, у тому числі: текстильна паперова шкіряна та хутрова2,6 1,1 0,7 0,86,2 Немає даних Немає даних Немає даних
Харчова43,527,7
Інші6,87,3
Промисловість загалом100100

За концентрацією виробництва в основних галузях промисловості Україна посіла перше місце в Російській імперії. Індустріальний розвиток характеризувався будівництвом великих підприємств і розширенням діючих виробничих потужностей. У 1912-1913 рр. 78 % від загальної вартості промислової продукції припадало на великі підприємства, 22 % - на дрібні. На підприємствах з кількістю більш ніж 500 робітників працювало понад 44 % від усіх робітників (у Росії - 54 %, США - 33 %). На 42 підприємствах кількість робітників перевищувала 1000 (в 1901 р. таких підприємств було 17). В 1913 р. п'ять металургійних заводів виплавили 55 % чавуну в Україні та 37 % від виробництва в державі. Приблизно на 50 заводах (Бродського, Терещенка, Харитоненка, Ярошинського і Бобрин-ського) із 210 діючих виробляли 60 % цукру в імперії.

Розвивалися такі галузі, як кам'яновугільна, залізорудна, металургійна, машинобудування та металообробка, харчова, винокурна, спиртова, броварна, медоварна, борошномельна, З'явилися лісопильні, швейні, коноплепрядильні, канатні фабрики.

Важливою складовою індустріалізації був розвиток залізничного транспорту. На початку 1890-х років в Україні діяло 9 залізничних (державних і приватних) магістралей. Загальна протяжність їх становила 8,1 тис. км, або 1/5 від усієї залізничної мережі Російської імперії. У першому десятиріччі XX ст. темпи будівництва залізниць зменшились майже вдвічі і підвищилися лише напередодні Першої світової війни у зв'язку з промисловим піднесенням. У 1913 р. протяжність залізниць становила 10,9 тис. км (у Росії - 70, 2 тис. км), було перевезено 104 млн т вантажів і 49 млн пасажирів. Половина вантажообороту припадала на зерно й вугілля, що відображало характер розвитку економіки України.

Визначилися основні промислові райони: Донецько-Придніпровський (вугільно-металургійний), Криворізький (залізорудний), Нікопольський (марганцевий), Південно-Західний (цукровиробничий), два райони машинобудування - Херсонсько-Катеринославський і Києво-Харківський, виробництво яких становило відповідно 8,5 і 6,5 % від загальноросійського. Частку окремих виробництв промисловості України у структурі загальноімперської промисловості характеризують дані табл. 10.3.

Таблиця 10.3. Частка окремих промислових виробництв України у структурі загальноімперської промисловості

ВиробництвоЧастка, %ВиробництвоЧастка, %
Добувна галузь:70Цегла будівельна18,4
вугілля5Цемент15,1
залізна руда74,5Металообробка й машинобудування20,2
Прокат:58,1
сталь56,7Харчова галузь36
чавун68,6Цукор81,5
Машинобудування:5Електроенергія26,6
потяги39,6Кокс100
вагони17,2

У Західній Україні промисловість мала кустарно-ремісничий характер. Становлення фабрично-заводської промисловості не завершилось. Згідно з переписом 1902 р., на Галичині 47,5 % підприємств були ремісничими закладами з одним працівником. Усіма видами промислової діяльності займалося близько 300 тис. осіб, з них фабричні робітники становили 62-63 тис. У 1912 р. фабрично-заводських підприємств було 800: на Галичині - 600 із 40,3 тис. робітників, Буковині - 80, на Закарпатті - 120. На Галичині лише на 169 підприємствах працювало понад 100 робітників. На Закарпатті на 65 підприємствах працювало понад 20 робітників, на 17 з них - понад 100 робітників. На Буковині таке співвідношення становило 66 і 16. У першому десятиріччі XX ст. пришвидшився процес концентрації виробництва. Так, у нафтовій промисловості кількість підприємств зменшилася впродовж 1907-1910 рр. з 344 до 254. Найбільші 15 підприємств виробляли 75 % нафти, що видобували на Галичині.

