Розділ 9. Господарство провідних суспільств європейської цивілізації в умовах монополізації ринкової економіки в останній третині XIX - на початку XX ст. Розвиток економічної думки

9.1. Загальні тенденції господарського розвитку країн Європейської цивілізації. Перша хвиля глобалізації

Господарство провідних суспільств Європейської цивілізації в останній третині XIX ст. - на початку XX ст. (до 1914 р.) у сучасній історико-економічній літературі характеризується як перший період розвитку зрілої ринкової індустріальної економіки в усіх сферах господарства. Кардинальні зміни, що відбувалися в економічній сфері, визначають такі процеси:

o розвиток в умовах другої науково-технічної революції;

o якісні зміни у структурі виробництва, організації та управлінні господарства. Перехід від ринку досконалої конкуренції до недосконалої конкуренції. Прагнення великих фірм встановити монопольну владу над усіма процесами від виробництва до збуту, загострення конкуренції. Формування ринку споживача;

o започаткування формування етатистської системи господарювання;

o завершення формування міжнародної економіки на ринково-підприємницьких засадах. Перша хвиля глобалізації.

Темпи і терміни індустріалізації залежали від конкретних історико-економічних умов кожної країни, вихідного рівня промислового перевороту, загальносвітового економічного розвитку, таких цивілізаційних факторів, як політичний устрій держави, культурно-освітній рівень, менталітет нації.

Розвиток світових продуктивних сил наприкінці XIX - на початку XX ст. визначався другою науково-технічною революцією (НТР).

Відбулася наукова революція, в результаті якої сформувались основи наукового мислення та єдина система наук. Наукова революція розпочалася у фізиці та охопила всі галузі наук. Найвидатнішими досягненнями були: квантова теорія М. Планка, теорія відносності А. Ейнштейна, розвиток гідро- й аеродинаміки, хімічної науки. Зв'язок науки з виробництвом набув системного характеру. Сформувалась нова галузь діяльності - науково-дослідна, завдання якої полягало у впровадженні наукових досягнень у виробництво через дослідницько-конструкторські розробки, виробничі, технологічні та інші дослідження. На рубежі XX ст. було створено низку великих наукових лабораторій та інститутів.

Пришвидшився розвиток техніки і технологій. Було створено нову енергетичну базу виробництва - електричну. Винайшли технологію отримання, передачі та приймання електроенергії. Виробництво електроенергії було організовано на особливих підприємствах - електростанціях. Почалася електрифікація промисловості, транспорту та побуту. У1880-1890-х роках винайдено і вдосконалено двигуни внутрішнього згорання, які широко впроваджували в усіх галузях промисловості та транспорту. Однією з провідних галузей стала електротехніка - поширювалися електричне освітлення, засоби зв'язку, радіозв'язок, електроніка.

Почалося становлення сучасної металургії. Змінювались конструкції та розмір доменних печей. На основі масового впровадження конвертерів Бессемера, Мартена і Томаса як підгалузь виокремилось сталеплавильне виробництво. У 1880-ті роки шляхом використання електролітичного методу отримання алюмінію започатковано кольорову металургію. Було винайдено новий спосіб зварювання металів - за допомогою електрики.

Значного розвитку набула хімічна промисловість. Почалось виробництво і масове застосування штучних барвників, хімічних волокон - пластмас, ізоляційних матеріалів, штучного волокна. Було розроблено нові ефективні технології отримання сірчаної кислоти, соди та ін., запропоновано методи виготовлення аміаку - основи для азотних сполук, необхідних у виробництві барвників, мінеральних добрив та вибухових речовин. Винайдено метод переробки нафти при високих тиску і температурі для отримання синтетичного бензину.

Військова промисловість теж активно розвивалася: автоматизовано стрілецьку зброю та артилерію (1883 р. винайдено кулемет Максимова, кілька типів автоматичних гвинтівок, бронеавтомобіль), упроваджено у виробництво вибухові засоби. Винайдення конвеєра і поточної системи виробництва сприяло використанню спеціалізованих верстатів для виготовлення деталей - гвинтів, шайб, болтів тощо. Вперше застосовано конвеєр на заводах Г. Форда в 1912-1913 рр. У текстильній промисловості з'явився автоматичний ткацький верстат.

Революційні зміни відбулися у транспортній системі. У шляховому будівництві дедалі більше почали використовувати сталь (залізничні рейки, мости). У 1903 р. розпочали будівництво теплоходів (суден із двигуном внутрішнього згорання), танкерів (нафтоналивних суден). Розпочато електрифікацію залізничного транспорту. У 1890-х роках з'явилися приміські електричні залізні дороги та електричні лінії для міського трамвая. Відбулося становлення повітряного транспорту. З'явився новий вид транспорту - автомобільний. Високі темпи розвитку автомобілебудування спричинили будівництво шосейних доріг і тунелів.

Підсумки другої НТР:

o економічне зростання ґрунтувалося на регулярному впровадженні інновацій. Взаємозв'язок науки з технікою зумовив процес поступового перетворення науки у продуктивну силу суспільства;

o пришвидшився процес формування індустріального технологічного способу виробництва. Техніка і технологія виробництва зазнали якісних змін, кількість винаходів позначали чотиризначними числами. Почали автоматизувати виробництво, широко впроваджувалась потокова система. Зростала продуктивність праці;

o у національних економіках пришвидшились структурні зміни: галузі важкої індустрії значно випередили за темпами зростання легку промисловість; виникли нові галузі промисловості; транспорт і зв'язок сформувалися як окремі сектори господарства. Почалось різке зростання обсягів світового виробництва;

o технічні та технологічні зміни зумовили укрупнення промислового виробництва, посилення концентрації та різке зростання обсягу капіталу, необхідного для організації підприємства. Додаткові капітали залучали шляхом випуску акцій і створення акціонерних товариств, що мобілізувало вільні кошти різних прошарків населення.