7.1. Утвердження ринкового господарства. Еволюція класичної політичної економії
В історії економіки країн Європейської цивілізації період упродовж останньої третини XVIII ст. до світової економічної кризи 1873-1875 рр. характеризували такі процеси:
o утвердження індустріальної економіки вільної (досконалої) конкуренції;
o промисловий переворот - революційна форма науково-технічного прогресу, що в економічній літературі визначається також як: промислова технічна революція, перша науково-технічна революція (НТР). Завершення промислового перевороту знаменувало утвердження ранньоіндустріальної економіки та індустріальної цивілізації, її остаточну перемогу над аграрною;
o пришвидшення ринкової підприємницької трансформації аграрної сфери господарства;
o становлення національних фінансово-кредитних систем, що забезпечували потреби індустріального розвитку;
o формування соціальної структури індустріального суспільства.
На думку більшості вчених, процес індустріалізації започаткував промисловий переворот - систему економічних і соціальних змін, змістом яких був перехід від ручного мануфактурного виробництва до принципово нових техніки та технологій великого машинного фабрично-заводського виробництва; формування соціальної структури індустріального суспільства (власників капіталу (буржуазії) і найманих працівників). Промисловий переворот - це світовий історичний процес у розвитку промисловості, зумовлений науково-технічним прогресом XVI-XVII ст. Він має як загальні ознаки, так і окремі особливості у кожній країні. Батьківщиною промислового перевороту є Велика Британія, яка здійснила його в останній третині XVIII - середині XIX ст.
Етапи розвитку промислового перевороту:
o перехід від ручних знарядь праці до масової механізації та машинізації промислового виробництва шляхом масового впровадження технічних винаходів; перехід від простої кооперації машин (використання однорідних машин) до системи машин;
o зміна енергетичної бази промисловості та транспорту: масове використання парового двигуна;
o створення машинобудівної галузі промисловості (випуск засобів виробництва), у тому числі верстатобудування.
Промисловий переворот почався у легкій промисловості внаслідок необхідності зменшити авансований капітал і пришвидшити його оборот. Нагромаджений капітал і попит на засоби виробництва сприяли механізації важкої промисловості та транспорту.
Підсумки промислового перевороту:
o формування аграрно-індустріальної економіки, яка визначається як ранньоіндустріальна. Промисловість остаточно відокремилася від сільського господарства. Продовжувалося формування індустріального технологічного способу виробництва;
o пришвидшення розвитку науково-технічного прогресу: наука почала набувати технологічної та матеріально-виробничої функцій, перетворюватися на безпосередню продуктивну силу, а виробництво - на сферу прикладання науки;
o основною формою організації промислового виробництва стала фабрика (завод) зі стандартизованою, значно дешевшою і якіснішою продукцією, ніж ремісничо-мануфактурна;
o переважання в загальному обсязі промислової продукції частки галузей групи "Б";
o зростання темпів та обсягу валового промислового виробництва, підвищення продуктивності та інтенсивності праці;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Козюка В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7. Утвердження ринкового господарства та його особливості в окремих країнах європейської цивілізації (кінець XVIII - середина XIX ст.). Економічна думка про суть та функціонування ринкової економіки“ на сторінці 1. Приємного читання.