Технічний рівень промисловості залишався низьким. У 1913 р. на Галичині лише 4,9 % підприємств застосовували 5,5 % парових двигунів Австро-Угорщини, в обробній промисловості - менш ніж З %. їх потужність становила понад 6 тис к. с. (одна кінська сила дорівнювала праці 21 робітника). На Буковині в 1913 р. парові двигуни мали 600 підприємств. На підприємствах Закарпаття в 1905- 1909 рр. налічувалось усього 128 парових машин проти 119 наприкінці XIX ст.

У промисловості переважав іноземний капітал. У 1912 р. усі капітали у промисловості Західної України оцінено в 837,9 млн кор., австро-угорський та іноземний становили 73 %. Він контролював менш ризикові галузі із забезпеченими прибутками, не охоплював нове будівництво та галузі, конкурентні для Західної Європи.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Козюка В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 10 Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (кінець XIX - початок XX ст.)“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • 1.2. Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни

  • 1.3. Проблеми періодизації історії економіки та економічної думки. Цивілізаційна парадигма суспільного розвитку

  • 1.4. Мета і завдання навчальної дисципліни "Історія економіки та економічної думки"

  • Частина І. Господарство первісних суспільств. Господарство та економічна думка суспільств доіндустріальних ранніх і традиційних цивілізацій

  • Розділ 3. Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій

  • Розділ 4. Господарський розвиток та економічна думка суспільств традиційних (регіональних) цивілізацій у VIII ст. до н. е.- V ст. н. е. становлення суспільств східної та західної цивілізацій

  • 4.4. Розвиток господарства на території України в "осьовий час". Господарство давніх слов'ян

  • Розділ 5. Господарство та економічна думка суспільств середньовічної Європи (кінець V-XV ст.)

  • 5.2. Господарство та економічна думка держав Західноєвропейської цивілізації

  • 5.3. Розвиток феодальної системи господарства на українських землях (VI-XV ст.). Пам'ятки економічної думки

  • Частина II. Становлення та розвиток ринкового індустріального господарства в суспільствах європейської цивілізації та їх відображення в економічній думці (XVI - початок XX ст.)

  • 6.2. Становлення ринкового господарства у країнах Європейської цивілізації. Розвиток меркантилістської доктрини

  • 6.3. Особливості первісного нагромадження капіталу та меркантилізму в провідних країнах Західної Європи і США

  • 6.4. Становлення класичної політичної економії

  • 6.5. Виникнення соціалістичних ідей. Економічні ідеї раннього утопічного соціалізму.

  • Розділ 7. Утвердження ринкового господарства та його особливості в окремих країнах європейської цивілізації (кінець XVIII - середина XIX ст.). Економічна думка про суть та функціонування ринкової економіки

  • 7.3. Розвиток соціалістичних економічних ідей

  • Розділ 8. Становлення ринкових форм господарства та економічна думка України в XVI - середині XIX ст.

  • 8.3. Меркантилізм у суспільно-економічній думці України. Започаткування основних засад демократичної течії української суспільної думки

  • 8.4. Господарство України в останній третині XVIII-середині XIX ст.

  • 8.5. Поширення ідей економічного лібералізму в суспільній економічній думці. Розвиток класичної політичної економії

  • Розділ 9. Господарство провідних суспільств європейської цивілізації в умовах монополізації ринкової економіки в останній третині XIX - на початку XX ст. Розвиток економічної думки

  • 9.3. Втрата Великою Британією світового економічного лідерства. Кембриджська школа неокласики

  • 9.4. Перетворення США на провідну індустріальну державу світу. Американська школа неокласики

  • 9.5. Індустріальний розвиток Німеччини. Розвиток історичної школи. Соціальний напрям політичної економії як передумова появи інституціоналізму

  • 9.6. Економічний розвиток Франції

  • Розділ 10 Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (кінець XIX - початок XX ст.)
  • 10.2. Основні напрями економічної думки в Україні. Місце української економічної думки у світовій економічній теорії

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи